Цифрові системи обліку активів, виконані у вигляді електронних карт, відкривають перед ОТГ величезні можливості. Про це «Децентралізації» розповіла керівник технічного департаменту компанії «БломІнфо-Юкрейн» Катерина Рєзнікова

Автор: Дмитро Синяк

 

 

 

 

 

Родзинкою Форуму з питань місцевого системного розвитку «Партнерство заради сталого розвитку громад: зміцнення економічного потенціалу на місцях», який нещодавно проходив у Харкові і був організований Проектом Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Агросільрозвиток», була презентація незвичних карт. Головний ресурс ОТГ – землю – на них не тільки ретельно обліковано, але й згруповано та класифіковано у відповідності до її цільового призначення. На них відображено всі «режимоутворюючі» об’єкти: від ліній елекропередач до скотомогильників та стихійних звалищ. Позначено також усі господарські шляхи, лісосмуги (215 га) зрошувальні та осушувальні землі. А ще позначені усі будинки жителів громади й навіть імена та вік їхніх жителів. Керівник технічного департаменту компанії «БломІнфо-Юкрейн» Катерина Рєзнікова розповіла, що, наприклад, маючи картину місця проживання усіх дітей громади, можна без проблем організувати систему підвезення цих дітей до шкіл. Саме «БломІнфо-Юкрейн» впроваджує цифрові системи обліку активів громад (або, простіше кажучи, електронні карти) на замовлення «Агросільрозвитку». Портал «Децентралізація» розпитав пані Катерину про особливості цих карт.

З чого складаються електронні карти і які можливості вони відкривають перед громадами?

  - Для громади зроблено спеціальні портали, на яких відображено сучасний стан використання земель, всі межі земельних ділянок тощо. Причому можна підвантажити публічну кадастрову карту, топографічну карту, ортофотоплани території громади у масштабі 1:10000; 1:5000;1:2000, відобразити рельєф. Причому кожен шар можна розглядати як окремо, так і  в поєднанні з іншими шарами. Ці карти можуть все: будь-яку інформацію, яку має громада, можна закласти у ці цифрові системи обліку активів, а візуалізація даних значно спрощує сприйняття і відображає реальну картину розподілу ресурсів ОТГ.

Як ці карти можуть послужити громаді?

- Громада матиме всю інформацію про сучасний фактичний стан використання земель. У тих громадах, для яких ми розробили електронні карти їхніх активів, нам вдалося виявити землі державної власності, які ще не передані громадам і мають бути про інвентаризовані і передані на баланс ОТГ; ліси, які не знаходяться у підпорядкуванні жодного лісогосподарського підприємства; землі запасу від 200 до 2000 га на громаду; проектні польові дороги, які зазвичай розорюються і обробляються без оформлення відповідних документів. За підрахунками експертів, після належного обліку, оформлення та оподаткування  ресурсів бюджет громади має зрости в середньому на 30 -40%. Крім цього, будуть знайдені  території для задоволення соціальних потреб мешканців громади. На основі схеми сучасного використання земель громада зможете формувати вектор власного перспективного розвитку.

Ви сказали, що виявили лісові угіддя, які не підпорядковуються жодному лісогосподарському підприємству. Звідки взялися ці нічийні ліси і хіба громада не знала про них?

-  З 1 січня цього року лісосмуги мали перейти під юрисдикцію органів місцевого самоврядування. Але цей перехід відбувся тільки формально. Громадам незрозумілий ані їхній статус, ані свої можливості щодо цих угідь. Бувають випадки, коли голови громад відмовляються брати на баланс лісосмуги, уникаючи таким чином відповідальності за них. Землі лісового фонду за часів СРСР поділялися на два типи: державної та комунальної власності. Коли колгоспи почали руйнуватися, їхні ліси почали передавати до комунальних лісгоспів. Однак для цієї передачі лісгосп мав виготовити документацію. Проте він вважав недоцільним витрачатися на її виготовлення, коли йшлося про острівні ліси площею до 5 га. Так ці лісові масиви залишалися «гуляти». Вони були нецікаві державі на початку 1990-х, але тепер вони можуть стати для громади справжнім клондайком. Лише в одній громаді таких «нічийних» острівних лісів може бути по 80-90 га.

Але ж для того, щоб «сірі зони» перейшли у законне володіння громади, потрібно оформити відповідні документи.

- Якщо громада матиме таку карту, то можна сказати, що вона вже зробила 90% роботи для оформлення таких документів. Бо карти мають всю потрібну для цього інформацію: контури ділянок, їхні межі, координати та площу. Крім цього, ми даємо громаді чіткий перелік дій для оформлення документів у Держгеокадастрі. До речі, після того, як інформація про землі громади стає публічною, Держгеокадастр зазвичай не відмовляє у реєстрації ділянок. Бо корупційні ризики зберігаються лише у непрозорій системі. Статистична звітність Держгеокадастру не прив’язана до жодних карт. Тобто у цій звітності чиновник може бачити, що на території вашої громади є, приміром, ліс, однак він поняття не має, де саме він знаходиться. Тому він не ризикне відмовляти вам, знаючи, що ви маєте докладну карту і знаєте про землі своєї громади все.

У рамках вашої роботи можна створити так званий адресних реєстр. Тобто до кожної будівлі можна прикріпити всю потрібну інформацію про її жителів. Але ж це величезна праця…

- Власне, цю роботу мають провести самі громади, передавши нам лише самі дані. Ми розробили спеціальні шаблони та форми, які передаємо місцевій раді для заповнення. Потім ці шаблони і форми просто підвантажуються до загальної карти.

 

Ви привезли на Форум величезні монітори. Без них у дрібних картах не розібратися?

- Ні, великі монітори потрібні тільки для великої зали. Землевпорядник без проблем знайде потрібну інформацію на звичайному моніторі. Чесно кажучи, на ньому навіть буде краще видно карту, ніж на великому. Карту викладено в інтернет, відповідно, вся робота відбувається через спеціальний геопортал. Громада ж працює з базами даних, пов’язаних із цим геопорталом. Вона може робити у базах будь-які зміни, які згодом відображаються на загальній карті.

Якщо все у широкому доступі, то чи можна говорити про захищеність особистих даних? Можливо, хтось із жителів громади не захоче, щоб кожен бажаючий міг би побачити, якими земельними ділянками він володіє, де живе тощо.

- За власним бажанням громада може закрити від сторонніх очей ту чи іншу частину інформації. Вона знаходитиметься на окремому сервері у нас. Крім цього, карта відкривається не з сайту громади, а за спеціальним посиланням, яке майже неможливо знайти, не маючи відповідного лінка. Загалом ця інформація розрахована на вузьке коло фахівців, які працюють в органах місцевого самоврядування.

Яка вартість створення карти?

- Близько 600 тис. грн для середньої громади прощею 300 кв. км. Ціна дуже залежить від площі громади та кількості населених пунктів, а також від того, скільки роботи зі створення карти громада може взяти на себе. Якщо її фахівці беруть на себе левову частку роботи зі створення баз даних, спілкування з працівниками Держгеокадастру тощо, вартість карти може бути різко зменшено. Вихідну інформацію громада цілком може зібрати самостійно, землевпорядники переважно мають усі навички для цього. Наприклад,  працюючи у Паланській ОТГ, ми сформували робочу групу, до якої входили представники громади, Держгеокадастру та інших розпорядників землі, й коли дані з різних джерел суперечили між собою – а це траплялося доволі часто, – ми узгоджували їх. Крім цього, ми навчили працівника Паланської сільської ради самостійно працювати з електронними схемами, актуалізувати їх тощо.

Чи зацікавилися громади у створенні цих карт після успіху Кіптівської та Паланської ОТГ, у яких було створено пілотні проекти?

- Інтерес загалом є, проте реальних замовлень не так багато. Частково це пов’язано із законодавчими обмеженнями, які зупиняють голів громад. Наприклад, вони хотіли би мати можливість віддати в оренду землю місцевому бізнесу. Але законодавство змушує їх оголошувати всеукраїнські аукціони. Хто переможе на них – невідомо. Певні обмеження пов’язані також з особливостями бюджетування: наприклад, дві громади Донецької області обіцяли закласти відповідні статті витрат у своїх бюджетах на наступний рік.

 

Дві громади з понад 900 – це небагато.

- Деякі голови громад, дізнавшись про те, що інформація про ресурси їхньої ОТГ опиниться в інтернеті, у відкритому доступі, «включають задню». Чим більше людей відвідуватимуть геопортал, тим легше його буде знайти у пошуковиках. Я думаю, у цьому немає жодних проблем, і у майбутньому посилання на геопортал цілком може з’явитися на офіційному сайті громади.

Чи можна, використовуючи різні фільтри, бачити, приміром, всі орендовані землі чи всі вільні ділянки?

- Звичайно. Перевага системи у тому, що вона дає можливість бачити саме те, що потрібно, й згодом аналізувати ті чи інші моменти. Досить велика цінність – це інформація про режимоутворюючі об’єкти та про обмеження у використанні земель, які має громада. Це і комунікації, і об’єкти культурної спадщини, і землі природо-заповідного фонду і майно Міністерства оборони. Ми відображаємо усі обмеження у використанні землі.

Чи тільки «Блонмінфо» може створювати такі карти?

- Звісно, ні. Але ми маємо унікальний досвід, напрацьований ще під час роботи над картами Кіптівської ОТГ та Паланської ОТГ. До речі, у Паланській ОТГ ми «знайшли» близько 3 тис. га земель, які не використовувалися, 90 га лісових угідь… Часто жителі громади просять надати їм якусь вільну земельну ділянку, і отримують відмови зовсім не через нестачу вільної землі, а просто через те, що не знають, має та чи інша територія власника чи не має. Кадастрові карти та старі акти державного користування не відображають повної інформації. Наші ж карти міститимуть всю вичерпну інформацію.

У Житомирській області був скандал, коли сотні гектарів оформили на студентів – по 2 га на кожного. Чи знаходили ви такі землі?

- Ні, але я точно знаю, що вони є –особливо поблизу великих міст. Ось який випадок був із моєю знайомою. Коли вона вчилася у виші 10 років тому, їй запропонували за 100 доларів стати фіктивною власницею ділянки у 2 га у Бориспільському районі. Вона погодилася, взяла гроші і забула про це. Однак нещодавно їй написали з податкової про наявність у неї податкового боргу за цю ділянку. Жінка швидко заплатила його, оформивши право власності та інші необхідні документи. Виявилося, що на цій ділянці зараз будується котеджне містечко. І тепер за цю ділянку вона може отримати непогані кошти. Такі схеми є типовими для України. Захиститися від них і захистити потенційних інвесторів можна, тільки зібравши всю інформацію про землі громади і оформивши відповідні документи на них. У громаді не повинно бути «сірих зон», але поки немає електронного обліку хоча би земельних активів, позбутися їх на 100% не вдасться.

Отже, електронні карти захищають інвесторів?

Завдяки ним інвестор отримує впевненість у завтрашньому дні. Адже ділянки, які він орендуватиме, матимуть власний кадастровий номер, дані по власника та цільове призначення тощо. У разі рейдерської атаки, такі дані є приводом для повернення території. У разі планування інвестиційної стратегії – вони є основою для прорахунку вартості будівництва об’єкту з урахуванням вільних та доступних на ринку (в ОТГ) територій.

Що кажуть про такі карти самі інвестори?

- Ми орієнтуємо громади насамперед на пошук за допомогою наших карт внутрішнього інвестора, тобто такого інвестора, який живе у громаді. Бо саме він ставитиметься дбайливо до всього, що має громада. Він громаді найвигідніший. У 90% громад, у яких ми працювали, є сильні внутрішні інвестори. Просто з ними треба вміти працювати. У Паланській громаді, наприклад, сильний місцевий бізнес, який хоче, наприклад, побудувати логістичний хаб, овочесховища тощо. Як зазвичай громади працюють з інвесторами? Розробляють проекти, а потім кажуть: «Для того, щоб побудувати у цьому місці молокозавод, інвестор має витратити стільки-то грошей». Це марна справа! Жоден проект інвестору не потрібен. А потрібен доступ до вичерпних публічних даних про громаду і документацію на землю. Інвестору цікаво знати, чи є коло його ділянки очисні споруди, трансформатор, лінії електропередач  тощо.

Хіба не краще, коли до громади прийде великий інвестор з Києва чи навіть із Заходу?

- Звісно, краще, але знайти його непросто. А внутрішній інвестор – ось він, поруч. До нього тільки треба обернутися обличчям. Інвестор з Києва може вбити дороги, зібрати врожай та забратися геть. А людина, яка живе у громаді, ставиться до цього по-іншому. Один з таких підприємців якось телефонував нам і питав, де знаходяться проектні польові дороги, якими могли б проїхати його комбайни, щоб не псувати асфальт на дорогах загального користування. Місцевий інвестор зацікавлений у тому, щоб на роботу до нього йшла місцева молодь. У Широківській ОТГ Миколаївської області, наприклад, місцевий агрохолдинг навіть будує житло для молодих спеціалістів, які йдуть працювати до нього. 

Як можна оновлювати електронні карти? Адже активи громади весь час змінюються…

- Головна особливість карти – можливість актуалізовувати її. Щойно оновлюються бази даних, оновлюється і карта. Землевпоряднкики вміють це робити. Створена нами разом система – це живий механізм, який потрібно оновлювати і підтримувати в актуальному стані постійно. Тому я рекомендую громадам відстежувати зміни, які відбуваються із земельними ресурсами та відразу ж вносити до баз даних відповідну інформацію. Лише за такої умови можна говорити, що виконані один раз роботи будуть завжди актуальним джерелом інформації для прийняття будь-яких управлінських рішень.

Як можна отримувати консультації щодо роботи з картами?

- Ми плануємо запустити дата-центр для громад, який буде надавати послуги збереження даних, розробки різноманітних сервісів, публікації даних на геопорталі, попередньої обробки та приведення даних до єдиної системи координат, векторизації та заповнення семантичної інформації. У нас також працюватиме гаряча лінія, яка дасть можливість громадам отримувати технічні консультації.

 

Програма Місцевого системного розвитку виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з ТОВ "БломІнфо-Юкрейн", громадською організацією ДЕСПРО та Київським економічним інститутом в рамках Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку»