Протягом останніх років Полонська громада отримала ресурси для розвитку, про які раніше не могла і мріяти. 2018 року тут збудували сучасний Центр надання адміністративних послуг, спроектований відомим українським архітектором Віктором Зотовим. Керівництво громади встановлює очисні споруди, які невдовзі забезпечать жителів питною водою з річки Хомори. Разом з експертами з просторового планування Полонська ОТГ напрацьовує довгострокову стратегію розвитку, яка має на меті розвинути туристичний потенціал регіону та відновити порцелянову промисловість.

 

Громада

 

Полонська об’єднана територіальна громада (далі — ОТГ) була утворена у жовтні 2015 року. До її складу входить місто Полонне і 29 сіл. Загалом населення ОТГ складає 34 тисячі мешканців.

Полонне розташоване на Волині, за 100 км від Хмельницького. Це давнє місто, згадка про яке датована ще 996 роком. Тут розвинені переважно легка, харчова та будівельна галузі промисловості. З кінця ХІХ століття у Полонному працювали порцеляно-фаянсові підприємства. Після занепаду порцелянової промисловості десять років тому місцеве керівництво шукає шляхи відродження цієї галузі.

 

 

Центральна вулиця Полонного носить ім’я Лесі Українки. Вона відвідувала це місто 1893 року, коли гостювала у свого дядька Григорія Косача. Голова Полонської громади Франц Скримський говорить, що після об’єднання громада вирішила зробити капітальний ремонт цієї вулиці і вже провела тендер на відбудову дороги:

— Місто Полонне має вже більше, ніж 1021 рік, то я думаю, що воно заслуговує на гарну інфраструктуру. Я хотів би, щоб вся Полонщина була у парках, зонах відпочинку, щоб працювала промисловість, щоб люди жили з достойною заробітною платою… Найбільша моя радість, мабуть, в житті — це йти по Полонному або по будь-якому містечку України і бачити щасливих, усміхнених людей. Тоді в мене в самого буде гарний настрій, я сам буду радіти, бо я буду бачити, що ці люди живуть в сучасній цивілізованій країні.

 

 

Франц Скримський розповідає, як 2017 року громада відбудовувала парк культури і відпочинку у Полонному. Окрім держави, кошти на цей проект дали також місцеві підприємці:

— Тут все будо заросле бур’янами. Багато було скептиків, які казали: «Та це він дерева повирізає, він нічого не зробить». Але повірте мені, використали близько мільйона гривень, і з них тільки дев’яносто дві тисячі — бюджетні кошти. Все інше — це кошти спонсорів. От сьогодні ми маємо таку красу. На превеликий жаль, є багато людей, які скептично відносяться в цілому до країни, але ми їм показуємо такі приклади, що і в нас може бути краще, і є всі можливості це зробити. Плануємо також зробити тенісний корт і невелику зону відпочинку для молоді.

 

 

Об’єднана територіальна громада виділила кошти на ремонт полонської школи № 3, яка до об’єднання була у занедбаному стані. Тут зробили перше у громаді футбольне поле зі штучним покриттям, утеплили будівлю школи і відремонтували її всередині. Частину грошей на цей проект виділила приватна корпорація:

— У нас немає головних спонсорів. Ми звертаємося до всіх підприємців. Ми звітуємо за кожну використану копієчку і в пресі, і на телебаченні, і на нарадах. Коли я лише прийшов на посаду, мене запитували, чи не буду я закривати бізнес, чи не буде якогось приниження для бізнесу? Я чітко говорив, що я людина сільськогосподарського бізнесу. Я стою на позиції допомогти підприємцю. Знаєте, якщо курка несе золоті яйця, то її не можна різати. Її треба берегти. Так ми й працюємо з бізнесом, тому що бізнес — це наповнювач бюджету.

Знаєте, чому є багато відгуків і люди допомагають? Тому що бачать, що ми працюємо відкрито.

 

 

Центр надання адміністративних послуг

 

 

Навесні 2018 року у Полонській ОТГ відкрився Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Його проект розробило архітектурне бюро ZOTOV&CO. Центр збудували за чотири місяці з нуля, використовуючи енергоефективні технології. Так громада зможе економити майже половину енергії, яку витрачають на обігрів звичайні адмінприміщення. Меблі, обладнання і спеціалізоване програмне забезпечення для Центру надала Програма «U-LEAD з Європою». Голова Полонської громади Франц Скримський каже, що ЦНАП забезпечує 11 робочих місць і надає понад 160 видів послуг:

— Місцеві дали цьому Центру назву «Стєкляшка». Він був спроектований у сучасному європейському стилі. Ви можете запитати будь-якого пересічного полончанина — він вам скаже, що ніхто не розраховував, що буде працювати так Центр. Зараз ми ще додатково виділяємо кошти і закуповуємо обладнання, щоб робити іноземні (закордонні — ред.) паспорти. Я вважаю, що ті реформи, які сьогодні проводяться в Україні, — гарний поштовх для того, щоб ми стали справжньою європейською державою.

 

 

Директорка ЦНАПу Тетяна Карнафель розповідає, що прийшла працювати в громаду після об’єднання і за цей час помічає багато змін. За її словами, люди вчасно отримують послуги, окрім того у Центрі практично відсутні черги:

— Люди прийшли, отримали послугу і пішли. Так, бувають випадки, коли людей більше, більше звернень. Приміщення гарне, послуги надаються вчасно.  Ми зробили так, що в нас реєстрація місця проживання не йде через адміністратора. Громадяни, які приходять, одразу звертаються, їм не потрібно по два рази приходити. Якщо є весь перелік документів в наявності, є власник, який потрібен для того, щоб зареєструвати людину — послуга займає 20 хвилин. В залежності від того, як швидко сплачується квитанція, півгодини — і ми надали таку послуги. Довідка — взагалі 3–5 хвилин. Людям зручно, люди задоволені.

Найпопулярніша послуга сьогодні — це реєстрація місця проживання.

 

 

Місцеві бізнеси

 

Полонський порцеляновий завод був заснований 1889 року. За часів незалежної України, без сучасного обладнання та інвестицій у виробництво, завод став збитковим і 2008 року припинив свою діяльність. Голова Полонської ОТГ Франц Скримський говорить, що наразі влада домовляється з інвесторами для відродження цього бізнесу:

— Завод фактично був зруйнований. Ми залучили інвестора, це українська компанія Golden Tile Ceramic Group. Її генеральний директор зайшов до мене у кабінет і каже: «Я хотів би допомогти розвиватися вашій громаді». Я кажу: «Будь ласка. В нашій громаді двері для інвестиційного клімату відкриті». Прозоро оформляємо всі документи, надаємо на сесії земельну ділянку на викуп, щоб людина зрозуміла, що вона є власником і може на своїй земельній ділянці будувати будь-що. Вже підготовлений повний пакет документів і з травня почнеться повномасштабне будівництво нового сучасного європейського заводу по випуску плитки. Підприємство розраховане на 360 робочих місць, відповідно буде будуватися житло. Бо щоб залучити молодих фахівців на роботу, треба забезпечити житлом і достойною заробітною платою.

 

 

Франц Скримський каже, що наразі бюджет громади наповнює переважно не бізнес, а сільське господарство. Керівництво громади працює над тим, щоб відновити Полонський гірничий комбінат, який має заборгованості і перестав працювати 2015 року:

— Комбінат був збанкрутував, на превеликий жаль, не працює, а це було мільйон тон продукції в рік. А ця продукція — це ж ті самі дороги, те саме будівництво сьогодні, і нам, як кисень, треба такі підприємства. І ми працюємо весь час над тим, щоб його відновити. Мабуть, одним із тих факторів, чому нам не вдалося за два роки зробити, зрушити з мертвої точки, це все тому, що власником є росіянин, який проживає в Росії. Ви знаєте, які у нас стосунки з Російською Федерацією, але я думаю, що ми зробимо все, щоб це підприємство запрацювало.

На початку 90-х років Франц Скримський відкрив фермерське господарство, яке 2014 передав синові Руслану. Голова громади каже, що пішов на позачергові вибори, щоб розбудувати Полонщину через залучення бізнесу та інвестицій:

— Сьогодні ми розуміємо, як інвестиції впливають на розвиток інфраструктури. Якщо є залучені інвестиції, є сплата податку — це достойна заробітна плата державним службовцям, лікарям, вчителям. Ви знаєте, коли мені дорікають, що українці, полончани їдуть в Польщу на заробітки, я відповідаю: «Хай їдуть, хай навчаються, переймають досвід, заробляють кошти і приїжджають розвивати бізнес в Україні». В нас є такі випадки, коли молода сім’я поїхала, попрацювала п’ять років і сьогодні приїхала, відкрила бізнес і успішно працює. Хіба це поганий результат? Я рахую, це хороший результат. Коли ми навчаємось кращого і втілюємо його в життя, то це прекрасно.

 

 

Чиста вода

 

Система водопостачання у Полонному була побудована півстоліття тому. Місто бере воду із Гамарнянського водосховища, що на лівому березі річки Хомора. Через зношеність мереж водопостачання і те, що водосховище не чистили з часів його створення, якість води у Полонному була поганою. Велику частину державної субвенції на розвиток інфраструктури Полонська громада витрачає на ремонт старого водогону та очищення річки Хомори:

— Усі кошти, які даються з державного фонду, мають обов’язково співфінансуватися з міського бюджету на 10 %. Є такі проекти, де ми фінансували по 13–15 %, тому що були першочергово зацікавлені закрити це питання. Дуже багато політиків і полончан ставилися до питання водогону скептично, тому що завжди, коли починали цей проект, він завершувався без успіхів. Ми вже два роки будуємо водогін. Сучасні українські труби, які ми встановлюємо, по сертифікату мають 50 років гарантії.

І ми зробимо все для того, щоб полончани відчули, що вони не даром об’єдналися в об’єднану територіальну громаду і вони будуть мати на початку 2020 року гарну питну воду.

 

Франц Скримський пояснює, що нові очисні споруди важливі як для добробуту населення, так і для місцевих підприємств. Оновлені, вони зможуть приймати більший об’єм стоків на день, а спеціальні бактерії очищатимуть воду, яка знову потраплятиме в річку Хомору:

— Раніше система фільтрації була застарілою і віджила себе. Ви ж знаєте, скільки сьогодні пральних порошків використовують, кожна господиня у себе в сім’ї. Фільтри не могли обробити це, а от зараз нова система, бактерії будуть очищувати повністю від усіх нечистот. До об’єднаної громади ми могли про це тільки мріяти.

 

Медицина

 

 

Станом на 2018 рік Полонська ОТГ має 8 амбулаторій та поліклінік, що забезпечують первинну ланку медицини. За словами голови громади, 87 % населення уклали тут договори на надання медичних послуг:

— Сьогодні лікар, який мав заробітну плату 5,600 гривень, має 18 тисяч чистими на руки. Я вам хочу сказати, що це відчутно сьогодні для лікаря. А тепер має спрацювати людський фактор, де лікар має віддатися повністю роботі і показати, що реформи є в дії.  І ми сьогодні боремось за те, щоб саме в сільській місцевості надати якісну медичну допомогу.

А наше завдання — забезпечити енергоносіями і необхідними медикаментами для того, щоби це відчули люди. Не тільки лікар відчув реформу, а саме головне, щоб відчули це прості, пересічні громадяни.

 

 

2018 року у Полонській ОТГ відкрили медичний центр, де обстежують жителів громади. Як пояснює голова громади Франц Скримський, керівництво вирішило не розпорошувати «медичні» кошти державної субвенції на невеликі проекти, а з нуля створити повністю обладнаний центр, який надаватиме послуги безкоштовно.

Головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги громади Іван Сімчера говорить, що з квітня 2018 року у роботі медзакладу змінилося чимало. Тепер центр працює як комунальне некомерційне підприємство. Основне фінансування закладу відбувається коштом Національної служби здоров’я та міської ради:

— Фінансування у нас у два рази збільшилось після переходу в Національну службу здоров’я. Майже всі лікарі наші, особливо в Полонській амбулаторії, мають максимальну кількість декларацій: тисячу вісімсот, навіть до двох тисяч. Унікальність нашого закладу полягає ще в тому, що ми об’єднали весь район. Внаслідок цього підтягуємо сільські амбулаторії, які мають менше декларацій та фінансів. Тож у нас всі у більш-менш рівних умовах. Заклад один із кращих в області по фінансуванню, по рівню зарплати.

 

Стратегія розвитку громади

 

 

Восени 2018 року Полонська громада пройшла відбір на участь в освітньо-практичній програмі «Інтегроване просторове планування для об’єднаних територіальних громад». В рамках програми, створеної освітньою інституцією CANactions School of Urban Studies, представники ОТГ напрацьовують план розвитку своїх територій. Очікується, що в результаті представники громад визначать стратегічні пріоритети розвитку громади на 10–15 років, проаналізують потенціал і перешкоди для просторового розвитку в межах громади.

Фахівець із просторового проектування CANactions School Андріус Неміцкас розповідає, що Полонська громада стала однією з 30-и ОТГ, з якою експерти будуть спільно напрацьовувати стратегію розвитку. Кожна ОТГ працює зі своїм фахівцем, який допомагає визначити візію, куди громада рухатиметься в майбутньому.

 

 

— Програма розпочалася зі стартової зустрічі, де ми створили спільну базу для взаєморозуміння і подальшої роботи. Наступним етапом стала навчальна поїздка лідерів кожної ОТГ до Швеції, щоб побачити альтернативні шляхи розв’язання схожих проблем. З тим базовим знанням і досвідом ми почали серію з 5 воркшопів, кожен з яких триває по тижню кожного місяця. Зараз ми знаходимося на третьому воркшопі. Потім ми будемо уже конкретизувати стратегії і працювати над ідеями перших пілотних проектів, які можуть стати рушіями процесів. Підсумок п’ятого воркшопу буде презентований на фестивалі CANactions у Києві. І вже восени 2019 року одним із заключних етапів буде велика конференція, де зберуться всі громади-учасники процесу і вже детально будуть розповідати про свої плани і стратегії.

Андріус Неміцкас каже, що Полонська громада пройшла відбір на участь у цій програмі через свою активність і включеність. Проаналізувавши сильні і слабкі сторони цієї ОТГ, учасники програми вирішили, що стратегія розвитку Полонської громади буде фокусуватися на трьох основних напрямках — сільськогосподарському, туристичному і промисловому:

— Сільськогосподарська частина стратегії шукає інфраструктурні рішення, які допоможуть оптимізувати цю галузь, зменшити витрати та збільшити прибутки відповідно. Також громада прагне розвивати локальний, регіональний туризм, створювати місця відпочинку; популяризувати і дбати про історично-культурну спадщину на цій території. І третя стратегія стосується відновлення порцелянової промисловості та пошуку інших потенційно підприємницьких галузей.

 

 

Головний спеціаліст з архітектури і капітального будівництва Полонської ОТГ Марина Дежефі говорить, що для неї участь у цій програмі стала колосальним досвідом. У рамках навчання вона вже відвідала Швецію і Данію, тож тепер має з чим порівняти розвиток своєї території:

— Завдяки просторовому проектуванню ми побачили всі наші плюси і ризики. По цим показникам ми бачимо, де активно працює громада, а де пасивні сторони. Це дуже важливо розуміти, щоб підтягнути села, що занепадають, до громади і направити їх на правильний розвиток. Щодо Швеції і Данії — це успішні, гарні країни. Але ми не гірші. Ми навіть в чомусь кращі, і нам просто треба згуртуватися, зібрати всю свою ініціативу, більше спілкуватися один з одним і працювати в команді. Тоді у нас вийде багато чого: ми розробимо цю стратегію на роки і вона нам принесе успіх. Який би напрямок ми не вибрали — він буде складний і конфліктний, але ці проблеми ми не можемо вирішити одразу. Ми можемо їх прийняти і поступово йти до розвитку.