З радником із регіонального розвитку Запорізького ЦРМС Ксенією Божковою Укрінформ поговорив про те, чи розуміють громади, створені в області, які напрямки розвитку є перспективними і чи готові вони вкладати гроші у розробку стратегій.

---

- Скільки громад Запорізької області вже визначились зі своїм майбутнім і мають власну стратегію?

- 16 ОТГ області мають стратегії розвитку громад, у 13 громадах – розпочато процес їх розробки.

- Як об’єднані територіальні громади Запорізької області розробляють стратегії розвитку?

- Стратегії розвитку громади розробляють самостійно (на підставі методичних рекомендацій), а також із залученням зовнішніх фахівців як на платній, так і на безоплатній основі. В 13 ОТГ області зараз триває процес розробки стратегічного документа. Це Біленьківська, Гуляйпільська, Кам’янсько-Дніпровська, Оріхівська міські, Якимівська, Михайлівська, Приазовська селищні й Новобогданівська, Новоукраїнська, Павлівська, Петро-Михайлівська, Смирновська та Чкалівська сільські громади.

 

 

- Чи залучають до цього процесу мешканців?

- Залучення жителів ОТГ до процесу розробки стратегії розвитку залежить від того підходу, який органи місцевого самоврядування застосовують при роботі над документом. У значній більшості випадків, жителі залучені до процесу стратегування, оскільки органи влади застосовують метод партнерства. Жителі громади беруть участь в опитуваннях, які проводяться в процесі роботи над документом, можуть бути у складі робочої групи зі стратегічного планування і брати участь у її засіданнях, готувати ідеї проектних пропозицій, які можуть бути включеними до плану реалізації місцевої стратегії розвитку, залучаються до громадського обговорення проекту стратегії.

Але, як показує практика, поки що активність жителів доволі низька, і це одне з питань, над яким потрібно працювати громадам.

- Як не перетворити обговорення стратегії на базар і врахувати при цьому думку людей?

- Для цього потрібно якомога ширше висвітлювати процес розробки стратегії на всіх його етапах і залучати до нього жителів громади. У такому разі мешканці ОТГ будуть мати інформацію про те, що відбувається, зможуть висловити свої пропозиції на етапі підготовки окремих розділів та елементів документа. Постійний діалог із жителями дасть можливість врахувати їхні зауваження та побажання на етапі розробки документа. У такому разі більшість спірних питань буде виявлено, обговорено та досягнуто консенсусу ще до початку процесу громадського обговорення проекту.

- Які пріоритетні напрямки розвитку громади визначили на найближчі роки?

- Разом зі збільшенням повноважень на ОТГ покладається і набагато більша відповідальність, ніж у необ’єднаних громадах. До сфери відповідальності ОТГ перейшли освіта, культура, медицина, соціальна сфера тощо. Громади, як правило, визначають від двох до чотирьох стратегічних цілей розвитку на найближчий час. Одна з них спрямована на розвиток економіки в громаді, ще одна – на створення комфортних умов проживання для мешканців, створення умов для отримання якісних освітніх, медичних, адміністративних, соціальних, культурних та інших послуг. Деякі громади, що мають значний туристичний потенціал, як окрему стратегічну ціль визначають розвиток саме цієї галузі.

 

 

- Що чекає на тих, хто не має стратегії?

- У країнах Європи не може навіть мова йти про реалізацію будь-яких проектів муніципалітетів без наявності стратегічного документа та чіткої відповідності вказаного проекту стратегії. Уже зараз ми можемо зазначити, що відсутність стратегії може виступати певним стримуючим фактором для розвитку громади. Це пояснюється тим, що багато з донорів, перш ніж надати фінансовий ресурс для реалізації проекту громади, мають упевнитися, що це відповідає пріоритетам розвитку вказаної території, визначеним стратегічними документами. І що їхня допомога бути дійсно корисною і матиме сталий результат. Потенційних донорів цікавить як сам факт наявності такого документа, так і його зміст.

Основна перевага громад, які мають стратегію розвитку – вони знають чого хочуть досягнути, які потрібні ресурси, що для цього треба робити, коли і якими силами.

Але, звичайно ж, наявність стратегії розвитку громади, яка просто існує на папері, не створює жодних переваг, якщо не працювати над її реалізацією.

- Ставлення громад до такого трендового напрямку, як туризм?

- Більшість громад розглядають такий напрямок як розвиток туризму серед перспективних. Залежно від наявного туристичного потенціалу, інфраструктури та низки інших факторів, деякі громади цей напрямок визначають як одну зі стратегічних цілей розвитку, більшість – як одну з операційних цілей або завдань. І виходячи з цього, вже шукають свою унікальність, свій напрямок у сфері туризму.

- На які рeсурси розраховують, визначаючи план рeалізації стратeгії?

- Формуючи план реалізації стратегії громади, перш за все, розраховують на власні ресурси, на кошти бюджетів інших рівнів – обласного та державного; кошти субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, ДФРР, кошти міжнародної технічної допомоги та інші грантові й донорські кошти. Практично не враховується така можливість фінансування як кредитування.

- Наскільки правильно просто замовляти у фахівців написання документа? Адже є ризик, що стратегія написана "на замовлення" може не спрацювати, бо у кожної громади – свої нюанси.

- Стратегії розвитку ОТГ області розроблялися як самостійно громадами, так і за рахунок різних програм технічної допомоги, коли методичне забезпечення, експертний аналіз даних і результатів досліджень, надання консультаційних послуг з питань стратегічного планування надаються залученими фахівцями. При розробці стратегічних документів значна більшість громад застосовувала метод партнерства, декілька громад – управлінський підхід.

 

 

Переважно при розробці стратегії застосовують один із варіантів: управлінський, експертний підхід або метод партнерства. У першому випадку розробкою займаються лише органи місцевої влади без залучення громадськості. Термін розробки при такому підході значно скорочується, але документ базується тільки на точці зору розробників і може взагалі не враховувати реальних проблем населення. Розроблений у такий спосіб документ може не сприйматися мешканцями громади і є великий ризик, що він буде повністю перероблений при зміні складу ради.

При експертному підході на замовлення органів місцевого самоврядування розробкою стратегії самостійно займаються залучені експерти. В цьому випадку участь як місцевих органів влади, так і громадськості мінімальна – можуть здійснюватися лише окремі консультації з профільними спеціалістами. Цей підхід має певні недоліки, адже познайомитися дистанційно з громадою, оцінити всі її слабкі та сильні сторони, наявний потенціал практично неможливо. У результаті стратегічний документ може не враховувати місцеву специфіку, а крім того, як і у випадку управлінського підходу, практично не враховуються думки та побажання жителів громади.

Метод партнерства спирається на широке залучення громадськості до процесу розробки стратегії на всіх етапах роботи над документом. При цьому до робочої групи, включаються представники з різних сфер ОТГ: виробництво, бізнес, освіта, медицина, культура, комунальна сфера, органи влади, громадські організації, та інше. Всі засідання проводяться відкрито, здійснюється широке інформування жителів громади про всі етапи розробки. Робоча група повністю готує документ з консультаційною підтримкою з боку експертів, а потім стратегія виноситься на громадське обговорення.

Більшість стратегій розвитку ОТГ Запорізької області розроблялися при застосуванні методу партнерства, з широким залученням громадськості до розробки документа. Консультаційна підтримка, як правило, надавалася проектами технічної допомоги, які брали на себе основні витрати на розробку документів.

 

Автор: Ольга Звонарьова
Фото Дмитра Смолієнка

Інтерв'ю організоване за сприяння Запорізького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» і Мінрегіону.