Завдяки йому четверо жителів громади вже оформилися як приватні підприємці, відкривши автомайстерні, магазин канцтоварів, цех з виробництва паливних брикетів та сільськогосподарський кооператив

---

Автор: Дмитро Синяк 

 

У невеличкій кімнатці діти років 13-14-ти саме закінчили невеличкий курс навчання з екологічної тематики. Фліпчарт коло дверей повний папірчиків з їхніми обіцянками.

«Я обіцяю не смітити, не взривати атомні бомби та не ламати дубів!» – написано на одному з них. «Обіцяю не палити листя і не рвати квітів!» – зазначено на іншому. «Обіцяю берегти землю від BTS!» – інтригує третій.

- А що таке BTS? – питаю я.

- Це такий південно-корейський музичний гурт, – трохи ніяковіє одна дівчинка, яка представляється Анею Танас. –  Дуже, до речі, популярний. Та комусь, бачите, він не подобається. Одним словом, це жарт такий, не звертайте уваги. А сам квест був дуже цікавий, я б охоче пройшла його заново.

 

 

Офіційно захід називався Екологічним квестом, присвяченим Всесвітньому дню Землі. Його задачею було прищепити учням Мамалигівської опорної школи екологічну свідомість. Наступного дня квест пройде інший клас, а потім – ще інший. Проводить такі заходи адміністратор Центру економічного зростання Мамалигівської ОТГ Тетяна Нагрудна.

- Щотижня у нас якісь нові активності, – розповідає вона. – Ми вже робили з дітьми вироби з глини, прикраси, декорували посуд і розписували пряники. Якось у нашій програмі був тренінг із психологом. Було цікаво Інформація дітям завжди подається в ігровій формі, діти розгадують кросворди та загадки, а наприкінці, як бачите, навіть дають обіцянки… Однак робота з підростаючим поколінням – лише частина моїх обов’язків. Я також організовую для дорослих конференції, семінари та воркшопи з найрізноманітніших напрямків. От, наприклад, минулого місяця у цьому залі відбулася серія семінарів для місцевих підприємців. Вони цікавилися новітніми ІТ-технологіями для бізнесу, а також сучасними правилами оподаткування. Тренерів для цих семінарів оплачувала Агенція розвитку громад Буковини, членами якої є наша громада. Ця зала є своєрідною філією Агенції, до якої підприємці можуть звертатися, наприклад, за юридичними консультаціями. Тобто ми тут працюємо як драйвер позитивних змін.

 

Адміністратор Центру економічного зростання Мамалигівської ОТГ Тетяна Нагрудна

 

Центр економічного зростання Мамалигівської ОТГ є по суті комунікаційним майданчиком, який можуть використовувати на благо громади усі, хто у ньому зацікавлений.

- Ми дуже раді, що маємо такий простір, – зазначає заступник голова Мамалигівської громади Володимир Антончук, натискаючи на одну зі стін, що посувається під його руками, складаючись гармошкою та відкриваючи таке ж саме за розміром приміщення. – Бачите, за потреби ми можемо вмістити тут до 100 осіб. І тепер нам не соромно запрошувати до себе іноземні делегації з Молдови та Румунії. Свого часу ми часто їздили до тої чи іншої української чи навіть румунської громади для обміну досвідом. Але до себе нікого запросити не могли. А тепер можемо.

 

Учасники екологічного квесту

 

Приміщення надала Мамалигівська сільрада, а гроші на ремонт з невеликою часткою співфінансування з місцевого бюджету надійшли в межах проекту «Мери за економічне зростання»  (M4EG). Це відносно нова ініціатива Європейського союзу, що з’явилася у січні 2017 року в рамках Східного партнерства. Ремонт, перепланування, закупівля меблів та оргтехніки коштували 572 тис. грн – чимала сума як для сільської громади.

 

Читайте також:    На стику трьох кордонів. Інтерв’ю з керівником громади

 

Найбільшим здобутком Центру економічного розвитку Тетяна Нагрудна вважає створення малих підприємств, які відкрилися невдовзі по проведенню бізнес-семінарів.

- Завдяки підтримці агентства Організації Об'єднаних Націй, що спеціалізується на питаннях розвитку (ПРООН), а також завдяки консультаціям та тренінгам, які проводились на базі Центру, четверо наших жителів одразу після проходження семінарів зареєструвалися як приватні підприємці й відкрили власну справу, – розповідає пані Тетяна. – Так, один з них відкрив магазин канцтоварів і пункт ремонту комп’ютерної техніки, двоє інших – автомайстерні, а ще один чоловік – цех з виробництва паливних брикетів. Крім цього, кілька родин об’єдналися у сільськогосподарський обслуговуючий кооператив. Відповідно, зараз усі вони платять податки до бюджету громади. Ось що таке «сприяння економічному зростанню» в ділі!

 

Бібліотека Центру

 

Центр економічного зростання ближчим часом також планує зосередитися на розвитку туризму.

- Нещодавно ми спільно з керуючою справами сільської ради написали проект щодо запровадження у нашій громаді щорічного гастрономічного Фестивалю мамалиги, який має проходити у серпні, – веде далі пані Тетяна. – Якщо Закарпаття може проводити фестиваль сирів та вина, то чому ми не можемо провести фестиваль мамалиги? Бюджет першого фестивалю порівняно невеликий – лише 242 тис. грн. Причому співфінансувати проект погодилася місцева громадська організація «Відродження МК», яка оперує членськими внесками місцевих жителів. Вони дуже зацікавлені у проведенні фестивалю, адже що-що, а найкращу в усій Україні мамалигу вони варити вміють. Якщо виграємо проект і отримаємо гроші, зробимо яскраве свято – із потужною рекламою та зоряними гостями.