В українських громадах нині багато роботи. Завдяки децентралізації вони отримали змогу розпоряджатися значними ресурсами, що разом з любов’ю до рідного краю змінює життя на краще. Якушинецька об’єднана територіальна громада одна з перших поміж сільських створила центр надання адміністративних послуг, пожежно-рятувальну частину, муніципальну поліцію, державно-архітектурну будівельну інспекцію, сектор з будівництва та архітектурний відділ. Багато питань стали розв’язувати на місці, що зручно людям та заохочує бути ініціативними.

Зрушення відбуваються у всіх її селах. Рух цей осмислений: в основі — довгострокова стратегія розвитку громади та прагнення впроваджувати найкращий європейський досвід. ОТГ бере участь у програмі «Інтегроване просторове планування для об’єднаних територіальних громад», організатор якої CANactions School for Urban Studies за підтримки програми «U-LEAD з Європою». 

Досьє

Василь Романюк. Народився 1966 року в селі Зарванці Вінницької області. Трудову діяльність розпочинав механізатором у місцевому господарстві. 1996 року закінчив Одеський інститут внутрішніх справ, 2014-го — Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». За фахом юрист. Служив в органах внутрішніх справ, майор міліції у відставці. З 2011-го по 2015 рік працював заступником сільського голови. З жовтня 2015 року — Якушинецький сільський голова. З травня 2017-го — голова ОТГ.

— Василю Станіславовичу, цієї весни вашій ОТГ, до якої входить сім сіл, виповнюється два роки. Процес об’єднання завершили?

— Від колег чую: що потужніша об’єднана громада, то кращі можливості її розвитку. Кооперація коштів кількох сільрад в одному бюджеті дає змогу реалізувати проекти, про які раніше мріяли. До кінця цього року до нас можуть приєднатися ще три сільські ради (разом шість сіл) нашого Вінницького району, а також кілька населених пунктів сусіднього Літинського. Збільшиться громада, і відкриємо внутрішній автобусний маршрут між селами, зокрема підвозитимемо людей до центру надання адміністративних послуг.

— Одноповерхове приміщення сільради тепер має вигляд добудови до двоповерхової будівлі, зведення якої майже завершено. Що в ній буде?

— Новобудова має площу 540 квадратних метрів. На другому поверсі буде сільська рада, а на першому ЦНАП, обладнаний за європейськими стандартами. Нині він перебуває у пристосованому приміщенні. Попри це надаємо жителям 74 види послуг, а за кількістю — найбільше з-поміж сільських в області — 7700 послуг за минулий рік.

Новий ЦНАП створюємо у спів­праці з програмою «U-LEAD з Європою». Коли її представники до нас завітали, то навіть фундаменту будівлі не було. Вони сумнівалися, що за півтора року збудуємо. Але ми впоралися, бо дуже зацікавлені. Європейські партнери повністю забезпечать центр надання адміністративних послуг меблями і комп’ютерною технікою загалом на суму 1,5 мільйона гривень. Громада дякує за допомогу. А відкриємо його урочисто 25 червня цього року.

— Відразу за обласним центром на обочині шосе бачив гарний знак «Якушинецька ОТГ». Поставили, щоб проїжджі не думали, що це Він­ниця?

— Місто Вінниця має власні культурні надбання (у широкому сенсі слова), ми — власні. Місто заповзято дбає про свій імідж, наприклад, усі в’їзди до нього сучасні — дорога гладенька й освітлена. У Якушинцях і Зарванцях ще до створення ОТГ ми на 90% заасфальтували вулиці. Цю роботу продовжуємо в усіх селах громади. Рухається вперед Вінниця, рухаємося ми, а разом розвивається місто і села. Переконаний, що для громади важливо інформаційними знаками демонструвати свою відповідальність за стан справ на території.

Загалом перебувати поряд з обласним центром, в якому адміністративний центр району, відповідально. Наприклад, ми створили центр первинної медико-соціальної допомоги, однак у цьому питанні не відокремилися від району. З наших сіл людям зручно добиратися у Вінницю в районну лікарню, надання медичних послуг в ній налагоджено. Розвалити легко: а далі що? Тому райлікарні перераховуємо медичну субвенцію, яку нам надає держава. І поставили вимогу: щоб послуг були якісні.

А ось пункти медичної допомоги (колишні ФАПи) взяли на баланс ОТГ. До кожного підвели інтернет та забезпечили комп’ютерами. З бюджету громади виплачуємо зарплату фельдшерам. Медицину зберегли в кожному селі. А в Якушинцях за урядовою програмою збудуємо сучасну амбулаторію, в якій працюватиме чотири лікарі.

 

У школі зробили сучасний велопаркувальний майданчик, що дуже зручно

— Стратегією розвитку громади охопили всі села?

— На території нашої громади зареєстровано майже 450 підприємств різних за формою власності та фізичних осіб — підприємців. Це надійна економічна основа, яка зміцнюється. Наприклад, німецький інвестор взяв в оренду землю, де збудує потужну сонячну електростанцію. Тож дбаємо про розвиток всіх населених пунктів, адже ми — одна громада.

Наприклад, торік у Майдані й Слободі (один старостинський округ) зробили освітлення на всіх вулицях, перекрили дах у будинку культури, проклали 850 метрів асфальтівки у співфінансуванні з обласною службою автомобільних доріг (ця дорога на її балансі). Дякую цій службі, що якісно зробила: товщина асфальтового покриття 10 сантиметрів. У Ксаверівському старостинському окрузі теж освітили вулиці, триває поточний ремонт будинку культури, ремонтуємо дороги. А в Зарванцях цього літа на День дітей відкриємо двоповерхове капітально відремонтоване та утеплене приміщення дитсадка, яке понад 20 років пустувало і було занедбане.

Питання кожного села врахували у стратегії розвитку ОТГ на 2018—2025 роки, яка отримала схвальну оцінку європейських експертів. Її розробляла група у складі 75 осіб — місцеві активісти, представники громадських організацій і сільради, а також допомагали фахівці ГО «Єврорегіон «Дністр». Жителі добре поінформовані, що маємо зробити. Більшість із запланованого до 2025-го виконали ще торік. Не тому, що мало запланували, а тому, що маємо змогу.

Така цифра: бюджет розвитку ОТГ на поточний рік становить 38 мільйонів гривень. Тож здебільшого залишилися великі об’єкти: будівництво нової школи на 330 учнівських місць, сучасного спортивного комплексу, літнього театру. Плануємо реконструювати очисні споруди (теж дороговартісний об’єкт) на масиві багатоповерхівок у Зарванцях.

— Приємно бачити, що в Якушинцях вулиці охайні, організовано роздільне збирання сміття, облаштовано зупинки громадського транспорту, із плитки кладуть тротуари, гарні майданчики для дітей, є тренажери для дорослих. Скажіть: вирішення якого питання вважаєте основним цього року?

— 2019-й ми оголосили роком освіти. Сюди спрямуємо половину коштів бюджету. Протягом останніх років ми значно зміцнили матеріально-технічну базу наших шкіл. Однак річ у тім, що майже всі перебувають в аварійному стані. Наприклад, якушинецька аварійна вже понад 20 років, а це опорна школа-гімназія І—ІІІ ступенів. Виводимо її приміщення із тривожного стану. Перекрили дах, робимо реконструкцію учнівської майстерні. Водночас заасфальтували двір, зробили спортивний майданчик та велопаркування на 40 місць.

У школі села Лисогора в аварійному стані дах і стеля. Проект на проведення ремонту вже виготовили. У ксаверівській не вистачало місця для одного класу (діти навчалися в учительській), тому зробили добудову і перекриваємо дах. А ще у цьому селі та в Майдані утеплюємо приміщення дитсадків.

Усі навчальні заклади шкільної та дошкільної освіти обладнали пожежною та охоронною сигналізацією, встановлюємо громовідводи. Одне слово, у цій царині роботи багато, що потребує значних коштів. Два проекти подали на обласний конкурс територіальних громад. Дамо лад в освітніх закладах, а наступний рік (ми вже визначилися) оголосимо роком спорту.

— Чи змінилося культурне життя в селах після об’єднання?

— У структурі сільської ради створили відділ освіти, культури і спорту, який ініціював чимало цікавих заходів. Наприклад, з початку року провели три сільських фестивалі, участь у яких взяли колективи художньої самодіяльності та гості з інших громад свого й сусідніх районів. Цього року 22 червня в Якушинцях відбудеться міжнародний фестиваль «Живий вогонь». Ми відштовхуємося від того, що в кожному старостинському окрузі нашої громади мають проводити фестиваль. А фірмовою стравою буде риба, оскільки територія громади помережена каскадами ставків, а люди зберегли давні рецепти її приготування.

— ОТГ бере участь у програмі «Інтегроване просторове планування для об’єднаних територіальних громад». Які напрацювали сценарії та визначили пріоритети розвитку?

— Представники робочої групи нашої громади, які беруть участь у навчальній частині програми, напрацювали три сценарії. Ці концепції не окремі, а доповнюють одна одну, бо спрямовані на створення умов комфортного проживання у громаді. До обговорення активно долучилися лідери громадських об’єднань, депутати сільської ради, активні жителі, підприємці, які генерували чимало цікавих ідей на перспективу.

Перший сценарій полягає в тому, що громада рухається у визначеному власними програмними документами напрямі: будує, ремонтує та освітлює дороги, впорядковує заклади комунальної сфери. Другий акцентує на утриманні та розвитку інженерної інфраструктури. Третій стосується розвитку туристичного потенціалу та популяризації органічного землеробства.

На території громади значна кількість потенційних туристських об’єктів. Розробляємо програму розвитку туризму, яку затвердимо найближчим часом. Маємо концепцію розвитку велосипедної інфраструктури, в якій визначено маршрути, місця паркування тощо. Людям має бути зручно дістатися велосипедом у будь-яку точку громади, наприклад, до мальовничого місця, на пасіку, до народних майстрів тощо. У планах будівництво траси для лиж і санчат.

Ставимо за завдання розвивати органічне землеробство і рибальство. Ми близько до обласного центру, а це великий ринок збуту продукції, крім того, територією громади пролягають дві міжнародні траси. Плануємо залучити грантові кошти ЄС. Цей напрям стимулюватиме будівництво пунктів приймання органічної продукції, холодильних терміналів, ринків, що створить нові робочі місця та буде джерелом надходжень до місцевого бюджету.

Загалом упровадження сценаріїв розвитку сприятиме підвищенню комфортності проживання членів громади, забезпечить високу якість надання різних видів послуг і підвищить інвестиційну привабливість території.