З моменту об’єднання у жовтні 2015-го року Байковецька громада встигла стати прикладом для утворення інших громад: тут відкрили першу в Україні сільську автоматизовану обсерваторію, що дає учням можливість досліджувати далекі галактики; інвестують у кінно-спортивний клуб; планують розширення великих підприємств, зокрема із виготовлення електроніки до автомобілів Volkswagen, Audi та Porsche.

 

 

Історія громади

 

Байковецька об’єднана територіальна громада (ОТГ) утворилась у жовтні 2015 року. Усього до об’єднання входить 7 сільських рад, дві з яких приєдналися в грудні 2018 року. Станом на березень 2019 року на території Байковецької ОТГ проживають майже 9 тисяч людей.

Центральним у громаді є село Байківці, що за декілька кілометрів від Тернополя. Окрім Байківців, до громади входять села Шляхтинці, Лозова, Гаї-Гречинські, Курники, Стегниківці, Дубівці, Чернелів-Руський та Соборне.  Байківці ще до впровадження реформи децентралізації були потужним бюджетоутворювальним селом у регіоні. За словами голови Байковецької ОТГ Анатолія Кулика, мешканці довколишніх сіл, дивлячися на приклад Байківців, повірили, що позитивні зміни поширяться на всю громаду й вирішили об’єднатися.

 

 

Відповідно до звіту експертів Центрального офісу реформ при Мінрегіонбуді, 2018 року Байковецька громада посіла 20 місце за рівнем фінансової спроможності серед 227 українських громад із чисельністю населення від 5 до 10 тисяч осіб. Власні доходи на одного мешканця у Байковецькій громаді складають 14 230 грн. і це сьомий за величиною показник у згаданій групі ОТГ.

У перші роки після об’єднання Байковецька ОТГ активно виділяла кошти на інфраструктуру: ремонт доріг, вуличне освітлення, ремонт у лікарнях та школах. Сьогодні одним із пріоритетів для громади є забезпечення місцевих мешканців робочими місцями. У Байковецькій громаді затвердили програму зайнятості населення на 2018–2020 роки, яка має на меті створити сприятливі умови для розвитку малого та середнього бізнесу.

 

 

Байковецька громада впроваджує первинну ланку медичної допомоги. Тут створили амбулаторію загальної практики — сімейної медицини, до якої входить 6 фельдшерсько-акушерських пунктів, де можна отримати консультацію чи направлення до лікарень у Тернополі. Така практика є частиною медичної реформи, відповідно до якої по першу медичну допомогу не обов’язково їхати до обласного центру.

У травні 2016 року в Байківцях відкрили поліцейську станцію, яка обслуговує мешканців громади і забезпечує правопорядок.

 

 

Голова громади Анатолій Кулик каже, що громаді вдалось зібрати хороших спеціалістів, які вміють впроваджувати зміни. Серед них  є як люди з досвідом, так і молодь, яка до того часу не працювала в системі.

Для змін недостатньо просто взяти інших людей. По-перше, треба мати досвід. По-друге, треба трошки перевернути свій мозок і забути, що в нас була совдепія. Коли почалась децентралізація, я вхопився за неї як за ідею побудови країни для моїх онуків. Я хочу, щоби вони жили в країні, якою пишаються.

 

Місцеві бізнеси

 

Бюджет громади великою мірою формується за рахунок податків від підприємств. У Байковецькій ОТГ працюють великі компанії з міжнародними інвестиціями, що виготовляють кабельно-провідникову продукцію для автомобілів, інструменти для деревообробки, медичне обладнання тощо.

2006 року іноземні інвестори вирішили побудувати в Байківцях завод-виробник кабельної продукції для автоконцерну Volkswagen «СЕ Борднетце-Україна» (SEBN UA). Сьогодні цей завод є одним з найбільших роботодавців і донорів у громаді. Анатолій Кулик розповідає, що його побудували на місці, де раніше була автомобільна стоянка.

 

 

— Приїхали німецькі інвестори та вибрали Тернопіль як регіон для майбутнього заводу. А конкретна територія їм сподобалась саме тут, у Байківцях. Але тут був орендар земельної ділянки. Ми йому тоді кажемо: «Давайте ми вам запропонуємо іншу територію, щоби ви там могли заробляти кошти, а ми тут розмістимо завод». Він каже: «Я хочу принаймні 2 гектари землі в приватну власність». Ми обговорили це питання на сільських зборах. Був певний супротив, але завод стався й нині тут приблизно 3 тисячі робочих місць, і вони хочуть ще розширятись.

 

 

Серед основних продуктів, що виготовляють на заводі в Байківцях — кабельні мережі для моделей  авто Volkswagen Golf A7, Golf A8, Audi А4 B9. Віднедавна місцеві фахівці почали робити провідникову продукцію для електричного спорткара Porsche J1. Генеральний директор SEBN UA Екхарт Бістрам розповідає, що компанія має вже декілька філій в Україні:

— Я приїхав сюди 2007 року й за рік ми збудували завод у Байківцях. 2013 року ми відкрили дві філії — в Чернівцях і Чорткові, а 2018 року запустили новий виробничий філіал у Хмельницькому.

 

 

Підприємство «Галіт», що виробляє стоматологічне обладнання, діє в Байківцях із 2000 року. Тут працюють понад 100 спеціалістів, що виготовляють стоматологічні установки для українського ринку і на експорт. Представники підприємства розповідають, що вони мали досвід співпраці з українськими військовими — поставляли їм автономні стоматологічні установки, які працюють від розетки. Також, за словами Анатолія Кулика, громада планує домовитись із підприємством щодо установки власного рентгенкабінету:

— Стоматологія нині в громаді лікується безкоштовно, коштом сільського бюджету. Ми плануємо поставити такі маленькі рентгени, щоби не треба було лікарю казати: «Поїдь у Тернопіль — зроби рентген!» В основному цими послугами користуються пенсіонери, люди старшого віку. Бо той, хто має кошти, може поїхати в Тернопіль до платного лікаря. А тому, хто не має, ми намагаємось дати такі послуги.

 

 

З 2009 року в Байківцях працює офіційний представник американської компанії Wood-Mizer — компанія MOST-Україна, що виробляє та обслуговує деревообробні інструменти. Співробітник компанії Дмитро Маляр розповідає, що протягом останніх кількох років вони також розбудовують в Байківцях кінно-спортивний клуб «Baykov», який може додатково популяризувати громаду та залучити інвестиції:

— Станом на березень 2019 року ми маємо 11 коней і маленьких поні. Деякі вже були народжені тут. Перших тварин ми привезли з Чутівського кінного заводу, що на Полтавщині. Це коні верхово-упряжної спортивної породи тракен (тракененська порода коней була виведена у Німеччині, у селищі Тракенен наприкінці ХVIII ст. — ред.).

 

 

Розбудова кінно-спортивного клубу починалась як хобі, а тепер його планують перетворити на комерційний проект. Компанія будує критий манеж для змагань, інфраструктуру для відвідувачів, тренує коней для участі в місцевих та всеукраїнських змаганнях:

— Цей клуб надаватиме послуги тренування дорослих і дітей, іпотерапії. Також ми будемо забезпечувати кінні змагання, виставки, просувати конярство в Україні загалом. Думаю, Байковецька ОТГ є такою успішною, бо тут і люди, і підприємства активно працюють на користь громади.

 

 

Найціннішим ресурсом будь-якої громади є люди. Анатолій Кулик розповідає, що саме свідоме бажання людей об’єднуватися заради спільного блага є одним із тих факторів, на яких тримається ідея ОТГ:

— Наша громада — це велика родина. Це люди, які мають ну принаймні хотіти полюбити один другого. Бо лише в любові твориться добро. Зло — воно відштовхує. Як кинути камінець кудись — так він і відіб’ється.  А як дати людині добро — вона буде набагато більше вдячна за те добро, яке ти їй дав.

 

Сільська обсерваторія

 

 

Село Лозова є географічним центром громади, тому саме тут створили опорну школу, яка має забезпечити доступ до якісної освіти учням з інших населених пунктів. 2004 року за кошти Міністерства освіти в Лозовій відкрили експериментальний кабінет фізики. Після об’єднання Байковецька громада виділила кошти на нове мультимедійне обладнання та меблі для цього кабінету. Також у Лозівській опорній школі організовують «Наукові пікніки», де учасники проводять експерименти з фізики, хімії, біології.

У червні 2018 року в  Лозовій відкрили першу в Україні сільську шкільну обсерваторію  з комп’ютерним обладнанням та навчальними практичними матеріалами. Потужність встановленого в обсерваторії телескопа дозволяє спостерігати навіть за найбільш віддаленими галактиками.

 

 

Громада доклала коштів, щоби відремонтувати приміщення та обладнати обсерваторію всім необхідним. Частково проект профінансувала американська програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). Обсерваторія перетворюється на навчальний центр для всіх школярів громади. Тут проводитимуть заняття астрономічних гуртків, науково-дослідну роботу, семінари, зустрічі. Голова Байковецької ОТГ Анатолій Кулик згадує, що ідея відкрити обсерваторію виникла під час зустрічі зі школярами.

— Коли утворилась громада, мене запросили на «Науковий пікнік» до школи. Тоді мені сказали: «Може, ми б колись тут відкрили обсерваторію?» Ідею представили проекту DOBRE, вони придбали нам потужний телескоп, а згодом ми купили ще потужніший. У такі телескопи можна побачити нові сузір’я, і я дав завдання школярам, щоби вони знайшли нове невідоме й назвали його на честь Байковецької громади.

 

 

Учитель фізики та астрономії Лозівської опорної школи Михайло Шемеля розповідає, що ідею будівництва шкільної обсерваторії виношували майже 10 років. Усе починалося з місцевого товариства любителів астрономії «Небозвід», де учасники грають у астроквести та слухають лекції.

Там Михайло познайомився з асторономом-аматором Сергієм Вербицьким, який виробляє обладнання для обсерваторій.

— Спочатку ми планували побудувати обсерваторію на школі, але спеціалісти зауважили, що для астрофотографії кращим буде місце неподалік школи. Ми із Сергієм розробили план невеликого будинку, зробили автоматичне керування обсерваторією з кабінету фізики. Тут встановлений комп’ютер, зображення показується на екрані й паралельно проектується на велику дошку в кабінеті фізики. Влітку, коли ми спостерігали затемнення Місяця, тут зібралось до 80 людей, приїздили навіть з інших міст.

 

 

Через інтернет громада зможе надавати тимчасовий віддалений доступ до   телескопу. Місцеві астрономи мають змогу отримувати замовлення на дослідження. А  Михайло Шемеля шукає науковців, під керівництвом яких школярі проводитимуть дослідження і   презентуватимуть свої розробки на загал.