Автор: Євген Мешко, головний лікар КНП «ЦПМСД м. Мукачева»,
регіональний координатор з підтримки реформи охорони здоров’я в Закарпатській області Програми «U-LEAD з Європою»
З переходом на капітаційну систему фінансування первинної медичної допомоги (ПМД) та автономізацією закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), що надають ПМД, чую кардинально різні думки медичних працівників. Хтось з них говорять – фантастичні зміни, хтось впевнений – нічого не змінилось в оплаті праці. Є навіть поодинокі випадки, коли стверджують, що стало гірше, ніж було за цільової субвенції.
Отож, що впливає на розмір заробітних плат?
Хочу виокремити два поняття – фінансування та оплата. Фінансування – це про те, звідки і скільки грошей отримати, як збільшити їх надходження. Як правило, фінансування здебільшого у всіх однакове з урахуванням кількості укладених декларацій та пропорційне до кількості населення, яке обслуговується ЗОЗ. Оплата – це те, як ми ці гроші витрачаємо: куди, на що, в якому розмірі і т.д.
Отже, ми з’ясували, що фінансування приблизно однакове у всіх, проте можливості оплати надзвичайно різняться. І тут на перший план виходить фінансова ефективність – ефективність використання коштів, які надійшли на рахунок закладу охорони здоров’я. Не останню роль в цьому процесі грає добросовісність керівників закладів ПМД.
Для прикладу скажу, що моє підприємство за умов фінансування з субвенції у 1-3-му кварталах 2018 року (оскільки ми уклали договір з Національною службою здоров’я України з жовтня 2018-го) мало вільні кошти, не враховуючи операційні витрати на ПМД та преміювання працівників, у розмірі 3 млн грн. Це становить 18% від коштів, що надійшли та були використані на проведення ремонтів амбулаторій, дообладнання відповідно до Примірного табеля матеріально-технічного оснащення ЗОЗ, закупівлю медичної інформаційної системи та комп’ютерів для медсестер, оновлення всіх офісних та медичних меблів. Після укладення договору з НСЗУ фінансування зросло вдвічі. Відповідно це вплинуло на оплату праці працівників.
Щоб чітко розібратись з рівнем фінансової ефективності вашого підприємства, варто порахувати, який відсоток від коштів, що надійшли, складає фонд оплати праці (всі кошти на оплату праці включно з нарахуванням ЄСВ у розмірі 22%). Для мого підприємства це складає 70%, тобто інші 30% коштів йдуть на забезпечення операційної діяльності та розвиток. Проте найчастіше доводиться зустрічати співвідношення 80/20% чи 90/10%. І зі зростанням відсотків зарплатної частини зменшуються можливості розвитку ЗОЗ та збільшується навантаження на місцевий бюджет, який повинен у такому випадку постійно вкладати кошти у розвиток таких підприємств. Тому ці цифри є актуальними передусім для керівників органів місцевого самоврядування.
Проте є ще один нюанс – для працівників підприємства неважливо, яким є співвідношення фонду оплати праці до інших витрат. Їм потрібна достойна заробітна плата, незалежно від того, це 70/30% чи 90/10%.
Чому при відносно однорідних фондах оплати праці (адже вони коливаються у межах 70-100% від надходжень) середня заробітна плата становить у різних закладах від 5 до 25 тис. грн? Для цього я б запровадив ще один коефіцієнт – співвідношення лікарських посад до іншого персоналу. Чому лікарських? Це ті працівники, що приносять дохід підприємству, адже пацієнти укладають саме декларації з вибору лікаря.
Знаю чудовий приклад, коли у великому Центрі ПМД м. Переяслава-Хмельницького на 80 лікарів ЗПСМ припадає 80 медичних сестер – співвідношення лікарів до всіх інших посад складає 1 до 1,7. На моєму підприємстві ця пропорція становить 1 до 3.
Проте є випадки, коли цей коефіцієнт складає 1 до 8 чи до 10 і навіть до 12, тобто на 1 лікарську посаду припадає 12 інших працівників, яких повинен забезпечити фінансово цей лікар. Як вважаєте, чи однаковою буде фінансова спроможність забезпечити заробітну плату у першому і останньому випадку? Очевидно, що заробітна платня буде відрізнятись як мінімум у шість разів.
Як регіональний координатор з підтримки реформи охорони здоров’я в Закарпатській області Програми «U-LEAD з Європою» я часто зустрічаюсь з тим, що лікарі, розуміючи проблеми свого підприємства та неефективної мережі ПМД, необґрунтованої та непотрібної кількості фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП), медичного та немедичного персоналу тощо, ініціюють звернення до керівника ЗОЗ, органів місцевого самоврядуванням з проханням провести оптимізацію. Часто вони чують відмови, адже мало хто візьме на себе сміливість приймати непопулярні рішення.
Проте є й інші приклади. Як варіанти хочу навести їх нижче:
На завершення хочу зазначити, що фінансування завжди буде недостатнім, оскільки з кожною наступною гривнею зростатимуть і потреби. А ось як використовувати кошти – вибирати вам.
Поділитися новиною:
08 листопада 2024
Безбар’єрне суспільство: головні події та корисні ресурси
Безбар’єрне суспільство: головні події та...
В сучасній Україні кожна людина, незалежно від статі, стану здоров’я чи життєвих обставин, має право на гідне та...
07 листопада 2024
Українські освітяни переймали досвід колег зі Швейцарії
Українські освітяни переймали досвід колег зі...
Українська делегація, до складу якої увійшли експерти Проєкту DECIDE, голови та представники органів місцевого...
07 листопада 2024
Як громади створюють стратегії та плани розвитку за участі громадськості
Як громади створюють стратегії та плани...
Сучасні виклики вимагають нового підходу до управління громадами, де кожен мешканець має змогу впливати на...
07 листопада 2024
Єдиний податок має залишатись в громадах – коментар народного депутата
Єдиний податок має залишатись в громадах –...
Народний депутат Віталій Безгін вважає, що ідея вилучення єдиного податку з місцевих бюджетів, у разі її втілення,...