Серед 45 ОТГ, передбачених чинним Перспективним планом формування територіальних громад Донецької області, вісім громад межують з лінією зіткнення. Їх мешканці чекають миру, щоб мати можливість жити в об’єднаних громадах та користуватись перевагами децентралізації.

На лінії розмежування знаходяться потенційні Світлодарська, Мар’їнська, Торецька, Авдіївська, Очеретинська. Мирненська, Волноваська, Сартанська ОТГ, зазначають у Донецькому Центрі розвитку місцевого самоврядування, створеному за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

Із цих восьми громад тільки Волноваська ОТГ була створена юридично ще в 2017 році, але через небезпеку досі чекає від ЦВК на призначення перших виборів. Очеретинська громада також пройшла всю процедуру, але отримала відмову від Центрвиборчкому. Деякі населені пункти, які входять до складу сільських рад, що об’єднались в громаду, знаходяться на окупованій території. Якщо будуть призначені перші вибори, то жителі окупованих сіл не зможуть проголосувати, що порушить їх конституційні права.

Чим ускладнений процес створення об’єднаних громад та перебіг децентралізації на лінії зіткнення, коментує  Максим Ткач, радник з питань децентралізації Донецького ЦРМС. За словами експерта, декілька чинників впливають на уповільнення процедури об’єднання на лінії розмежування.

Перший і головний – це безпека. Будь-які скупчення людей, пов’язані з проведенням громадських обговорень, участі у голосуванні, завжди може нести ризик. До того ж,  нема чіткості, хто саме визначає критерії безпеки. Треба взяти на себе відповідальність та заявити, наскільки безпечна ситуація на певній території поблизу з проведенням операції об’єднаних сил. Законодавчо це поки не врегульовано.

Непроведення місцевих виборів у 2015 році. Свого часу Верховна Рада не призначила проведення чергових виборів через ведення бойових дій в регіоні. Місцева влада, обрана з 2010 року, продовжує діяти там, де її не замінили військово - цивільною адміністрацією.  Відтепер через неврегульованість законодавства  не до кінця зрозуміло, хто саме має призначити наступні вибори – Верховна Рада чи Центрвиборчком.  З цього чинника випливає й низький рівень довіри до місцевої влади. Люди можуть не вважати її легітимною, бо в 2015 році у них не було можливості переобрати голову та депутатів.

Наявність військово-цивільних адміністрацій населених пунктів. У ВЦА нема повноважень  брати участь у процедурах об’єднання. Такі рішення можуть приймати лише місцеві ради. У Торецьку, Авдіїівці, Мар’їнці, які визначені адміністративними центрами поетнційних громад, запроваджена військово-цивільна адміністрація. Широкине та Лебединське мають увійти до складу Сартанської ОТГ, а приймати рішення про приєднання тут не можуть через ВЦА

Низька активність жителів Донецької області. В порівнянні з іншими регіонами України на Донеччині люди більш пасивні в тому щоб брати участь у прийнятті рішень, важливих для життя громади, проводити збори та публічні обговорення, впевнений експерт.

Прифронтові території непривабливі для інвесторів. На жаль, поки в регіоні продовжуються військові дії, зовнішній інвестор не розглядатиме прифронтову територію як майданчик для потенційних інвестицій, а допомога скоріше спрямовується на гуманітарну місію, а не розвиток.  Для об’єднаних громад залучення інвесторів – важливий механізм перезапуску певного сектору економіки, чого поки позбавлені на лінії зіткнення.

Для розвитку потенційних громад на лінії зіткнення будуть потрібні ресурси. До загальних проблем становища додаватимуться й кадровий дефіцит, бо певна кількість людей була змушена покинути домівки. Ураховуючи всі ймовірні складнощі, Донецький ЦРМС уже зараз активно працює над навчанням лідерів змін. Експерти залучають до навчання тих людей з прифронтової території, хто готовий здійснювати перетворення та  реформи, своїм прикладом надихати сусідів.

«Треба привчати владу міркувати над розвитком території, а не жити тільки сьогоднішнім днем, зазначає Максим Ткач, радник з питань децентралізації Донецького ЦРМС. - Об’єднання не означає миттєву вигоду, про це говоримо під час тренінгів та семінарів. Аби стимулювати процеси об’єднання, беремо представників цих територій у навчальні поїздки до інших регіонів, щоб подивились, яких успіхів досягають об’єднані громади, як організували певну сферу життєдіяльності».