Близько 80% населення Мамалигівської громади – етнічні молдовани, а в Острицькій громаді лише одне невеличке село україномовне, всі решта – румуномовні.

Під час прес-туру до Мамалигівської та Острицької об’єднаних територіальних громад Чернівецької області журналістам показали новостворений центр економічного зростання, енергоощадну котельню, економне вуличне освітлення, нову амбулаторію, унікальну інноваційну школу та будинок народної творчості і культури.

Захід пройшов за ініціативи Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

«Сьогоднішній прес-тур проводимо у громадах, які мають певну особливість. Їхня спільна риса у тому, що  Мамалигівська і Острицька громади мають змішаний етнічний склад населення. Близько 80% населення Мамалигівської громади – етнічні молдовани, а в Острицькій громаді лише одне невеличке село україномовне, всі решта – румуномовні. І в цьому, так би мовити, їхня родзинка», – каже директор Чернівецького ЦРМС Тетяна Татарчук.

 

 

Чим займається енергоменеджер?

 

Мамалигівська сільська об’єднана територіальна громада однією з перших у Чернівецькій області розпочала процес об’єднання. І у жовтні 2015 відбулися перші вибори до новоствореної громади.

«До складу нашої громади увійшло 6 сільських рад і 8 населених пунктів, – розповідає заступник голови ОТГ Володимир Антончук. – Українці в нашій громаді фактично є нацменшиною. Але ми ніколи не акцентували увагу на етнічному складі наших мешканців. Усі в нас рівні. З 2016 року, коли ми перейшли на прямі міжбюджетні відносини,  вдалося зробити чимало. В перший рік ми замінили вікна і двері на металопластикові практично в усіх бюджетних установах громади – школах, садочках, медичних закладах тощо. Придбали техніку для прибирання снігу, створили опорну школу. Це лише у 2016 році. Далі ми почали перекривати дахи в наших школах, замінили вуличне освітлення на ощадні LED-світильники. Також організували пожежну бригаду, виділили та облаштували приміщення для несення служби».

Цього року завдяки асоціації громад Буковини у Мамализі запрацює Центр економічного зростання громади. Журналістам показали відремонтоване приміщення, яке має стати для підприємців місцем переговорів, зустрічей, укладання угод тощо.

«Тут підприємці будуть зустрічатися для спільної роботи, зможуть отримати необхідну юридичну консультацію, укладатимуть угоди», – розповів  Антончук.

 

 

У рамках іншого проекту у 2017 році в Мамалигівській ОТГ провели повний енергоаудит шести бюджетних установ. В основному, перевіряли школи.

«Ми помітили, що дуже багато газу споживають саме школи. Наприклад, за місяць до проведення аудиту всі бюджетні установи громади спожили понад 42 тисячі кубометрів газу. З них 40 тисяч кубометрів йшло лише на опалення шкіл. Потрібно було з'ясувати, чому так відбувається. Результати аудиту нам одразу ж «відкрили очі». Тобто, аудитори нам показали не лише, де є втрати, а й зробили розрахунок, що потрібно зробити і скільки це буде коштувати, щоб заощадити. Наприклад, проведення зовнішнього утеплення шкіл окупилося б нам за 20 років. А от введення посади енергоменеджера, який буде перевіряти, як використовується газ і світло, окупиться лише за 3 роки», – сказав чиновник.

Саме тому у громаді вирішили запровадити таку посаду та вже навіть знайшли необхідного спеціаліста, який пройшов спеціальні курси з енергоефективності за сприяння європейських партнерів.

 

Нова котельня на дві школи

 

Під час прес-туру Мамалигівською громадою для журналістів провели екскурсію першою опорною школою на Буковині. Також гості побували в іншій школі, де нещодавно повністю замінили систему опалення.

 

 

«Попередня котельня «з’їдала» дуже багато газу і просто «викидала» тепло у повітря. Зараз ми не можемо вкластися навіть у мінімальні нормативи від газовиків. Мав нещодавно суперечку з газовиками, які не вірять, що ця котельня так мало споживає газу, – розповідає  Антончук. – Тут встановили дві котельні – одна опалюється газом, інша – трісками. Тріски ми виробляємо самі. Комунальне підприємство закупило щепоріз і ми виробляємо ці тріски. Це значна економія ресурсів. Дві нові котельні українського виробництва забезпечують теплом і нашу загальноосвітню школу, і будівлю музичної школи, що розташована поруч».

Усе переоснащення системи опалення коштувало близько 1 млн 300 тис. грн.  У школі запевняють, що крім значної економії енергоресурсів, у приміщенні школи стало набагато тепліше.

«До заміни теплотраси ми були в лідерах з використання енергоносіїв. Зараз споживаємо чи не найменше. А у класах й інших приміщеннях школи стало тепліше. І діти навчаються у більш комфортних умовах. Я вважаю, що це головний показник», – сказала директор Подвірненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Руслана Довбуш.

Також зі здобутків Мамалигівської ОТГ можна зазначити створення місцевої пожежної команди та нове вуличне освітлення.

 

 

«Коли утворилася наша громада, то ми почали думати, як зробити так, щоб вночі було не страшно ходити вулицями і на це - не потрібно було витрачати надто багато грошей. Розпочали закуповувати і встановлювати нові якісні LED-світильники. Наразі практично усі села забезпечені новим вуличним освітленням. А платіжки за електроенергію отримуємо набагато нижчі, ніж було раніше», – запевнив  Антончук.

 

Експериментальна програма для збереження здоров’я учнів

 

Ще одну школу, щойно відремонтовану амбулаторію і завершення капітального ремонту будинку народної творчості та культури показали журналістам в Острицькій ОТГ.

Ця громада об’єднує у собі 4 сільські ради та вісім населених пунктів. Кількість населення – близько 11,5 тисячі людей. Майже всі села – румуномовні. Лише одне село на менш ніж 500 осіб – україномовне. Проте, керівництво громади запевняє, що жодних труднощів у цьому зв’язку не відчувають.

«Майже всі школи - з румунською формою навчання. А в українському селі Маморниця є початкова школа. Вона з українською мовою навчання. Оскільки наша громада розташована неподалік обласного центру, то дехто продовжує навчання у Чернівцях», – сказав голова ОТГ Василь Цуркан.

 

 

З унікальними методами збереження здоров’я учнів Годинівського навчально-виховного комплексу знайомить його директор Лілія Ботлунг. Вона розповіла про пісочну терапію, пальчикову, зорову терапію, аромотерапію та кольоротерапію, які застосовують тут. діток.

Директор показує журналістам три медалі, які отримав комплекс навчання за експериментальною програмою.

«Такого ви, мабуть, не побачите в жодній школі. Ось це у нас пісочна терапія, – показує на стіл з піском директор. – Наша вчителька сама розробила цю методику. Тут є підсвітлення і дітки малюють на піску. Багатьом дітям важко одразу влитися у колектив. Таким чином, йде адаптація дитини до школи».

 

 

В іншому кабінеті показують офтальмотренажер – намальовані на стелі різнокольорові геометричні фігури, розташовані у певному порядку. Таким чином діти знімають втому очей, через яку часто бувають головні болі.

«У якийсь момент під час уроку вчитель каже учням підняти голову і слідувати очима за певним напрямком. Кожен напрямок позначений іншою цифрою. Наприклад, вчитель каже: «Слідкуємо за першим напрямком» і діти очима рухаються в напрямку стрілки, яка намальована біля одинички. І так само й інші цифри», – пояснює  Ботлунг.

 

 

До речі, цим офтальмотренажером користуються не лише молодші школярі, а й учні старших класів. Також у цьому кабінеті є стрічки з різними кольорами. Щодня діти отримують інший колір.

«Наприклад, у понеділок у першому класі працює зелений колір. І цього дня дітки додатково вживають овочі й фрукти саме цього кольору. Розповідають про користь цих продуктів, пояснюють як цей колір впливає на самопочуття,  настрій тощо. І так увесь тиждень у нас проходить у кольорах. Подобається і дітям, і їхнім батькам», – додала директор.

Крім того, у кожному класі на партах є мішечки з сіллю, які діти кладуть на голову для вироблення правильної постави.

 

 

«А подушечки з ароматами трав вчителі використовують, коли діти втомлюються – тут ромашка, м’ята – тобто, ті трави, серед яких живуть наші діти в селі. Усе це робиться під наглядом шкільної медсестри», – пояснила Ботлунг.

Лікарі медичного університету Чернівців з травня цього року проводять дослідження та вивчають, як інноваційні методи Годинівської школи впливають на здоров’я дітей.

Директор пояснює, що цю роботу їхній заклад почав проводити вже давно. І щорік експериментальна програма навчання дітей лише розширюється.

«Ще у 1990-х роках ми помітили, що дуже багато наших дітей зараховують на фізкультуру за спеціальною програмою. І по країні час від часу виникали трагічні випадки на уроках фізкультури. Це спонукало нас до того, щоб заохочувати дітей до збереження свого здоров’я», – сказала педагог.

 

Сільську культуру везуть у Грецію, Румунію, Молдову

 

Також в селі Годинівка капітально відремонтували місцеву амбулаторію, колишній ФАП. За 1 млн 200 тис. грн  субвенції розвитку повністю зробили нову підлогу, стелю, вікна, двері. Забезпечили водопостачання, гарячу воду, каналізацію, туалет, внутрішній ремонт 5 кабінетів.

«Ця амбулаторія вже за тиждень запрацює. Вона обслуговуватиме близько двох тисяч мешканців, – розповідає виконуючий обов’язки старости Годинівської сільради Віорел Ботлунг. – Тут є по одній посаді лікаря-терапевта, акушера, фельдшера, медсестри і санітарки. Вже замовили необхідні меблі. Маємо проблеми з медичним обладнанням – у першу чергу потрібно закупити кардіограф, обладнання для аналізів, УЗД-апарат тощо. Сподіваємось вже на наступний бюджет», – сказав керівник сільради.

Є в Острицькій громаді і відомий на всю область та далеко за її межами центр культури в селі Горбова. Тут працює народний оркестр, народний танцювальний колектив і єдиний в Україні народний румунський аматорський театр. Усі ці колективи займаються у місцевому будинку народної творчості та культури, в якому триває капітальний ремонт.

«Нам обіцяють до 22 грудня завершити усі роботи. Уже новорічні та різдвяні свята будемо відзначати у новенькому приміщенні, – каже заступник голови Острицької ОТГ Дан Кришмару. – Ремонти проводимо за рахунок державної субвенції. Цього року виділили 1 млн 400 тисяч».

Усі ці народні колективи виступають не лише на території ОТГ чи навіть області, вони їздять з виставами та концертами по всій країні і за кордон. А колективи маланок з цього села традиційно входять у трійку переможців на відомому Фестивалі маланок у Чернівцях.

«Наприклад, цього року наші колективи виступали у Румунії, Греції, Молдові. І в Україні – Київ, Хмельницький, Івано-Франківськ та багато інших міст. Таким чином ми не лише популяризуємо нашу культуру, а й запрошуємо до нашого села на різні святкування. Плюс зайнятість людей – знання і вміння тут передаються з покоління у покоління. Найстаршому учаснику народних колективів цього року виповнилося 76 років, а молодші вчаться ще в школі», – сказав Кришмару.

 

 

Керівництво ОТГ вважає, що кожен населений пункт має свою специфіку і про неї потрібно піклуватись та розвивати.  А популяризація місцевої культури в інших містах та країнах зможе привабити туристів та потенційних інвесторів на Буковину.