Децентралізацію, а простіше кажучи, процес передачі владних повноважень від центральних органів до місцевих, вважають однією з найголовніших та найбільш добре фінансованих реформ країни. Та парадокс цього процесу полягає в тому, що регіони виявилися просто не готові до того, щоб в один момент змінити звичний уклад життя. Та дорогу можна пройти лише крок за кроком, до того ж Україні готові допомагати західні партнери. Наприклад, цього року стартувала програма підтримки DOBRE за сприяння уряду США, в рамках якої 75 громад отримають технічну допомогу у розвитку інфраструктурних та соціальних проектів. Проект розрахований на п’ять років та поділений на декілька етапів.
Про децентралізацію по-українські, про підтримку громад та про враження від глобального процесу зміни влади в країні, ПРАВДА поговорила з керівником програми DOBRE Беррі Рідом.
Пане Беррі, чи обрані вже 25 об’єднаних громад з 75, які першими отримають підтримку від уряду США?
Насправді, ще ні. Ми ще в процесі. Впродовж вересня ми відвідали 7 областей, громади яких ми з самого початку панували включити в програму розвитку DOBRE. Ми запросили всі об’єднані територіальні громади та просто села, які ще не об’єдналися, прийти та поговорити з нами про програму, поділитися планами програми. Тепер ми чекаємо, щоб всі охочі змогли подати заявки на учать і ми змогли обрати перші 25 громад, які отримають підтримку.
В яких регіонах інтерес до участі в програмі був вищий?
В усіх семи регіонах інтерес був доволі високим. Звичайно, певні області є більш активними, оскільки в них вже створено більше об’єднаних громад. В цьому звичайно велике питання. Наприклад, в Херсонській області лише одна об’єднана громада, але був великий інтерес з боку необ’єднаних селищ, які приїздили до нас з різними питаннями. Кожного разу наші зустрічі відвідувало більше людей, ніж було запрошено.
Програма розрахована на 5 років, вона передбачає фінансування в розмірі 50 млн доларів. Яка частина цих грошей буде виділена на розвиток перших 25 громад?
Працювати це буде наступним чином: 25 громад будуть вибрані цієї осені, наступні 25 – навесні наступного року, 25 – влітку чи восени.
Кожна громада отримає, в першу чергу, технічну підтримку. Спеціалісти працюватимуть в напрямку вдосконалення бізнес-адміністрування, вищої якості комунальних послуг та обслуговування, кращих практик господарювання.
Кожна громада гарантовано отримає 150 тис. доларів. Є також й інші фонди, але за них громади мають позмагатися. Для того, щоб отримати ці гроші, потрібно бути конкурентним і показувати постійний розвиток. У нас є початкова точка відліку для 75 громад - бачимо де вони є зараз, а потім відстежуватимемо їхній прогрес. Ті, хто в наступні роки покаже найактивніший розвиток, отримає додаткові кошти від програми.
Розкажіть детальніше про технічних спеціалістів, які будуть працювати з громадами, що саме вони повинні будуть робити?
Спочатку спеціалісти програми поїдуть до цих 25 громад та розроблять з ними стратегічний план на засадах колегіальності, з залученням до участі якомога більшої кількості мешканців громад. Тоді буде зрозуміло, де сьогодні знаходяться громади та де вони хочуть опинитися згодом. Це дасть їм можливість зрозуміти, чого вони насправді хочуть. Раніше вони були розділені, після об’єднання, вони мають самі зрозуміти, як тепер існуватимуть.
До цієї частини програми залучатимемо партнерів з Польщі, які вже проходили децентралізаційні процеси в минулому.
Та це технічна допомога. Кожна громада має вирішити самостійно, що саме вони розвиватимуть в першу чергу, визначити свої слабкі та сильні сторони, зрозуміти, на яку допомогу вони можуть розраховувати від уряду країни, з чого їм взагалі починати.
Окрім цього, громади мають створити умови для вдалої комунікації з місцевими органами самоврядування, як простих громадян, так і представників бізнесу. Важливо створити такі умови, щоб громадяни мали змогу моніторити те, що робить місцева влада. В усіх цих сферах буде проведено аналіз та запроваджене планування з розвитку. Ці плани будуть унікальними та створюватимуться для кожної окремої програми.
Наприклад, в одній громаді потрібно покращити менеджмент, десь запровадити роботу індустріальних парків, десь покращити процеси держзакупівель для потреб громад. Ми маємо експертів в усіх цих галузях.
Для того, щоб всі починання в кінцевому варіанті булі втілені в життя, потрібно мати відповідних спеціалістів й в громадах. Наскільки велика кадрова проблема для місцевих громад?
В мене немає жодних доказів, що це є проблема. Та я гадаю, виходячи з власного досвіду, що сільська місцевість звичайно переживає не найкращі часи в плані привабливості для професіоналів. Та все ж можна знайти тих, з ким можна буде співпрацювати. Головне визначитися, що саме потрібно розвивати. Та звичайно, не легко знайти спеціалістів на певні посади. Саме тому ми співпрацюємо з університетами та інститутами, намагаємося знайти можливості для людей. Я маю на увазі, студенти мають вчитися 4 роки та потребують змоги застосувати свої знання. Та де це зробити? Ми працюємо над програми, в рамках яких можна було б на 2-4 місяці налагодити співпрацю з громадами.
Чи розуміють представники громад, які проекти мають бути стартовими для них, які потрібно відкласти на більш пізній строк?
Я гадаю, що проблема полягає в тому, що громади мають так багато потреб, що просто не знають, що з цим обсягом робити. Хоча свої потреби кожна громада знає чудово. Саме тому, що громади намагаються вирішити все і одразу, інвестуючи в усе, але потроху, результату немає ніде. Саме тому потрібно навчитися ранжувати потреби. Тут краще вкласти ресурс в меншу кількість проектів, але отримати результат. Тоді громади зможуть рухатися до наступних проектів.
Давайте уявимо собі, що перший етап пройдено: потреби визначено, план першочергових дій і довгострокових проектів розроблено. Час виділяти кошти. Про що тут йтиме мова? Про пряме виділення коштів, чи про закупівлю певних ресурсів для громад?
Прямих інвестицій не буде, ми будемо підтримувати певні проекти. Наприклад, якщо громаді потрібно вдосконалювати соціальну інфраструктуру, то можна встановити вуличне освітлення. Ми на цьому етапі допоможемо. Перш за все, ми проведемо громаду цим проектом покроково. Як робити закупки, як розробляти проект, як встановлювати, як опікуватися інфраструктурою? Ми навчимо працювати з проектом із самого початку. Звичайно, профінансуємо будь-який проект або повністю, або частково. Важливо розуміти, що тут доступні чимало фондів, не тільки DOBRE. Наприклад, Державний фонд регіонального розвитку містить чимало коштів, та багато громад не можуть успішно скористатися цими коштами. Ми готові навчити, як успішно використовувати гроші будь-яких програм.
За якими критеріями Ви обиратимете перші 25 громад?
У нас є три категорії оцінювання. Лідерський компонент, який показує, який досвід громади мали в минулому з фінансуванням проектів на рівні селищ. Який вид стратегії вони вибирали в минулому, як вони впроваджували її в життя, як вони планували? Та чи взагалі намагалися вони хоч щось робити?
Також важливим є ті сервіси, які вони вже змогли запустити для громадян. Які саме сервіси це були, чому саме їх вони вирішили надавати. Важливою також буде кооперація з іншими селищами, а також залучення мешканців у подібні проекти та до прийняття рішень щодо роботи громад.
Важливим є також демографічний компонент. Ми не хочемо, щоб всі громади виглядали однаково. Всі мають різний середній вік мешканців, різні ресурсні потенціали: хтось зосереджений на сільському господарстві, хтось на розвитку туризму, хтось на промисловому виробництві.
Такий підхід чимось схожий на те, як банки перевіряють кредитну історію клієнта, вирішуючи, чи надати йому позику… Тож після Вашої подорожі, які висновки можна зробити? Чи добрі ці "кредитні історії" в українських громад?
Ми побачимо (посміхається). Та думаю, що результати будуть різними. В будь-якому разі, селища існували і до програми DOBRE. І вони мають історію. Тут для нас найголовнішим є наявність інтересу до подальшого розвитку. Чи дійсно громади хочуть бути частиною цієї програми? Реальність така, що ми готові надавати велику та всебічну підтримку, та ми очікуємо такого ж рівня відповідальності. Чи готові вони об’єднуватися, розвиватися?Форма заявки на участь в програмі містить чимало подібних питань, які допоможуть це зрозуміти. Для нас важливо, що вони намагалися робити щось в минулому, неважливо чи успішно, чи ні. Головне кількість спроб.
Після Вашого спілкування з представниками територіальних громад, чи можете розказати, в чому основна особливість децентралізації по-українськи?
Децентралізація полягає в тому, щоб бути готовими брати на себе відповідальність за використання фінансів, бути готовими рухатися від одного рівня до іншого. Це основне, базове завдання процесу. Основна особливість полягає в тому, що в Україні намагаються поєднати процес децентралізації та територіальної реорганізації. Це ускладнило процес, оскільки інші країни проходили ці стадії по черзі.
Та мені здається, що в кінцевому варіанті це правильний підхід. Тільки місцеві жителі знають, що саме їм потрібно. Більш того, мешканці знають свого мера, відповідно, знають, хто несе відповідальність за ті чи інші рішення.
Територіальні зміни можуть бути успішними, коли громадяни готові їх сприйняти. На Ваш погляд, українці готові до децентралізації, чи вони ще продовжують жити в очікуванні того, що скаже Центр?
Це важке питання. Саме через ці причини децентралізація потребує чимало часу. Всі мають зрозуміти, що це не короткостроковий підхід. Ментальні зміни, зміни підходів - це не легко. Більшість посадовців, з якими я мав змогу поспілкуватися, розуміли про що тут йдеться. Та багато мешканців все ж ще цього точно не знають. А це треба пояснювати. Зараз чимало суперечливої інформації.
Звичайно, новий рівень відповідальності лякає і деяких посадовців. Якщо щось піде не так, то місцеві мешканці будуть звинувачувати саме місцевого чиновника, який вже не зможе кивати в бік центру.
Саме тому наша місія на прикладі 75 громад показати, що це не страшно, що децентралізація може бути успішною.
З того, що я особисто зміг побачити – люди хочуть кращого життя незалежно від свого віку. Вони хочуть роботу для себе, дітей, онуків. Вони хочуть жити в місці де є парки, сквери, дитячі садки, вуличне освітлення. І децентралізація – саме той шлях, який може до цього привести.
Ви сказали, що децентралізація забирає чимало часу. В Європі початкова стадія могла тривати 10-15 років. Які поради могли б дати українцям, враховуючи дуже довгу історію американської децентралізації?
Справа в тому, що наша децентралізація почалася з перших днів створення держави. Так розпорядилася сама історія, недовіра до центральних органів влади запустила американську децентралізацію з перших днів. В України, як і в країнах Європи ситуація інша. Саме тому для України більше варто звертати увагу на європейські моделі децентралізації.
Разом з тим, не можна забувати, що Україна – це не Польща і не США. Неможливо детально повторити досвід тієї чи іншої країни. Ви можете вчитися на досвіді, але модифікувати його під поточні умови.
Які перепони є на шляху української децентралізації?
На мій погляд, як і в кожній країні,є певне політичне протистояння процесу. Що стосується фінансових проблем – побачимо. Поки ми говоримо про доволі велику акумульовану суму коштів. Та це займе трохи часу, щоб зрозуміти, чи достатньо буде цих грошей.
Звичайно, залишається питання про необхідність змін до Конституції. Я не юрист, але для мене очевидно, що для будь-якого процесу змін потрібні певні законодавчі рамки. Можливо, їх потрібно робити поступово, коли суспільство буде до них ментально готове.
Важливим в процесі створення громад є також обрання тих, хто керуватиме ними. Наразі ж більше 200 громад чекають, коли їм дозволять провести вибори. Це – велика перепона на шляху децентралізації. Справа в тому, що багато громад готові, та не мають змоги стати ефективними та спроможними об’єднаннями, бо не можуть вибрати представників місцевої влади.
27 November 2024
Де знайти «зайвий» мільйон євро? Інтерв’ю голови громади
Де знайти «зайвий» мільйон євро? Інтерв’ю...
Голова Великоберезнянської громади Закарпатської області Богдан Кирлик про те, як подвоїти бюджет громади й будувати...
26 November 2024
Молоді потрібні знання і віра у власні сили: досвід громад Житомирщини
Молоді потрібні знання і віра у власні сили:...
Українська молодь у громадах потребує знань і уваги до своїх потреб, а інколи ще й невеличкого поштовху, щоб повірити...
26 November 2024
«Інтеграція до ЄС – це довга дорога. Треба мати...
25-26 листопада відбувся Другий щорічний Львівський форум муніципального партнерства. Цьогоріч подія...
26 November 2024
29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний громадський бюджет» та «Громадський бюджет на дитячі мрії»
29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний...
Як зробити освіту ще ближчою до дітей та громади. 29 листопада 2024 року о 14:00 розпочнеться вебінар...