Децентралізація змінює психологію обивателя на психологію господаря, - Віктор Литвинчук

Як відомо, Центральна виборча комісія прийняла дві постанови про призначення виборів у 184 об’єднаних територіальних громадах, у тому числі у 10 громадах Тернопільщини.  Разом з тим, ЦВК проігнорувала право майже 350 тисяч жителів 136 громад України самостійно вирішувати, як і з ким їм краще об'єднуватися, а отже не дала можливості розвиватися, отримувати додаткові повноваження та ресурси. Йдеться про 25 об’єднаних громад, суб’єкти об’єднання яких знаходяться в суміжних районах. Це стосується й трьох об’єднаних громад Тернопільщини. Чому ЦВК так знехтувало волевиявленням тернополян і не пустило їх на вибори? З цим питанням ми звернулися до координатора центру розвитку місцевого самоврядування у Тернонопільській області Віктора Литвинчука.

Вікторе Юхимовичу, то чому така непоступливість з боку ЦВК?

Справді, 28 об’єднаних територіальних громад з 17 областей України рішенням Комісії не було допущені до виборів, які відбудуться 11 і 18 грудня нинішнього року. 25 з них - найбільш перспективні громади, які об’єднали 136 сільських, селищних рад з населенням понад 348 тисяч мешканців. Серед них є три об’єднані територіальні громади Тернопільщини. Це – Товстенська, Хоростківська і Зборівська, в які увійшла 41 місцева рада з населенням понад 40 тисяч мешканців. ЦВК всупереч змінам до Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” та роз’ясненню Комітету Верховної Ради заблокувала участь цих громад у цьогорічних виборах. Таким чином Комісія, яка давно вже втратила свою легітимність, знехтувала правом жителів самостійно вирішувати свою долю. На сьогодні кілька громад подали свої позови до Окружного адміністративного суду Києва щодо визнання неправомірними постанови Центральної виборчої комісії щодо відмови у призначенні виборів в новостворених об’єднаних територіальних громадах. Чекаємо на результат, але паралельно працюємо над ще двома варіантами вирішення цього питання.

Можете розповісти про ці варіанти?

Можу. Але це займе ще одну сторінку нашого інтерв’ю…

За показниками створення об’єднаних громад Тернопільщина й надалі залишається лідером реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Що громади конкретно отримають від реформи?

Чисельність створених громад є важливим, але не найважливішим фактором успішності нашої реформи. Одним з головних завдань реформи – це змінити психологію обивателя на психологію господаря. Не можна роками отримувати гроші від держави та донорів. Важливо навчитися правильно управляти заробленими коштами. Коли до влади приходить не окрема людина, а громада, то це є те, що називається народовладдям. Народ не просто контролює своїх очільників, він є прямим учасником влади на рівні громади. Стосовно фінансової сторони, держава передала громадам не тільки повноваження, але й право розпоряджатися фінансовим та матеріальним ресурсом. Відтепер бюджет об’єднаної територіальної громади формується так, як і в містах обласного значення - тобто 60% ПДФО (податок з доходів фізичних осіб), акциз (податок від роздрібної торгівлі алкоголем, тютюном, паливом) та інші податки і збори. Це досить великі кошти. В окремих громадах доходи від акцизу в порівнянні з минулим роком зросли удвічі.  Велику допомогу отримали сільські громади від державної субвенції на розвиток інфраструктури (в середньому 1 мільйон на 1 тисячу жителів), а також від Державного фонду регіонального розвитку. Цього року почала надходити міжнародна донорська допомога.

Ці програми розраховані на тривалий час?

Ні. Це буде доти, поки громади не навчаться самі заробляти собі на життя. Через рік-два  програми підуть в інші держави, де вони будуть потрібніші. А Україна, можливо, сама стане донором для більш слабких і економічно відсталих держав.

Чому ці кошти не може отримати окреме село або район, а треба створювати нові громади?

Якщо людині, яка не вміє правильно розпоряджатись фінансами, дати значні кошти, вона їх просто розтринькає, не задумуючись про перспективу. Сьогодні настільки низький кадровий потенціал у сільських радах, що вони ще не готові правильно використати ці кошти. Один з елементів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади є навчання, яке ми проводимо з фахівцями місцевого самоврядування, у тому числі й за кордоном. Ми намагаємося навчити громади жити дорослим життям, тобто бути самодостатніми й самостійними. Спроможність визначається перш за все здатністю громади створювати нові робочі місця. Для цього потрібно два ресурси – кадровий і фінансовий. Новостворені громади гостро відчувають нестачу кваліфікованих і досвідчених фахівців усіх ланок ділового менеджменту.

Під час реформи місцевого самоврядування спостерігаємо не скорочення, як декларують чиновники, а роздування штатів в місцевих управліннях, відділах, сільських радах.

Справді, одним з завдань реформи є зниження чисельності чиновницького  апарату. Але чиновник чиновнику не рівня. Є чиновник, який працює в нинішніх органах виконавчої влади і той, який завтра буде працювати в органах місцевого самоврядування. Це різні чиновники, як за рівнем фахової підготовки так і за моральними якостями. Перший призначається по владній вертикалі, а другий – обирається громадою, а відтак, підзвітний саме їй. Дійсно, деякі громади, маючи значні кошти, збільшили цей апарат. Але частина підійшли до цього оптимально і формування управління громадою проводять дозовано. Громада сама приймає рішення і визначає, скільки їй потрібно чиновників, щоб забезпечити собі успішну систему управління і яких спеціальностей.

Які основні критерії створення повноцінної територіальної об’єднаної громади?

Згідно із Законом України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, громади об’єднуються виключно на засадах добровільності. Окрім того, об’єднання громад має проводитися за Методикою формування територіальних громад, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України і є нормативним документом. Громади об’єднуються за критеріями доступності, спроможності, спільності території та іншими важливими показниками. Є відповідні вимоги до медичних закладів, шкіл, чисельності дошкільнят, розвитку інфраструктури тощо.

Нині склалась ситуація коли більш заможні села вважають себе самодостатніми і не хочуть об’єднуватись у громади, а є так звані бідніші, які підтримують адмінреформу, але їм ніхто не пропонує об’єднуватися. Яка їхня доля у майбутньому?

Більшість самодостатніх сільських рад, як ви назвали, нерідко представляють “задоволені” сільські голови, які мають кошти для власного безбідного існування (зарплати, надбавки, премії), але перспективою розвитку свого села не особливо й переймаються. Добре їм… а не громаді. Разом з тим, люди часто чомусь нарікають не на сільського голову, а на державу. Мовляв, бачите, роками у них  немає доріг, немає нормального водопостачання, каналізації, сміття під хатою… А тут ще додають жару й відсутність роботи і сварки у сім’ї…  Лають усіх, починаючи від президента і закінчуючи своїми рідними. Одне забувають: вони самі обрали собі владу, яка їх впритул не бачить.  Саме реформа місцевого самоврядування  уможливила передачу повноважень від держави безпосередньо в громаду, тобто до людей. Разом з повноваженнями держава передала громадам й фінансовий ресурс. Люди мають самі вирішували, як зробити так, щоб їхня громада стала заможнішою. Разом з тим одним із завдань реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади є економічне вирівнювання територій. З цього приводу потрібно переглянути споживацькі погляди так званих “багатих” щодо бідніших від себе. Треба усім дати шанс. Ефективним є об’єднання капіталу, що колись нерідко робили наші предки, збираючись на толоку, таким чином допомагаючи  один одному будувати житло, церкви, прокладати дороги тощо. Реформа робиться не для того, щоб багаті залишалися багатими, а бідні зоставалися бідними..

Тернопільщина – лідер в Україні щодо утворення об’єднаних територіальних громад. Але є області, де  лишень 1-2 громади. Який бачите сценарій подальшого розвитку, якщо громади добровільно не об’єднаються. Якою буде Україна?

Цього року процес об’єднання стрімко пішов догори. Для прикладу, у Миколаївській області була одна громада, а нині вже 20, у Житомирській було 10, а нині в 32,  у Харківській не було жодної, а цьогоріч створено 3. У Тернопільській області створено 39 громад. Я абсолютно переконаний, що при такій динаміці реформа місцевого самоврядування в Україні буде завершена до кінця 2017 – початку 2018 року. Реформу затягувати не можна. Досвід інших європейських країн цьому приклад. Не виключаю, що якісь села ще залишаться необ’єднаними. Але це їхня воля. Вони самі обирають в якій системі координат їм жити – в європейській чи в “совковій”. Ніхто силоміць не тягтиме їх в об’єднання. З часом життя розсудить, хто був правий, а хто помилявся.

Якщо села приєднаються до Тернополя, чи зросте плата за комунальні послуги, податок на житло?

Відповідати на це питання немає сенсу. Протягом двох років обласний центр поки-що не зробив нічого, щоб така громада створилася і на найближчу перспективу я не бачу такого територіального утворення, як громада з центром у місті Тернополі.

Може запитання “не в тему”, проте чому тернопільські спортивні, мистецькі школи виставляють рахунки на сільські ради, звідки приїжджають на заняття діти? А це сталось якраз під час проведення адмінреформи.

А чому вони не повинні платити за послуги, які надані їм іншою громадою? За послуги треба платити. Обласний центр  має свій бюджет, де передбачені витрати на ці заклади. Тому їх треба покривати. У цьому я цілком підтримую місто. 

Може статись так, що мешканець однієї громади захоче отримувати послуги (освітні, медичні тощо) в іншій громаді. Що тоді?

Незважаючи ні на що, людина залишається вільною у виборі куди посилати дитину на навчання, лікуватися в того чи іншого медика. У такому випадку будуть передаватися кошти субвенцій від однієї громади іншій.

А якщо село виявить бажання вийти з об’єднаної територіальної громади, вступити в іншу чи стати центром територіального утворення?

Законодавством таке не передбачено. Навіть якби законодавець прийняв такий закон, то я переконаний, що усі громади-суб’єкти об’єднання мали б пройти цей процес ще раз тільки у зворотньому порядку. Не тільки та громада, яка виявила бажання від’єднатися мала б приймати рішення, а всі до одної громади, які створили об’єднання. Але навіть такої норми законодавець не передбачив.

Місцеву владу хтось контролюватиме? 

Місцева влада – це і є рада об’єднаної територіальної громади. Саме членами громади вона й контролюється, у тому числі запровадженням електронного врядування, яке ми будемо впроваджувати вже цього року. Разом з тим, ще ніхто не вигадав кращого контролера від власної совісті і сусіда.

Спілкувалася Галина Юрса  

19.10.2016 - 17:40 | Views: 6490
Децентралізація змінює психологію обивателя на психологію господаря, -  Віктор Литвинчук

Область:

Тернопільська область

Source:

Read more:

26 November 2024

Молоді потрібні знання і віра у власні сили: досвід громад Житомирщини

Молоді потрібні знання і віра у власні сили:...

Українська молодь у громадах потребує знань і уваги до своїх потреб, а інколи ще й невеличкого поштовху, щоб повірити...

26 November 2024

29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний громадський бюджет» та «Громадський бюджет на дитячі мрії»

29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний...

Як зробити освіту ще ближчою до дітей та громади. 29 листопада 2024 року о 14:00 розпочнеться вебінар...

26 November 2024

У Кропивницькому обговорили впровадження реформи старшої школи

У Кропивницькому обговорили впровадження...

21 листопада у Кропивницькому відбулося громадське обговорення реформи старшої школи, організоване Міністерством...