Чому польські ґміни створюють енергетичні кластери і які переваги це їм дає? Як завдяки просторовому плануванню отримати імпульс для розвитку економіки в громаді та знизити рівень безробіття? Де купити екологічну продукцію місцевих фермерів та чому в Польщі стають популярними харчові кооперативи?

Ці три історії про те, як місцеве самоврядування та ініціативи людей змінили Польщу. Колись поляки переймали досвід у своїх європейських колег та успішно втілили його в життя. А тепер вже українські громади під час третього навчального візиту вивчали досвід своїх сусідів та шукали партнерів для співробітництва серед польських колег. Щоб навіть в умовах війни розвиватися та повертати людей додому.

Навчальний візит організований спільно з Фондом розвитку місцевої демократії імені Єжи Регульського в межах Програми USAID DOBRE.

---

 

Польські енергокластери – шлях до децентралізованої енергетичної системи

 

У 2016 році, після прийняття законодавства про відновлювальні джерела енергії, в Польщі почали з’являтися енергетичні кластери. Це місцеві ініціативи, метою яких є виробництво, розподіл і споживання енергії на регіональному рівні. Нині енергетичних кластерів у Польщі нараховується понад 100. Вони створюються на основі цивільно-правових договорів між різними учасниками, включаючи компанії, наукові інститути, місцеве самоврядування, навіть приватних осіб. Кластери працюють над тим, щоб регіони були енергетично незалежними. А ще, важливий момент, вони, враховуючи вимоги ЄС, переходять на низьковуглецеві джерела енергії та поступово відмовляються від використання такого палива, як вугілля, нафта, газ. Адже ЄС до 2050 року планує повністю перейти на використання «зеленої» енергетики та відмовитися від викидів вуглецю в атмосферу.

 

 

Енергетичний кластер Плонська створили з ініціативи Плонської міської ґміни. До нього увійшли Плонські міська та сільська ґміни, комунальні підприємства теплової енергетики, управління відходами, доріг та мостів міста Плонська, житловий кооператив Плонська, підприємство з виробництва сталевих конструкцій. За останні два роки до кластеру приєдналися також ґміна Залуська та приватна біогазова станція, розташована в селі Скаржин.

«Насамперед, створюючи кластер, ми прагнули забезпечити тих, хто до нього входить, електроенергією та теплом за меншою вартістю через використання відновлювальних джерел енергії, таких як біогаз і сонячна енергія. У той же час для нас важливою була екологічна складова, адже перехід на відновлювальні джерела енергії дозволяє зменшити нашу залежність від таких видів палива, як вугілля, газ та поліпшити якість повітря», поділився голова фонду «Плонська енергія» Ярослав Осяк.

 

 

До речі, біогаз виробляють у Плонську на закритому полігоні зі сміттєвих відходів. Тут працює великий сміттєпереробний завод, який є постачальником сировини. Окрім того, біогаз виробляють і на місцевих очисних спорудах зі стічних вод. Біогаз використовують для живлення дизельного двигуна, який і виробляє тепло та енергію.

Енергетичні кластери відіграють важливу роль у розвитку децентралізованої енергетичної системи в Польщі та впровадженні технологій «зеленої» енергії.

 

 

Як просторове планування дало імпульс для економічного розвитку Гродзинськ-Мазовецькому

 

Міська ґміна Гродзиськ-Мазовецький, розташована за 30 кілометрів від Варшави, – це приклад успішного залучення інвестицій, створення умов для великого та малого бізнесу. Цікавий факт: у ґміні рівень безробіття майже вдвічі менший від загального польського показника. Як їм вдалося досягти такого економічного розвитку?

Ще тридцять років тому Гродзинськ-Мазовецький втрачало жителів, мало високий рівень безробіття, низький рівень послуг та занепадаючу економіку. Європейські колеги, до яких представники ґміни їздили переймати успішний досвід, найперше радили їм дати людям роботу. «Якщо хочете, щоб жителі не протестували, не висловлювали вам своє обурення – просто забезпечте їх роботою. Це – дієвий і найпростіший метод», – говорили європейські колеги.

Тож на початку 90-х років влада активно популяризувала Гродзинськ-Мазовецький за кордоном, щоб притягнути іноземні компанії на свою територію та створити нові робочі місця. Спочатку це здавалося нереальним, адже інвесторам потрібно було запропонували вигідні умови. І не лише привабливу ціну на землю, але й зручну логістику та розвинені комунікації. Тоді в громаду прийшли перші інвестори – американська компанія, яка виробляє чіпси, та данське підприємство, що виготовляє елементи для батарейок.

Але для того, щоб розвивати територію та залучати інвестиції системно, у 2003 році в Гродзинськ-Мазовецькому взялися за просторове планування.

«Визначили три промислові зони. Одна – в самому місті, де вже були підприємства, друга – в полі, недалеко від автостради. Третя невелика зона – на межі з містом Жирардув, вона й дотепер найповільніше розвивається. 2003 рік – це був саме той час, коли гміна розподілила територію. Були передбачені зони для сільськогосподарської діяльності, будівництва приватних та багатоквартирних будинків, розвитку промисловості. Просторове планування – інструмент, який дав імпульс для розвитку ґміни», – поділився досвідом голова ґміни Гродзиськ-Мазовецький Томаш Крупський.

Важливо було облаштувати розташовану в полі промислову зону, яка не мала жодних комунікацій. Громада вклала власні кошти та провела туди воду, каналізацію, газові та енергетичні мережі. Це був той момент, коли влада думала про розвиток на перспективу.

 

 

«Коли я прийшов у владу, ми завершували великий проєкт облаштування промислової зони. Сьогодні там вже працюють великі підприємства. А ми отримуємо мільйони злотих податків від цього й кошти, які тоді були вкладені громадою, повернулися до нас» – поділився голова польської ґміни Томаш Крупський.

Керівник ґміни зізнається, що вперше бюджет Гродзиськ-Мазовецького перевищив показник у півмільярда злотих. Велика частина, понад 100 мільйонів злотих – це доходи податку від фізичних осіб. Тут щороку проводять акції, щоб жителі прописувалися чи реєструвалися в Гродзиську-Мазовецькому. Адже переважно люди сплачують податки там, де вони прописані. Хоча в Польщі, згідно із законодавством, людина може платити податки в місті, в якому працює.

«Щороку я проводжу акцію: «Прописуйтесь в Гродзиську»! Тобто я кажу людям, реєструйтеся в нас. Якщо ви зареєструєтеся, ми матимемо більше грошей у бюджеті на розвиток. Ми проводимо різні конкурси, лотереї. І це допомагає. Є так звана карта жителя Гродзиська. Вам видають карту, якщо ви прописані та сплачуєте у нас податки. Люди можуть отримувати знижки на певні речі. Але близько 10 відсотків мешканців ґміни не сплачують у нас податки. На жаль, це найбагатші люди», – зізнається Томаш Крупський.

До речі, 20 тисяч жителів, які мають таку карту, користуються різноманітними знижками й таким чином підприємці збільшують базу своїх клієнтів та покупців.

Для ґміни дуже важливою є постійна комунікація з представниками великого та малого бізнесу, тут двічі на рік проводять з ними зустрічі. Саме на них обговорюють проблеми, спільні проєкти та напрацьовують плани майбутнього розвитку території. Окремо, для представників малого бізнесу, в одному із муніципальних приміщень відкрито спеціальний коворкінг. Тут можна безкоштовно працювати, провести співбесіду чи зустрітися з партнерами. Коворкінг обладнано меблями та оргтехнікою, тут також вам запропонують випити кави чи чаю.

Ґміна взяла на себе роль посередника і в продажі землі, яка належить приватним особам, адже створила та поповнює базу вільної землі на території. І якщо до представників влади звертається потенційний інвестор, то йому надається інформація про такі земельні ділянки. До речі, представники ґміни можуть проконсультувати і щодо вартості такої землі. Але на цьому функції ґміни завершується. Далі інвестори напряму ведуть переговори з тими, хто хоче продати землю. До речі, нещодавно інвестор підписав угоду з 56 власниками невеликих ділянок.

І ще одна перевага для інвесторів. Ґміна входить до складу Лодзької економічної зони, де передбачені преференції для інвесторів. Протягом десяти років вони платять лише 50 відсотків податку на прибуток. Умова: один мільйон злотих інвестицій для малого бізнесу, 100 мільйонів – для великого.

Підтримка бізнесу та системна комунікація з інвесторами принесла гарні результати. Нині на території ґміни працюють вже 30 підприємств. Рівень безробіття в ґміні складає 2,6 відсотка, при тому, що загалом по Польщі – 5 відсотків. Два рази на рік тут проводять ярмарки вакансій. Під час таких заходів кілька десятків роботодавців знаходять собі робітників.

Ґміна й надалі будує амбітні плани та шукає шляхи енергетичної незалежності.

 

Кооперативи в Польщі: як це працює?

 

У Польщі нараховується близько 50 кооперативів. Один із найстаріших – у Варшаві. Його створили у 2013 році. Харчовий кооператив «Добре» має юридичний статус, хоча розпочинав свою діяльність, як громадська організація. Він об’єднав дизайнерів, юристів, архітекторів, фермерів, представників різних професій, загалом понад 300 людей. Кооператив «Добре» є прикладом спільноти, яка підтримує екологічне виробництво місцевих якісних продуктів та їх продаж.

Кооперативи в Польщі працюють на принципах гуртових закупівель. Тобто, є група осіб, яка хоче купувати харчі безпосередньо від фермерів чи малих підприємців. У них є база фермерів, які продають молоко, сир чи овочі, фрукти. Раз на тиждень сільгоспвиробники привозять замовлення та забирають кошти.

«Коли ми засновували громадську організацію, вже тоді знали, що хочемо відкрити магазин. Шукали приміщення в центральній частині Варшави. Оскільки ми працювали, як Асоціація, то змогли орендувати його на пільгових умовах. Приміщення було дуже незручне, бо знаходилося в підвалі. Тепер плануємо відкрити третій стаціонарний магазин та магазин-онлайн», – розповідає член правління кооперативу Денис Жерард.

 

 

Магазини кооперативу «Добре» – вегетаріанські. Серед членів кооперативу є люди, які їдять м’ясо, але вони його купують в іншому місці. У магазинах насамперед продають свіжі фрукти, овочі, молочні продукти, різні бобові та крупи. Окрім того, серед асортименту запаковані чай, кава, приправи, соуси, які мають підтвердження, що вони екологічні. Проте перевагу тут надають товарам та продукції, які можна закупити в місцевих фермерів.

«З одного боку, для нас важливо забезпечити якісними продуктами за нормальною ціною варшав’ян. З другого боку, ми хочемо врахувати інтереси фермерів. Якщо вести екологічне господарство й не використовувати пестициди чи хімічні добрива, тоді врожай, як правило, менший. Окрім того, сільгоспвиробникам потрібно вкладати кошти й в екологічний сертифікат. Тому ми робимо так, щоб фермери за свою роботи отримували справедливу винагороду», – підкреслив член правління кооперативу.

Як формується ціна на продукцію? Ціна на товар встановлюється з урахуванням фактичних витрат на їх виробництво. Понад 60 відсотків від вартості, наприклад, овочів чи фруктів повертається фермеру. Це значно більше, ніж у звичайних супермаркетах. Для кооперативу теж важливий прибуток, тому тут вчаться балансувати. Має бути рентабельність, щоб можна було далі функціонувати, виплачувати заробітну плату працівникам, які працюють у магазинах.

Щоб підтримувати довірливі стосунки з фермерами, представники кооперативу їздять до них у гості, спілкуються, вивчають їхні методи ведення господарства. І, до речі, часто їм допомагають.

«У кінці травня, ми допомагали садити гарбузи фермерці, яка працює одна. Засадили багато гарбузів. І вже отримали від неї знімки врожаю. Маємо 12 сортів гарбузів, яких ми ніколи раніше не бачили. І обов’язково поїдемо їх збирати», – говорить член правління кооперативу Денис Жерард.

Щоб приєднатися до кооперативу, потрібно внести 100 злотих. Це безповоротні кошти. Також одна з умов вступу до кооперативу – чергування в магазині. Кожен повинен безкоштовно відчергувати три години на місяць. Основна робота під час чергування– це прийом товару. Але є й інші види робіт. Наприклад, мами, які доглядають за маленькими дітьми, вдома шиють мішечки для продукції магазинів кооперативу.

Важливий аспект роботи харчового кооперативу – навчальний. Кооператив організовує різні освітні події, підтримує екологічні ініціативи. Головна їх мета – популяризувати вживання екологічних продуктів, підтримувати місцевих виробників, поширювати досвід роботи кооперативу в Польщі й не тільки.

 

Чому важливо організовувати навчальні візити в Польщу для представників місцевого самоврядування?

 

Керівник проєктів USAID, радник з питань місцевого самоврядування і децентралізації Марат Кюрчевський:

«Навчальний візит був інформативний, якісно організований нашими польськими партнерами разом із командами DOBRE й УКМЦ. На мою думку, захід був дуже вдалим та різностороннім, ми зачепили теми з різних напрямів, за якими працює Програма USAID DOBRE та які є актуальними для українських громад. Це й економічний розвиток, і стратегічне планування, і комплексне просторове планування, і покращення послуг, й економічний напрямок – робота кооперативів. В Україні триває дискусія навколо комплексних планів та просторового планування. Це основа для майбутнього економічного розвитку та залучення інвестицій. Звичайно, коли в нашій країні йде війна, громади перебувають у різних ситуаціях. Тилові, наприклад, більше до цього готові й ми допомагаємо їм з розробкою комплексних планів. А у громадах, які знаходяться у зоні конфлікту, Програма USAID DOBRE активно працює з ними над розробкою планів відновлення. І це якраз той плановий документ, де і є також компонент економічного розвитку. Нашим громадам було дуже корисно подивитися на рівень розвитку малого і середнього підприємництва в Польщі. Конкретним прикладом є той кооператив, який ми відвідали, де купують у фермерів та продають екологічно чисту продукцію. І такі ідеї, я думаю, можна реалізувати і в Україні».