20 May 2024
Децентралізація
Профільна, сучасна та автономна. Якою може й має бути старша школа в Україні
Профільна, сучасна та автономна. Якою може й має бути старша школа в Україні

Авторка: Марія Булейко (Марковська), спеціально для УП.Життя


2027 році має запрацювати профільна середня освіта як продовження реформи НУШ. Після 9 класу учень чи учениця вступатиме в академічний ліцей, обираючи профіль і предмети, та поглиблено готуватиметься до здобуття фаху. Інший шлях – заклад професійної освіти або коледж.

До вересня 2024 року кожна область має сформувати проєкт мережі закладів профільної освіти. Тобто визначити та відокремити ліцеї (10-12 класи) від початкових шкіл (1-4 класи) і гімназій (5-9 класи). Водночас можна формувати мережі шкіл і раніше.

Ми поспілкувалися про те, які ідеї реформи НУШ, якою має бути профільна середня освіта та для чого потрібна стратегія реформи із:

  • Дмитром Завгороднім, заступником міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
  • Андрієм Сташківим, заступником міністра освіти і науки України з питань загальної середньої освіти;
  • Валентиною Полторак, менеджеркою Швейцарсько-українського проєкту DECIDE;
  • Павлом Хобзеєм, директором Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та ексзаступником міністра освіти і науки України, національним експертом Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.

 

Чому потрібна реформа профільної середньої освіти

 

а результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, розрив між дітьми, які навчаються в сільській місцевості, та дітьми в містах становить 4,5 роки. Це про якість освіти насамперед. Реформа потрібна, щоб кожна дитина в Україні могла себе реалізувати", – каже Валентина Полторак.

Окрім якості, у реформі НУШ закладені концепції та ідеї, які важливі для профільної середньої освіти. Їхнє дотримання дасть змогу вивести освіту на новий рівень. Зокрема:

  • Доброчесність, якій нині не сприяє багатопредметність у старшій школі.

"Старша школа залишається найбільш безглуздою. НУШ базується на цінностях і ставленнях. А ми створюємо такі умови, коли учням треба викручуватися, ухилятися і брехати. Ідеться про те, що учні 11 класів змушені ходити до репетиторів, маючи непосильний шкільний графік", – пояснює Павло Хобзей.

  • Можливість реалізувати себе.

Тут ексзаступник міністра освіти повертається до завеликої кількості предметів та потреби в репетиторстві.

"Наприклад, у фізико-математичному ліцеї в учнів є вісім годин математики. Чотири з них – з поділом на групи на семінарських заняттях. А у звичайній школі в учнів – усього чотири години математики. І щоб конкурувати, учневі зі звичайної школи треба заповнити різницю в чотири години репетиторством".

  • Компетентісний підхід.

Павло Хобзей наголошує на тому, що освіта має випрацьовувати в учнів самозарадність. Людина має вміти знаходити рішення в проблемних ситуаціях. Тож ідеться про те, що вчителі мають давати не тільки енциклопедичні знання, які можна знайти в інтернеті, – а прикладні. І це людина найбільше засвоює в підлітковому віці, себто в старшій школі.

  • Педагогіка партнерства.

Мають бути горизонтальні взаємини.

"Учителі мають відмовлятися від радянської ієрархії. Відповідальність усіх за результат – це педагогіка партнерства. Тож щоби реформувати старшу школу, треба подбати про фахових і людяних лідерів шкіл, які розуміють засади педагогіки партнерства й можуть забезпечити співпрацю між учителями, батьками та учнями", – каже Павло Хобзей.

  • Дитиноцентризм.

Учень та учениця – у центрі. Школа створена для того, щоб учні отримали найкращі розвиток і підтримку в розкритті талантів та самореалізації.

  • Критичне мислення.

Перевіряти, зважувати, цікавитися, вміти ставити правильні запитання – навички, які потрібні в сучасному світі.

"Наприклад, нині багато хто зазначає, що учні НУШ відрізняються, вони не "зашугані". Раніше всі тікали від журналістів, коли ті приходили в школи. А тепер біжать, щоби відповісти на їхні запитання та ще й розпитати їх про роботу. Ми маємо продовжити ці тренди в старшій школі", – говорить Павло Хобзей.

 

Якою буде профільна середня освіта

 

  • Трирічною. За словами Дмитра Завгороднього, майже в усіх розвинених країнах загалом та в усіх європейських зокрема, освіта – 12- або 13-річна.
  • Відокремленою. Річ у тім, що приблизно 35% випускників 9 класів в Україні обирають професійну освіту. Для порівняння – у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка становить до 70%. У більшості країн Європи метою є випускати більш ніж 50% з професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці.

"Щоб збільшити цей відсоток в Україні, система має змінитися. Припустимо, я закінчую 9 клас. У мене має бути справжній вибір, куди вступати, як-от у ліцей з одним спрямуванням, в інший ліцей, піти в професійну освіту чи в коледж. Усе це – окремі заклади. Тоді вибір є справжнім, а не фіктивним. Мовляв, вчився в цій школі 9 років, то провчуся ще два, навіщо щось змінювати. Згідно з реформою, змінювати заклад доведеться в будь-якому випадку", – пояснює Дмитро Завгородній.

  • Давати вибір у тому, що вивчати. За словами Андрія Сташківа, це головна мета профільної середньої освіти – зробити навчання максимально корисним для кожного учня та учениці. А це можливо зробити, давши їм можливість обирати, що вивчати.

"Звісно, проєкт стандарту профільної середньої освіти, затвердження якого ми очікуємо найближчим часом, передбачає певне ядро навчальних результатів, які мають опанувати всі учні. Йдеться про українську й англійську мови, базові компетентності з математики та природничих наук тощо.

Водночас учнівство зможе обрати профіль навчання, а також додатково предмети в межах цього профілю і поза ним. Наприклад, обравши математичний профіль, учень матиме набір обовʼязкових предметів у його межах, а також зможе обрати додаткові поглиблені профільні курси. Додатково до цього можна буде обрати курси і предмети, що не входять у цей профіль, – до прикладу, курс сучасної літератури чи політології. Ліцеям потрібно враховувати багатосторонність учнів і учениць", – каже Андрій Сташків.

  • Із багатьма учнями на паралелі. Андрій Сташків наголошує, що тільки за умови, що ліцей буде великим, він зможе пропонувати учням різні профілі та різноманіття додаткових курсів. Цей вибір неможливо реалізувати, якщо в ліцеї є по одному класу на паралелі з 30 учнями.

Окрім того, більша кількість учнів дасть змогу гнучко організовувати їхнє навчання: наприклад, формувати не класи, а групи, залежно від того, хто який курс чи предмет обрав, а також упроваджувати модульне і проєктне навчання.

  • Оснащеною. Обладнання для старшої школи дороге, адже йдеться про лабораторії фізики, хімії, робототехніки тощо.

"Це неможливо реалізувати в десяти тисячах закладів освіти. Але сконцентруватися і зробити це якісно в тисячі класних старших шкіл і організувати підвезення та проживання – можливо. І тоді ми надамо всім дітям доступ до якісного обладнання та інфраструктури", – каже Дмитро Завгородній.

З оснащенням освітні проєкти працюють уже зараз. Наприклад, у DECIDE є ініціатива "Громадський бюджет на дитячі мрії". У його межах учні пишуть проєкти з ідеями покращення інфраструктури в школах, громада голосує – і їх втілюють завдяки співфінансуванню з громадами.

"Діти живуть у сучасному середовищі. Приходять до школи – а там усе з минулого чи позаминулого сторіччя. Їм хочеться вчитися в комфортному просторі, тому вони радо долучаються до таких проєктів", – розповідає Валентина Полторак.

  • Конкурентоздатною. Коли старша школа буде відокремленою, почнеться природна конкуренція між закладами освіти цього рівня.

"Наприклад, у Цюриху, Токіо або Лондоні жителі знають, що та чи інша школа славиться якимось спрямуванням. Це може бути неофіційно, бо всі школи пропонують усі профілі. Але кажуть, що в математиці найкраща старша школа – саме та. А гуманітарна – інша. Тоді кожен заклад намагається привабити найкращих учителів і створити найякісніші умови, щоби виграти конкуренцію", – розповідає Дмитро Завгородній.

  • Із фаховими сучасними педагогами. Потрібно посилити профільну середню освіту найкращими кадрами, щоб якість освіти була найвищою.

"Питання добору вчителів для ліцеїв буде в компетенції їхніх директорів. Це мають бути вчителі з доброю підготовкою, готові викладати поглиблені, інтегровані курси й виходити за межі освітньої програми, що є зараз. Питання працевлаштування вчителів у гімназії (школи до 9 класу) будуть розвʼязувати також на рівні цих закладів. Вчителі, які не знайдуть себе в ліцеях, зможуть працювати з молодшими учнями. А в разі віддаленого розташування гімназій – доїжджати до роботи шкільним автобусом", – пояснює Андрій Сташків.

 

Навіщо потрібен стратегічний план для профільної середньої освіти

 

Нині в Україні працює робоча група, до якої увійшли 96 експертів. Їхнє завдання – напрацювати стратегію реформи профільної середньої освіти до 2033 року. Зокрема, до неї входять експерти DECIDE.

Валентина Полторак пояснює: щоб написати серйозний стратегічний документ з упровадження реформи, потрібно вивчити передумови. Тому, за підтримки проєкту й на запит МОН, розробили масштабне дослідження, яке охоплює демографічні показники, кадровий потенціал, мережу закладів освіти, фінансові ресурси, якість освіти, її зв’язок із ринком праці та інші чинники, від яких залежить запуск сучасної профільної середньої освіти.

"Ми провели експертні сесії з понад 400 експертами у сфері за ключовими напрямами дослідження, організували фокус-групи з бізнесом. Також проводимо перше соціологічне дослідження сприйняття цілей реформи в суспільстві. З результатами досліджень ми будемо готові ознайомити громадськість уже у квітні", – розповідає Валентина.

Далі за планом – розроблення цілей та завдань реформи, а також напрацювання "дорожньої карти" її реалізації. Стратегічний план передбачає декілька етапів:

  • 2023–2024 роки – підготовчий етап, під час якого розробляють стратегію, дорожню карту та законодавчу рамку.

"Ми матимемо гнучкий, зрозумілий основний державний документ і дороговказ для України, щоби планувати реформу. На додачу – це важливо для планування роботи міжнародних організацій та проєктів, які підтримують цю реформу. Він трансформуватиметься. А ще скоро для нас буде відкритий доступ до фондів Євросоюзу. Тому стратегічний документ, розроблений за всіма світовими канонами, сприятиме залученню міжнародних інвестиції. Це, зокрема, стосуватиметься відбудови освітньої інфраструктури. "Відбудувати краще, ніж було" – один із головних, принципів, задекларованих на конференції в Лугано", – каже Валентна Полторак.

Також міністерство працює над залученням міжнародних партнерів і громадського сектору, щоби поліпшити освітню інфраструктуру, розробити новий якісний зміст, забезпечити підготовку вчителів та керівників закладів освіти тощо.

  • 2025–2026 роки – пілотування. За словами Андрія Сташківа, пілотування почнеться у вересні 2025 року, тобто з дворічним випередженням упровадження реформи.

"Ми матимемо достатньо часу для того, щоб оцінити результати пілотування і скоригувати план реформи. Адже це будуть перші ліцеї, які пробуватимуть працювати за новими стандартом, програмами та навчальними матеріалами. Окрім того, ці заклади відпілотують різноманітні підходи до організації освітнього процесу та управління закладом освіти".

Міністерство освіти і науки України вже працює над стартом пілоту, оскільки потрібна велика підготовча робота: затвердити стандарт і типову освітню програму, підготувати навчальні програми та матеріали до різних курсів і предметів, визначити пілотні ліцеї та моделі профілізації для них, підвищити кваліфікацію вчителів, домовитися про фінансування від міжнародних партнерів тощо.

Також запуск пілотування потребує рішень для шкіл, які ввійдуть у пілот, та для тих школярів, які нині навчаються в пілотних класах НУШ.

"Тут маємо два виклики, – зазначає Андрій Сташків. – Перший повʼязаний із тим, що учасникам пілотування профільної середньої освіти потрібно буде вчитися 12 років, тоді як більшість учнів закінчуватимуть тільки 11 клас. Ми пропрацьовуємо варіант, що випускники пілотних 12 класів вступатимуть одразу на 2 курс ЗВО".

Другий виклик стосується нинішніх пілотних шкіл. По-перше, 2025 року ці учні будуть учитися в 9 класах, а пілотування стартує з десятого. По-друге, не всі із цих шкіл зможуть стати ліцеями, це буде залежати від того, чи вони відповідатимуть усім вимогам і від рішень органів місцевого самоврядування.

"Тож ми будемо пропрацьовувати варіанти, щоб цим учням не доводилося переходити на навчання за старими програмами. Можливо, вони зможуть увійти в пілот 2026 року".

Окрім усього, спікери говорять, що в учнів буде можливість змінити профіль посеред навчання.

  • 2027–2029 роки – впровадження: перехідний етап. Діти, які сьогодні вчаться в 6 класі, підуть до 10 класу, але водночас матеріали та підходи удосконалюватимуться.
  • 2029–2033 роки – впровадження: фінальний етап.

"Водночас цілком зрозуміло, що сталої мережі, яку ми раз і назавжди створимо, не може бути. Вона буде природно змінюватися у відповідь на демографічну ситуацію в країні. Але ми сподіваємося, що до 2033 року вже запрацює більш-менш стала мережа закладів профільної середньої освіти та модель або кілька моделей, які забезпечать якісну освіту", – говорить Валентина Полторак.

 

Створення ефективної мережі закладів освіти: що робити та які виклики

 

До вересня 2024 року кожна область має затвердити проєктну мережу закладів освіти. Але до того уряд та Верховна Рада мають визначитись із критеріями створення мережі. Тобто визначити, хто може бути засновником закладу старшої профільної освіти: спроможна громада, область або і громада, й область. А також – якою має бути мінімальна кількість дітей в академічних ліцеях та які мають бути підходи до профілів.

Треба зрозуміти, де розташовуватимуться академічні і професійні ліцеї, щоб забезпечити доступність, чи треба укрупнювати заклади освіти, а де варто зробити ремонти в гуртожитках, скільки шкільних автобусів для довезення не вистачає тощо.

"МОН працює з дев’ятьма пілотними областями, допомагаємо їм із цим процесом, щоб зрозуміти, які мають бути критерії щодо кількості учнів, розміру шкіл для різних функціональних типів територій, якою має бути територія підвезення, як їх наносити на мапу, які додаткові інструменти для вибору і спілкування з громадами ми можемо надати. Сподіваюся, до початку літа в нас буде чітке розуміння, де ті чи інші школи будуть функціонувати в половині країни", – каже Дмитро Завгородній.

За його словами, складнощі виникають, зокрема, тому, що не в кожній громаді буде ліцей. Адже в Україні багато маленьких громад із маленькими школами. І немає змоги зробити школу на 300 чи більше дітей, щоб забезпечити якість освіти. Відповідно, треба пояснити жителям громад, що діти мають їздити в іншу громаду.

"Складнощі також виникають у громадах на кордоні між областями. Фактично дітям з однієї області буде ближче доїхати у велике місто, яке розташоване поряд, але в іншій області. У цій ситуації йдеться про міжбюджетні трансфери або зміни взагалі в розрахунках державного фінансування учителів, шкіл і їхнього утримання", – пояснює Дмитро Завгородній.

Окрім усього, саме громада впливає на обʼєднання чи закриття шкіл. Можуть виникати конфлікти і спротив. У МОН є рішення:

"Ми з боку МОН будемо запроваджувати зміни в систему фінансування, щоб громаді було вигідніше рухатися в бік великих ліцеїв, ніж залишати компромісні варіанти. Ми розуміємо, що трансформації не станеться моментально, тож буде певний перехідний період. А через демографічний спад більшість маленьких компромісних ліцеїв не зможуть продовжити повноцінну роботу вже з 2030–2032 років, коли дітей у них почне істотно меншати", – каже Дмитро Завгородній.

Окрім усього, є складні фінансові питання. Як-от, хто буде утримувати гуртожитки? Наприклад, у Сумах буде багато ліцеїв. Але всі громади, розташовані навколо міста, – маленькі. Це означає, що всі діти будуть їздити навчатися в Суми. Хтось із них буде жити в гуртожитках, які треба створити та підтримувати, оплачувати комунальні, харчування тощо. Усе це буде робити місто Суми, навколишні громади чи держава? Усе ще тривають дискусії.

Натомість є приклади, коли громади вже визначили старшу школу й переформатували мережу. Вони вчаться за старими програмами, але з різними профілями. Наприклад, у Червоноградській громаді Львівської області в одному академічному ліцеї навчаються приблизно 700 дітей. Інші школи цієї громади випускають 9-класників, які обирають: йти в професійну освіту, чи у єдиний на цю громаду академічний ліцей.

Views: 565
Comments:
*To add comment you should be authorized or sign_in
Related news: high school
Read more: