Робота Мережі з обміну досвідом з розробки місцевих енергетичних планів завершилася. Громади разом з експертами U-LEAD підсумували результати й обговорили вдосконалення методики Мініфраструктури.
5 грудня відбулася презентація результатів роботи Мережі з обміну досвідом з розробки місцевого енергетичного плану (далі - МЕП). До заходу долучилися понад 100 представників громад, експерти та представники ЦОВВ, відповідальні за енергетичну сферу. Мета заходу – представити МЕП громад та обговорити проблемні питання процесу їхньої розробки і подальшого впровадження громадами різних типів.
З вітальним словом до учасників звернувся заступник міністра Мінінфраструктури Олександр Бутенко. Він зазначив, що енергетичне планування є важливою складовою енергетичної політики громад. Воно дає можливість проаналізувати поточне споживання та генерацію різних видів енергії й спланувати подальший енергетичний розвиток громади з врахуванням реалій сьогодення: обмеженості ресурсів, вразливості енергосистеми, гострої потреби дотримання зобов’язань щодо енергоефективності.
З вітальним словом до учасників також звернувся заступник голови Держенергоефектвиності Віктор Билько. Він зазначив, що відкриття офісів декарбонізації в регіонах має на меті сприяти підготовці фахівців з енергетичного менеджменту в регіонах.
На початку 2023 року експерти U-LEAD запропонували громадам взяти участь у Мережі з обміну досвідом з розробки місцевого енергетичного плану – одного зі стратегічних документів, що має бути в кожній громаді, яка прагне до енергетичної самодостатності.
«Коли ми планували свою діяльність з посилення громад в сфері енергетичної безпеки, то вирішили провести експеримент. В чому його суть? Є закон, який вимагає від громад наявність муніципального енергетичного плану; є проєкт методики Мінінфраструктури як цей план розробити, і його винесено на громадське обговорення. Ми вирішили разом з громадами і експертами протестувати цей проект Методики», – розповіла Юлія Молодожен, координаторка напряму «Енергетична безпека» Програми «U-LEAD з Європою» та очільниця офісу U-LEAD в Одеській області.
На конкурсній основі обрали 48 громад. 30 з них завершують рік із підготовленим проєктом документа. А 100% учасників мають досвід розробки МЕП за методикою Мінінфраструктури, яка незабаром має отримати статус офіційної.
Громади-учасниці відрізняються за типом території і кількістю населення; є тилові громади, деокуповані й близькі до лінії бойових дій або під загрозою зіткнень. Відповідно до специфіки і особливостей учасників поділили на чотири групи.
Представники Понінківської, Рогатинської, Великописарівської та Вигодської територіальних громад поділилися своїми здобутками під час презентації. Зазначалося, що важливим результатом участі в Мережі, окрім розробленого МЕП, стало розуміння потреби запровадження енергоменеджменту, зокрема енергомоніторингу і створення посади енергоменеджера в громаді. А найскладнішим було почати і отримати перші дані для аналітики.
Ще одним результатом роботи Мережі стануть рекомендації для Мінінфраструктури щодо вдосконалення методики, напрацьовані експертами та учасниками. Учасники відмічали, що необхідні:
В ході дискусії експерти та представники ЦОВВ наголошували, що громадам необхідно планувати розробку МЕП таким чином, щоб у листопаді-грудні 2024 мати готовий затверджений документ. Адже згідно з законодавством цей документ є обов’язковим.
Т.в.о начальника відділу методологічного забезпечення та регулювання енергетичної ефективності Управління енергоефективності Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України Антоніна Ситюк в свою чергу подякувала за активну залученість громад і експертів до процесу обговорення методики розробки МЕП:
«Дуже вдячні U-LEAD та GIZ, нашим постійним партнерам, що склали нам надійну підтримку в опробації того документу, який ми підготували з нашими колегами з Офісу підтримки реформ Мінінфраструктури. Така передова проактивна позиція допоможе нашим громадам бути підготовленими до розробки МЕП. Пілотна робота, яку провели завдяки U-LEAD і її експертам дає змогу нам внести відповідні корективи до методики, зробити її досконалішою».
Також у дискусії взяв участь Вадим Матковський, керівник напряму «Реформа енергоефективності» Офісу підтримки реформ Мінінфраструктури. Він зазначив, що питання енергетичного планування складно вирішити без впровадження системи енергоменеджменту:
«Через два роки після набуття чинності закону «Про енергетичну ефективність» державна підтримка буде надаватися лише тим громадам, у яких впроваджена система енергетичного менеджменту».
Він зазначив, що енергоменджер – це фахівець, який знає все про енергетичну систему громади, має бачення розвитку її енергетичної самодостатності та безпеки, пропозиції та рішення щодо заощадження енергії та оптимізації. Щодо тих громад, які не мають можливості мати свого спеціаліста, законодавство дозволятиме наймати підрядну організацію. Для малих громад це один із способів залучити до себе енергоменеджмент, а в подальшому виростити свого фахівця і налагодити ефективну систему.
Для донорів, партнерів і проєктів міжнародної технічної допомоги наявність МЕП – це підтвердження цілеспрямованого розвитку громади, діяльності на результат.
«Документ не повинен бути порожнім, загальним. Він має говорити мовою цифр, презентувати план дій для забезпечення енергетичної стійкості громади», — наголосили експерти.
Також у дискусії взяв участь Володимир Перегудов, старший координатор проєкту «Сприяння енергоефективності та імплементація Директиви ЄС з енергоефективності в Україні», GIZ. Він презентував Стратегії підтримки в сфері енергоефективності для громад від GIZ та додав, що МЕП – це один з інструментів для розвитку громади, який є умовою її сталості.