24 February 2024
Logo slogan
На Львівщині схвалена перша в Україні стратегія агломерації
На Львівщині схвалена перша в Україні стратегія агломерації

24 листопада на Львівщині відбулось заключне засідання керівного комітету з розроблення стратегії Львівської агломерації, на якому було прийнято рішення схвалити проєкт Стратегії розвитку Львівської агломерації на період до 2027 року і розпочати процес формування Асоціації ОМС «Львівська агломерація».


Ще до початку повномасштабного вторгнення громади Львівської агломерації (за підтримки Центру експертизи доброго врядування Ради Європи та його програми «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні», яка в подальшому трансформувалась в програму «Посилення демократичного врядування і стійкості в Україні») розпочали обговорювати можливості розбудови співпраці для вирішення актуальних для них проблем у різних сферах. Процес не був від початку простим – давались взнаки різні приводи для недовіри, які виникали в «межових» питаннях між суміжними громадами, а особливо між Львовом і його меншими сусідами. Саме тоді обласна адміністрація зголосилась надати нейтральний майданчик і своє посередництво, щоб цей процес зрушити з місця. Планувалось, що спільна робота розпочнеться у березні 2022 року…

Повномасштабне вторгнення призупинило багато процесів в Україні, але воно переконливо показало – сила місцевого самоврядування у згуртованості. І це теж стало додатковим аргументом для того, щоб восени у 2022 року повернутись до питань агломераційної співпраці на Львівщині. Тільки мова тепер уже йшла про питання не тільки розвитку, але й спільної стійкості. І ще про те, що продовжувати напрацьовувати моделі агломераційної співпраці у відносно віддаленому від зони бойових дій регіоні – тепер уже не тільки можливість, а й певною мірою обов’язок громад цього регіону, оскільки їх досвід має стати свого роду прототипом для інших майбутніх українських агломерацій, які сьогодні ближче до «нуля». А роль агломерацій у відновленні України зараз уже практично ніхто не ставить під сумнів.

У жовтні 2022 року начальник Львівської ОВА Максим Козицький видав розпорядження про початок розроблення Стратегії розвитку Львівської агломерації на період до 2027 року, відповідно до якого був створений керівний комітет у складі представників 17 громад (в подальшому до них приєдналась ще одна громада), а також представників ключових департаментів ОВА, деяких державних інституцій, експертів, представників проєктів міжнародної технічної допомоги.

Центр експертизи доброго врядування Ради Європи та його Програма «Посилення демократичного врядування і стійкості в Україні» погодилися надати підтримку в цьому процесі згідно зі своєю методологією зі стратегічного муніципального планування (Strategic Municipal Planning), залучивши також зі свого боку представників Фонду розвитку місцевої демократії ім. Єжи Регульського (Польща). І процес стартував.

Відкриваючи сьогоднішнє заключне засідання керівного комітету, начальник ОВА Максим Козицький зазначив, що розроблення стратегії агломерації стало можливим тільки завдяки тому, що представники громад змогли, виходячи з інтересів мешканців громад, об’єднатись навколо розуміння спільних цілей: «Сьогодні ми рухаємось шляхом євроінтеграції, і те, чого ми в першу чергу повинні вчитись у наших європейських колег, це співпрацювати і діяти разом».

Проблеми метрополійного врядування актуальні для усіх країн, зазначив керівник Департаменту демократії і врядування Генерального секретаріату Ради Європи Даніель Попеску

«Сподіваюсь, що досвід Львівської агломерації, яка першою проявила ініціативу розроблення такої стратегії, буде надихаючим і для інших потенційних агломерацій в Україні, які будуть безумовно відігравати важливу роль в процесі її майбутнього розвитку та відновлення. Ми не повинні забувати, що мова йде перш за все про добробут громадян і про те, щоб надавати більш якісні послуги. Але щоб це було можливим, потрібна перш за все довіра, яку сьогодні громади тут демонструють».

Процес розроблення стратегії був у багатьох аспектах унікальним. Адже агломерація – це не адміністративно-територіальна одиниця, у якої є свої органи управління і бюджет. Громади в агломерації, хоча й пов’язані між собою мережею зв’язків в економічній, інфраструктурній, соціальній, культурній сферах,  за визначенням самостійні і автономні. Як і в більшості країн світу, в Україні розвиток агломерацій йде наразі шляхом добровільного об’єднання зусиль для вирішення спільних завдань, досягнення стратегічних цілей розвитку через реалізацію спільних проєктів, без жодного адміністративного примуса чи обмеження їх повноважень або самоврядності. А це означає, що для будь-яких спільних рішень потрібно знайти баланс інтересів, мати спільну волю до співпраці і розуміння того, що кожен учасник цього партнерства має вносити свій вклад в спільний процес розвитку. І це тим складніше, якщо мова йде про такий документ, як стратегія, який визначає не підходи до вирішення якогось одного конкретного питання, а пріоритети і засади спільного зростання. У цьому власне відмінність стратегії агломерації від стратегії громад чи регіону, де все-таки є спільний центр прийняття рішень. Вона мусить бути більш рамковою і перш за все консенсусною.

Саме тому вся робота над стратегією була побудована з максимальним залученням представництва громад. В його основу було покладено методичні рекомендації Ради Європи «Стратегічне муніципальне планування». «Ми з самого початку виходили з того, що стратегія агломерації може бути тільки спільною стратегією її громад. Це не міг бути продукт, сформований винятково експертами чи департаментами ЛОВА, це мав бути живий документ, в основі якого – ідеї і пріоритети, запропоновані саме представниками та мешканцями саме громад. Без перебільшення до спільного розроблення стратегії були залучені сотні громадян», – сказав Мирослав Кошелюк, консультант Ради Європи і координатор процесу розроблення стратегії, представляючи роботу над нею на засіданні керівного комітету.

Таких комунікацій дійсно відбулось чимало. Було проведено три хвилі засідань тематичних робочих груп, основний склад яких – це профільні фахівці громад Львівської агломерації; більше 100 інтерв’ю з різними стейкхолдерами; неодноразові зустрічі в кожній з 18 громад в різних форматах; 14 фокус-груп з представниками та представницями бізнес-кластерів, молодіжних і різної спрямованості громадських організацій, науковцями та представниками вишів, стартаперами тощо; публічний збір ідей; декілька публічних обговорень на різних майданчиках; два великих соціологічних дослідження. І ще проведено збір великого масиву статистичних даних – а це було непросто через брак муніципальної статистики загалом, а в час, поки триває російська агресія, брак статистики зі зрозумілих причин ще більш відчутний.

І ось проєкт стратегії на столі. В його основі – ідея трьох взаємопов’язаних стратегічних цілей. Аналіз сценаріїв розвитку Львівської агломерації показав, що критичним фактором, який визначає її майбутнє – це налагодження ефективної співпраці. І це перша стратегічна ціль. При сприятливих обставинах така співпраця відкриває нові можливості, зокрема щодо можливого залучення додаткових ресурсів від європейських і міжнародних партнерів на спільні проєкти. При несприятливих вона підвищує стійкість громад до ризиків завдяки напрацювання ними механізмів взаємної підтримки на фоні різного роду загроз. Врешті-решт ефект масштабу, на якому базується агломераційна співпраця, має свої позитивні ефекти – вища концентрація ресурсів, вищі показники економічного розвитку, доступ до вищої якості суспільних благ. Але є і шлейф негативних наслідків – ускладнений трафік, навантаження на навколишнє середовище, не завжди позитивні суспільні прояви. Якщо громадам не об’єднати зусилля, то ці негативні прояви будуть тільки наростати.

Тож в основі співпраця, яка дозволяє ефективніше вирішувати питання підвищення якості життя людей в усіх громадах агломерації і повноцінному розкриттю потенціалу агломерації і підвищенню її конкурентоздатності – і це ще дві стратегічні цілі. Причому вища конкурентоздатність своєю чергою – передумова підвищення якості життя, а краща якість життя – фактор для приваблення інвесторів. Успіхи в досягненні поставлених цілей будуть переконувати громади у вигодах співпраці і сприяти її укріпленню. Таким чином, згуртованість та стійкість, якість життя і конкурентоздатність – це ті три стратегічні цілі, кожна з яких підкріплює іншу і розкривається через відповідні операційні цілі, формуючи динамічні основу Стратегії розвитку Львівської агломерації.

Перспектива розвитку агломераційним шляхом обґрунтована економічно, зазначив Степан Куйбіда, директор департаменту економічної політики Львівської облдержадміністрації, який виконував з боку обласної адміністрації функцію координатора усього цього процесу: «Повсюдно саме агломерації чи метрополії мають вищі показники економічно розвитку. Але саме ми виступаємо сьогодні в Україні в багатьох відношеннях першопрохідцями на цьому шляху. Для нас це також можливість залучати додаткові ресурси і інвестиції з міжнародних джерел у розвиток області. Ми бачимо необхідність враховувати особливості розвитку таких мікрорегіонів, як агломерація, гірські території , вугільні території тощо при плануванні розвитку області в цілому».

Поки готували стратегію, результатом спільної роботи майже річної тривалості є те, що було напрацьовано пропозиції до 24 стратегічних проєктів, з яких може розпочатись співпраця громад агломерації. І в деяких напрямках вона уже розпочалась. Із можливо поки невеликих, але знакових кроків уперед варто відзначити такі:

  • Крафтових виробників із сусідніх громад цього року вперше запросили до участі у традиційному львівському фермерському ярмарку, в рамках якого фермери щотижнево можуть пропонувати свою продукцію львів’янам і гостям міста на центральній площі Ринок.
  • Львівська і Бібрська громади підписали взагалі перший в Україні договір співробітництва територіальних громад між великим містом і сусідньою громадою щодо користування послугами львівського інклюзивного центру – договір з невеликим бюджетом, але знаковий.
  • Львів, Куликів І Жовква спільними зусиллями добились того, що вздовж траси Рава-Руська-Львів, яка реконструюються за кошти ЄБРР, буде прокладена відокремлена велодоріжка.
  • Представники міського і обласного управління транспорту сіли за один стіл і почали обговорювати підходи щодо узгодження підходів до впровадження електронного квитка на приміських і міських маршрутів. Донедавна навіть уявити собі те, що це буде обговорюватись спільно, було важко.
  • Львів і Муроване відновили автобусний маршрут між ними, рух на якому був припинений два роки тому.
  • Пустомити, Львів і ще низка громад почали шукати спільні рішення щодо очищення так званого Щирецького водосховища і малих річок, зокрема в царині напрацювання спільних рішень і політики щодо поводження зі стоками.

Про те, що агломерація для них – це перш за все можливість, говорили на засіданні керівного комітету голови і заступники голів громад. Голова Жовківської ОТГ Олег Вольський зокрема заявив: «Стратегія стане великим початком доброго співробітництва і сусідства між громадами, які увійдуть в Львівську агломерацію. Можу сказати, що уже зараз в ЄС ця структура на слуху. Агломерація – це насамперед про великі інфраструктурні проєкти. Такий приклад ми бачили в Польщі. Цікаво глянути, як малі громади співпрацюють з великими, як усі мають право голосу». Голова Пустомитівської ОТГ Олег Серняк вважає: «Маємо працювати насамперед над тим, щоби швидше настала перемога. Але вже сьогодні ми маємо напрацьовувати нові підходи, щоби показати, як можна відбудовувати українську державу. Ідея агломерації сформульована в її баченні – ми маємо можливість об’єднувати зусилля саме заради нових можливостей».

Підсумовуючи, Львівський міський голова Андрій Садовий зазначив, що об’єднання зусиль громад дозволяє сьогодні залучати значні ресурси на розвиток регіону: «Наші партнери підтримують проєкти, коли ми представляємо спільно Львів разом з сусідніми громадами. Я підтримую ідею агломерації і вважаю, що ми повинні, не відкладаючи надовго, розпочати конкретні кроки на цьому шляху». Він пообіцяв, що найближчим часом разом з головами громад агломерації розпочнуть створювати асоціацію ОМС «Львівська агломерація», яка має стати майданчиком для координації дій громад агломерації задля реалізації нових спільних проєктів.

Звичайно, як будь-який інноваційний процес, розвиток агломераційної співпраці не у всіх відразу викликає підтримку. Але станом на сьогодні більшість голів визначились – стратегія схвалена, є готовність формувати Асоціацію і розпочинати працювати над проєктами співпраці. Точніше, поправимось ще раз, – продовжувати. Зараз важливо не втратити імпульс, який за цей рік напрацьований. І будемо сподіватись, що уже за пару місяців будуть і реалізовані започатковані проєкти, і підписані нові договори щодо подальшої співпраці. А також нові заявки на залучення коштів від міжнародних партнерів і держави – до слова, перші з них готують уже зараз.

З проєктом Стратегії розвитку Львівської Агломерації до 2027 року можна ознайомитись тут, а з аналітичним звітом як основою стратегії цієї агломерації за цим посиланням.

Views: 67
Related news: agglomeration
Read more: