Що таке інтегрована медична допомога та наскільки стан здоров'я громадян насправді залежить від системи охорони здоров'я? Відповіді на ці питання — у аналітичному матеріалі експертів Програми "U-LEAD з Європою".

Автор: Аліса Макаріхіна, Володимир Гарасюк

В усіх країнах світу здоров'я вважається ключовим фактором розвитку нації. Стійкі, ефективні та цілісні системи охорони здоров'я (далі — ОЗ) слугують надійною запорукою високої тривалості життя та працездатності населення, що у свою чергу сприяє сталому соціально-економічному розвитку країни. У реаліях українського сьогодення захист та відбудова країни відіграють, без перебільшення, центральну роль. Але відновлення не повинно та й не може бути зосередженим виключно на інфраструктурних і технологічних аспектах. Має обов’язково бути враховуваним той факт, що людський капітал є невід’ємною частиною економічного розвитку. Також, збереження та відновлення здоров’я зменшують навантаження на медичну систему, що є вкрай важливим за умов критично обмежених людських та фінансових ресурсів.

У цьому матеріалі ми обґрунтуємо необхідність впровадження на рівні громади інтегрованої системи ОЗ як одного з основних аспектів збереження та відновлення громад у сучасних українських реаліях. Також розкриємо ті основні засади та принципи, на які наразі спирається міжнародна спільнота під час впровадження інтегрованої медичної допомоги, і запропонуємо конкретні кроки щодо адаптації цих практик.

Назва “Інтегрована медична допомога” (далі — ІМД) походить від латинського слова "integer", тобто "ціле". Головною метою ІМД є поліпшення досвіду пацієнта через створення зв’язків, спільного бачення та підходів у комплексній мережі закладів ОЗ, яка буде діяти скоординовано та згуртовано. Пацієнти хочуть бути сприйнятими цілісно і саме тому інтегровані послуги, тобто послуги орієнтовані на людину, роблять акцент на людях, а не на хворобах. Така система допомагає боротися із фрагментацією у системі ОЗ та забезпечує кращу координацію між постачальниками послуг. Як наслідок, це робить медичну допомогу відповіднішою до потреб пацієнтів та забезпечує їм цілісний досвід лікування, з урахуванням їхніх потреб на різних етапах медичного обслуговування — від первинної медичної допомоги до спеціалізованого та високоспеціалізованого рівнів.

Кожен заклад ОЗ, незалежно від того, кому від належить чи з яких джерел фінансується, є невід’ємною частиною цілісної системи, оскільки саме в цілісній системі ОЗ мешканці громад отримують медичні послуги. Якість та доступність (як фінансова, так і логістична) послуг, що надаються у цій системі, безпосередньо впливають на стан здоров’я мешканців громади. Але на самопочуття людини впливає не лише медицина. Згідно з дослідженням американських вчених, стан здоров’я на 50% залежить від способу життя (ментальне здоров’я, якість харчування, умови праці, умови проживання, освіта тощо), на 20% від екології, на 20% від генетики і лише на 10% від системи ОЗ¹. При цьому 15% всіх смертей спричинені екологічними ризиками, 22% —пов'язані з харчуванням, 3% — з недостатньою фізичною активністю та 3% — з недогодуванням у дитинстві².

Якщо врахувати вищезазначений факт, що система ОЗ в її класичному розумінні тільки на 10% впливає на стан здоров’я людини, можемо зробити обґрунтований висновок: стан здоров’я значною мірою залежить саме від інших, додаткових факторів, а не лише від медичної системи. Невипадково ще у 2006 р. Рада Європейського союзу прийняла резолюцію, що закликає враховувати вплив усіх законодавчих ініціатив на здоров’я в його цілісному контексті. Цій ініціативі дали влучну назву: “Здоров’я у всіх політиках та Єдине Здоров’я”.³

Саме на базі такого підходу вже у 2020 р. ціла низка країн почала впроваджувати ІМД для відновлення здоров’я та якості життя своїх громадян. Наприклад, Велика Британія, хоч вона вже і не є членом ЄС, з кінця 2022 р. впроваджує низку змін у принципах закупівель та взаємодії системи ОЗ з іншими системами.^4,5 Для українських громад цей досвід може бути додатково цікавим через те, що саме британська модель фінансування та управління системою ОЗ була прийнята за основу при реформуванні медичної системи в Україні.

Які ж цілі ставить перед собою нова політика у сфері ОЗ Великої Британії?

• покращення здоров'я дітей та молоді;
• підтримка людей літнього віку для подовження періоду їх фізичного здоров’я та незалежності;
• швидша реакція для допомоги тим, у кого є стани, яким можна запобігти;
• підтримка осіб із хронічними захворюваннями або проблемами з психічним здоров'ям;
• догляд за тими, у кого множинні потреби, пов’язані зі старінням населення;
• ефективне використання спільних ресурсів для того, щоб люди отримували допомогу якнайшвидше.

Через те, що такі цілі не можуть бути реалізовані виключно через сферу ОЗ, місцеве самоврядування, пацієнтські організації та Комісія з якості медичних послуг отримали нові повноваження для залучення ширшого кола стейкхолдерів (зацікавлених сторін) для досягнення цих цілей.

Однією із найнагальнішиих для нашої країни задач є збереження ресурсів, раціональне їх використання та відновлення. Відповідно, для збереження та відновлення людських ресурсів підтримка пацієнта на його шляху до отримання якісної та безоплатної медичної послуги має стати однією з постійних практик у громадах. Хто може займатись такою медичною навігацією? Ми бачимо на прикладі країн, які впроваджують цей підхід, що це завдання для працівників соціальних служб або медичних закладів, а не лікарів і не висококваліфікованих медичних сестер. Такі «медичні координатори» опікуються шляхом пацієнта як в межах закладів ОЗ, що належать громаді, так і в системі ОЗ загалом, а також поза її межами, єднаючи пацієнта з необхідними вузькими спеціалістами, процедурами, громадськими організаціями, соціальними службами. Саме медичні координатори підтримують зв’язок між командою первинної меддопомоги та пацієнтом, розуміючи шлях пацієнта як цілісний процес.

Кооперація з партнерами у межах госпітального кластеру також може суттєво допомогти у збережені ресурсів, але тільки у тому разі, якщо буде зроблено фокус саме на запобіганні загостренню хронічних станів та максимально швидкому реагуванні на гостре погіршення стану здоров’я. Співпраця служб поза межами сектору ОЗ та аналіз їхнього впливу розкривають потенціал для поліпшення здоров’я мешканців громади за допомогою комплексних дій. Наприклад, робота з дітьми дошкільного віку задля покращення показників їхнього ментального та фізичного станів. Окрім медичної сфери у такі процеси безперечно будуть залучені також соціальна, освітня, інфраструктурна, сфера культура та спорту, різноманітні неурядові організації.

Залучення сусідніх громад, неурядових організацій та міжнародних проєктів підтримки може допомогти нашим громадам у відновленні людського капіталу та полегшити процес відтворення та збереження здоров’я для кожного мешканця наших громад. І це не лише перспективна інвестиція, а й важливий стратегічний крок до зміцнення економічної стабільності та соціального благополуччя країни.

Як і завжди, перший крок на цьому шляху – за нами.

Література:

1. Hood, C. M., K. P. Gennuso, G. R. Swain, and B. B. Catlin. 2016. County health rankings: Relationships between determinant factors and health outcomes. American Journal of Preventive Medicine 50(2):129-135.
2. Prüss-Ustün, Annette & Wolf, Jennyfer & Corvalan, Carlos & Bos, Robert & Neira, María. (2016). Preventing Disease through Healthy Environments, a global assessment of the burden of disease from environmental risks.
3. The Health in All Policies (HIAP) approach, codified in the TFEU and the Charter of Fundamental Rights of the European Union (the Charter), responds to the cross-sectoral nature of public health issues and aims at integrating health aspects in all relevant policies (Articles 9 and 168(1) of the TFEU; Article 35 of the Charter).
4. UK Public General Act 28.04.2022 c.31 Chapter 31 “Health and Care Act 2022.”
5. https://www.gov.uk/government/publications/guidance-on-the-preparation-of-integrated-care-strategies/guidance-on-the-preparation-of-integrated-care-strategies#fn:1