Більше 70 українських громад протягом тижня взяли участь в дослідженні аналітичного центру DiXi Group щодо реалізованих проєктів з енергоефективності та залучених програм їх фінансування у рамках проєкту «Муніципальне енергетичне планування для енергетичного переходу», що здійснюється за підтримки Європейського Кліматичного Фонду.
Опитування дозволило оцінити обсяги реалізації проєктів з енергоефективності, визначити найактуальніші фінансові інструменти для реалізації таких проєктів, зрозуміти наявні виклики та потреби у подальшій підтримці їх впровадження.
Реалізовані проєкти з енергоефективності та обсяг фінансування
Понад 90% громад мають практичний досвід впровадження проєктів з енергоефективності протягом останніх п’яти років. Цікаво, що 32,4% громад реалізували за цей період від 4 до 7 проєктів, ще 24,3% – від 1 до 3 проєктів, ще 13,5% – 7–10 проєктів. Це свідчить про активне впровадження заходів з енергоефективності на місцевому рівні, особливо у громадах, які вже мають сталу практику реалізації таких ініціатив.
Водночас 20,3% громад змогли реалізувати понад 10 проєктів, що вказує на наявність експертів з досвідом системної роботи у цій сфері. Такий рівень активності створює передумови для масштабування проєктів, поширення кращих практик і ефективнішого використання міжнародної та державної підтримки у майбутньому.
Разом із тим, понад 90% громад підтвердили, що потребують підтримки у реалізації нових проєктів, зокрема:
- пошуку і залученні фінансування;
- розробці техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) і проєктної документації;
- навчанні фахівців з енергоефективності та управління проєктами;
- експертному супроводі та технічній підтримці для впровадження систем енергоменеджменту.
Загалом, протягом останніх п’яти років 46% громад вдалося залучити фінансування у розмірі від 1 до 20 млн грн, а понад 28% опитаних громад – понад 20 млн грн. Це свідчить про високий рівень активності громад у пошуку ресурсів для модернізації інфраструктури.
“Отримані результати свідчать про те, що громади впроваджують заходи з енергоефективності передусім на об’єктах соціальної інфраструктури – у закладах освіти та охорони здоров’я. Це пояснюється як високим рівнем енергоспоживання таких об’єктів, так і соціальною значущістю покращення умов у цих сферах. Водночас проєкти в житловому секторі реалізуються значно рідше, що може свідчити про обмежену участь мешканців або недостатню інституційну підтримку таких ініціатив”, – зазначила генеральна менеджерка у сфері сталого розвитку DiXi Group Вікторія Коваленко.
За її словами, поступова активізація в напрямку модернізації вуличного освітлення та об’єктів комунальної інфраструктури демонструє розширення сфери застосування енергоефективних рішень на рівні громад.
Це свідчить про пріоритетність підвищення енергоефективності саме в тих секторах, які мають найбільший вплив на комфорт і безпеку мешканців, а також значну частку у структурі споживання енергії громади.
Найпоширенішими заходами були: заміна вікон і дверей; утеплення фасадів, дахів та цоколів; встановлення сонячних панелей для забезпечення автономного енергоживлення; модернізація освітлення.
Комплексність реалізованих заходів свідчить про прагнення громад не лише до зниження витрат на енергоресурси, а й до покращення умов перебування у громадських закладах та підвищення якості муніципальних послуг.
Основними джерелами фінансування проєктів з енергоефективності стали:
- Кошти місцевого бюджету, які забезпечували початкове або співфінансування ініціатив;
- Гранти міжнародних донорів – зокрема, GIZ, USAID, НЕФКО, ЄБРР;
- Державна субвенція, яка підтримувала окремі напрями, зокрема, в бюджетній сфері.
80% проєктів, що реалізовувалися громадамами в рамках грантових або кредитних програм, були профінансовані на умовах безповоротних грантів, а також понад 70% – мали співфінансування з місцевого бюджету. Показово, що понад 74% опитуваних зазначили, що не використовують кредитні програми.
Аналізуючи обсяги залученого фінансування можна зробити висновки, що громади демонструють різний рівень спроможності та зацікавленості у проєктах з енергоефективності. Частина з них – успішно залучає великі обсяги коштів, але значна кількість громад або не має такої можливості/активності або обмежується невеликими проєктами. Це вказує на потребу у:
- підвищенні інституційної проєктної спроможності,
- підтримці технічної підготовки проєктів,
- покращенні доступу до джерел фінансування.
Попри активність громад у реалізації проєктів з енергоефективності, аналіз відповідей також свідчив про наявність системних викликів, зокрема:
- відсутність досвіду підготовки проєктної документації, що є передумовою для участі у багатьох програмах;
- брак кваліфікованих кадрів в сфері проєктного менеджменту та енергоменеджменту;
- відсутність співфінансування.
Ці результати свідчать про потребу в системному підході до підвищення кадрового потенціалу громад, розвитку локальної проєктної експертизи та забезпечення методичної підтримки для успішного залучення ресурсів.
Наявність стратегічних документів
Дослідження також показало, що більшість громад, понад 78%, мають затверджену Стратегію розвитку, у майже 97% з них тією чи іншою мірою передбачено цілі у сфері енергоефективності. Це свідчить про значну інтеграцію питань енергоефективності в стратегічне планування на місцевому рівні. Понад 70% громад мають повністю або частково впроваджену систему енергоменеджменту, що говорить про прагнення реалізовувати ці стратегічні цілі на практиці. Такий взаємозв’язок демонструє не лише формальну інтеграцію енергоефективності у плани розвитку, а й реальні кроки до її досягнення через інституційні механізми.
Загалом, результати опитування свідчать про зростаючу активність територіальних громад у сфері енергоефективності, але також і про значну потребу в комплексній підтримці – як фінансовій, так і експертній. Існує потенціал до масштабування зусиль у співпраці з міжнародними донорами та програмами.
* В опитуванні взяли участь 74 респонденти з територіальних громад України.
Дослідження проводилось аналітичним центром DiXi Group у рамках проєкту «Муніципальне енергетичне планування для енергетичного переходу», що здійснюється за підтримки Європейського Кліматичного Фонду.
