Волинська область посідає 4 місце у рейтингу областей щодо формування об’єднаних територіальних громад. На сьогодні в області створено 43 ОТГ із 74, які передбачені перспективним планом формування територій громад. В регіоні залишився лише один район, Камінь-Каширський, в якому не створено жодної об’єднаної громади. Але цього разу увагу «Децентралізації» привернув не він, хоча цікаво розібратися, чому в цьому районі реформа не рухається. Увагу привернув район, в якому, на перший погляд, все гаразд, принаймні з процесом добровільного формування громад. Мова йде про Маневицький район, де створено 2 громади – Колківську та Прилісненську. А от перспективній Маневицькій громаді поки не таланить з об’єднанням. 

Відповідно до перспективного плану формування територій громад Волинської області, до складу Маневицької селищної ради мали б увійти 6 місцевих рад. Селищна рада спільно із сусідніми працює над питанням формування об’єднаної громади з часу старту реформи. Але якось не виходить. Ще на етапі перших громадських обговорень 2 ради одразу відмовилися об’єднуватися в Маневицьку громаду. Залишилося чотири. З часом ще дві ради загубилися по дорозі обговорень. І тут нічого дивного. Процес добровільний. А якщо так, то чому за весь цей час дві ради, які бачать свою перспективу в об’єднанні в Маневицьку громаду, досі не можуть завершити цей процес?

Олександр Гаврилюк, Маневицький селищний голова, обережний в деталях, коли пояснює причини ситуації, що склалася.  Каже, діють зовнішні сили, які і створюють опір створенню громади.

- Районна влада не підтримує таке об’єднання, - узагальнив голова. – Маневицька селищна і Черевахівська сільська ради на громадських обговореннях висловили підтримку створенню громади. Але підключилися сили і вже саме рішення про об’єднання депутати селищної ради не підтримали, не вистачило голосів.

Уточнюємо, яка саме районна влада не підтримує – районна рада чи районна державна адміністрація?

- Райрада взагалі ніякої участі не приймає в реформі. А райдержадміністрація не бачить такої громади у складі двох рад. Хоче велику громаду. І не ту, що передбачено перспективним планом з шести рад, а набагато більшу. Ми не проти великої громади. Але якщо така позиція райдержадміністрації, то чому за стільки років вони не спромоглися внести зміни до перспективного плану? Хто заважав? Припускаю, що це просто затягування часу, - розповів Олександр Гаврилюк.

Ми звернулися за коментарем і до голови Маневицької районної державної адміністрації Андрія Линдюка.

- Це добре, що ви в мене питаєте. Бо переважна більшість не питає, зате охоче мене цитує, - перше, що відповів Андрій Линдюк. - Три роки тому я вперше озвучив, що громади мають бути потужні. Дві-три тисячі населення – це не громада. Я кандидат наук і системно підходжу до роботи, і якщо я так говорю, то маю фахові аргументи. Коли формувався перший перспективний план області, то я пропонував створити дві громади на території Маневицького району – Колківську і Маневицьку. Вважав, що більше половини районів мали б бути у форматі один район–одна громада, якщо думати про людей, а не кількість громад. Але на сесії обласної ради одна депутатка сказала чому дві, а не п’ять чи шість? Тоді затвердили аж 6 громад. Там нічого не буде. Це повний розвал, - висловив свою думку голова райдержадміністрації.

Андрій Линдюк наголосив, що і надалі відстоюватиме свою думку про велику громаду у складі 15 сільських рад з центром в Маневичах.

 - Я говорив, говорю і буду говорити: я готовий написати заяву на звільнення, але від своєї думки не відступлюся щодо того, що в Маневичах має бути потужна громада. Приєднати до Маневич одну сільську раду – це знищити всі районні установи, які розміщені на території райцентру. Наприклад, є потужна спортивна районна школа. Але 95% дітей у цій школі - з Маневич. А утримуємо ми її з районного бюджету. Як тільки сформується маленька громада, то інші села не захочуть утримувати цю школу. А вона нам у понад 3 млн грн обходиться. А ще є в нас музична школа, більше 95% дітей, які в ній навчаються, також з Маневич і це ще 4 млн грн видатків. Будинок творчості – ще 4 млн грн. Це все ляже на плечі Маневицької громади. Розумієте? – навів один із своїх аргументів голова РДА.

Також серед основних аргументів Андрія Линдюка проти об’єднання Маневицької селищної та Черевахівської сільської рад – це певні побоювання окремих сільських голів.

- Чому чотири ради відмовилися йти в громаду? Я всім це пояснюю, але про це ніхто не пише і знаю, що ви про це не напишете, а виберете тільки те, що вам вигідно, - продовжив голова РДА. - Але суть у тому, що голова малої сільської ради каже: «Якщо я зараз об’єднаюся з Маневичами, де є 11 тисяч жителів, а в моїй громаді тільки  1 тисяча жителів, то переважна більшість депутатів буде з Маневич, а моє село буде представлене 2 депутатами». Тобто 2 третини депутатів буде з Маневич, 1 третина – з тих п’яти сільських рад, які приєднаються. І сільські голови кажуть: «А хто буде захищати наші інтереси? Кому ми будемо потрібні?» То коли ми говоримо про велику громаду, тоді в раді громади маневицьких депутатів буде тільки третина, а дві третини - з сіл. Про це ніхто не говорить, бо про це не вигідно говорити.  Тому те, що я пропоную, воно має рацію, - наголосив Андрій Линдюк.

Також, за словами голови РДА, до Маневичів хотіли приєднатися, хоча і не за перспективним планом, Костюківська та Новорудівська громади, але каже, їх чомусь не прийняли.

- До нас ніхто не звертався з пропозиціями об’єднатися, - пояснила Ірина Балаєва, депутатка Маневицької селищної ради. – Голова райдержадміністрації хоче велику громаду, але нічого для того не робить. А ми не можемо кілька рад об’єднати, як тоді об’єднати більше десятка? Давайте робити маленьку громаду, а потім приєднувати ті, які забажають. Хай буде велика громада, ми не проти. І потрібно було це ще три роки тому робити. Скільки згаяного часу! Тепер і на ці вибори ми можемо не потрапити. А це знову втрати, знову з початку громадські слухання… Хотілося б жити краще. Наші хлопці життя віддають на Сході, щоб ми рухалися вперед, а ми топчемося на місці.

- Основну скрипку у неможливості об’єднати Маневицьку і Черевахівську громади відіграє голова Маневицької районної державної адміністрації, - розповів у коментарі депутат Маневицької селищної ради Володимир Черчик. – Він хоче велику громаду – від західної до східної межі району, а це 120 км. В нас район великий. Так і минулого року він говорив. Рік пройшов, а зрушень ніяких. В цьому році ми спробували об’єднатися хоча б з Черевахою, якщо інші відмовилися. Потім, якщо б раптом передумали, то могли б приєднатися до Маневицької громади. Але проглядається небажання районного керівництва створювати громаду в будь-якому форматі. Фактично чинився тиск на сільських депутатів. Раніше відмовилися на різних етапах чотири ради. Тепер почали тиснути на маневицьких депутатів. Нас 26 депутатів – половину з них, наче з колії вибили.

Складно позаздрити в цій ситуації Черевахівській громаді. Сільська голова Валентина Чернишена розповіла, що ситуація в селі дуже складна, багато невирішених проблем, які в нинішніх умовах громада самотужки не зможе подолати. 

- Іншого виходу, як об’єднатися з Маневицькою громадою, у Черевах немає. Наші депутати одноголосно прийняли відповідне рішення. Бюджет в нас невеликий. Ми не знаємо, як будемо в наступному році жити. В нас проблеми з водогоном, з комунальними дорогами і безліч інших дірок. Ми сподівалися, що об’єднаємося, і тоді зможемо вирішити ці питання. Бо ж об’єднання в громаду – це нові можливості, це більший ресурс. Тепер навіть не знаю, як бути далі, - сказала Валентина Чернишена.

Виходить так, що ніхто не проти об’єднання, а громади досі немає в будь-якому форматі.

Треба нагадати, перше - об’єднання територіальних громад проходить за принципом добровільності. Друге – перспективний план формування територій громад – лише бачення ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області. У випадку з Маневицькою селищною і Черевахівською сільською радами, то вони якраз намагаються об’єднатися в межах перспективного плану. Інша справа, що інші 4 ради, які б мали ввійти до Маневицької ОТГ за перспективним планом, не захотіли цього. Принцип добровільності і для них діє.

Тим часом, за словами голови Маневицької райдержадміністрації, зміни до перспективного плану щодо Маневицької громади у складі 15 рад уже направлені до обласної комісії.  Він висловив сподівання, що можливо у вересні місяці обласна рада їх схвалить. Звісно, що гарантій ніяких немає.

 

Іван Лукеря, координатор Центрального офісу реформ:

«Маневицька об’єднана територіальна громада створюється відповідно до перспективного плану, затвердженого Урядом. У 2017 році ввернення було надіслано до всіх 6 територіальних громад, які мали б увійти до перспективної ОТГ. Проте, оскільки процес добровільний, згоду на добровільне об’єднання і увійти до робочої групи дали тільки Черевахівська сільска рада та, відповідно, Маневицька селищна ради.

Інші сільські ради, які захочуть переглянути своє рішення, зможуть добровільно приєднатися до вже створеної Маневецької ОТГ у будь-який наступний час. Для цього і були ухвалені відповідні законодавчі зміни.

Проблемні питання, які піднімаються головою райдержадміністрації – не нові. Такою ж риторикою користуються інші РДА, які не підтримують впровадження реформи місцевого самоврядування. Насправді, створення ОТГ передбачає передачу повноважень та ресурсів до об’єднаної територіальної громади, яка буде відповідати, у тому числі, за шкільну, позашкільну освіту, спортивну школу тощо. Фінансування здійснються за рахунок власних коштів, а також через міжбюджетні трансферти у вигляді субвенцій та дотацій. Відповідно до розрахунків Бюджетного калькулятора, запровадженого Мінрегіоном спільно з проектом DESPRO, Маневицька ОТГ є спроможною громадою і зможе виконувати повноваження (у тому числі фінансово).

Щодо фінансування бюджетних установ сільських рад, які не увійшли до складу ОТГ (проте можуть приєднатися у майбутньому), то фінансування здійснюється також за рахунок міжбюджетних трансфертів, район буде отримувати освітню, медичну субвенцію, а також передбачено надходження від додаткової дотації.

Таким чином, процес формуваннян об’єднаної територіальної громади йде у правовому полі і відповідно до Закону. Жодних підстав для зупинки такого рішення чи його перегляду – немає. Районна державна адміністрація, як орган державної влади, що здійснює координацію реалізації політики на місці, повинна надати всебічну підтримку, і не здійснювати жодного спротиву».

P.S. Чомусь згадався такий анекдот:

Лікар каже пацієнту:

- Ви вчасно до мене прийшли.

- Що таке, лікарю? У мене щось дуже серйозне?

- Ще один день - і ви б видужали самі.

Подумалося, що такого лікаря нагадують ті, хто чинить опір об’єднанню громад, а пацієнтів – громади, які вирішили взяти відповідальність на себе за своє економічне, соціальне, культурне здоров’я.

На сьогодні в Україні створено 769 об’єднаних територіальних громад, 64 з яких очікують рішення ЦВК про призначення перших місцевих виборів. Ще 255 місцевих рад на різних стадіях завершення процесу створення 65 об’єднаних громад.