Перша на Роменщині утворена об’єднана територіальна громада чекає на вибори 29 квітня 2018 року.

Громада об’єднала 13 навколишніх сіл, які розташовані на півдні Роменського району: Андріївська сільська рада – 420 мешканців (села Андріївка та Холодник),

Андріяшівська сільська рада – 2040 мешканців (села Андріяшівка, Гудими, Луценкове, Мельники, Новицьке),

Василівська сільська рада – 522 мешканця (села Василівка, Братське, Чисте),

Перекопівська сільська рада – 1142 мешканця (села Перекопівка, Бурбине та Губське).

Площа об'єднаної територіальної громади: 217.93 кв. км.

Багато селян їздять на роботу в районний центр. Тому здавалося, що варіант об’єднати сільську раду в одну громаду з містом – чи не єдиний, розповідає голова Андріяшівської сільської ради Інна Дибчинська. "Всі розуміли – якщо ми станемо частиною однієї великої Роменської ОТГ, бюджет сільської ради увіллється в загальний великий бюджет міста Ромни. І доведеться чекати, доки до нас черга дійде... Краще, ми самі будемо розпоряджатися власними коштами на своїх територіях ", - розповідає голова.

Голова Андріяшівської сільської ради Інна Дибчинська

 

Згідно обрахунку фінансової спроможності територіальної громади бюджет ОТГ становитиме 15,5 млн гривень власних надходжень: Андріївська сільська рада 2,2 млн гривень, Андріяшівська – 8,2 млн гривень, Василівська – 2,1 млн гривень, Перекопівська – 2,9 млн гривень. Сума прорахована з урахуванням надходжень від ПДФО. Додатково у бюджеті майбутньої громади є і минулорічні залишки коштів сільських рад - 946 тисяч гривень.

Основним наповнювачем бюджету є податок за використання землі. На території громади працює більше 30 приватних підприємців, які поповнюють бюджет за рахунок відрахувань ПДФО. Спільно з міжбюджетними трансфертами громада матиме близько 25 млн.гривень, коли ж видаткова частина складає близько 24 млн.гривень.

 

Було кілька різних сценаріїв об’єднання…

Після підрахунків, виявилося, що сільська рада спроможна бути центром громади. Процес об’єднання був нелегким. Існувало кілька варіантів. Найпростішим, про який ходила купа розмов – об'єднання навколишніх сільських рад у велику громаду з Глинською сільською радою. Жителі Глинська давали згоду на об’єднання за умови – якщо центром громади буде Глинськ. Більшість учасників об’єднання, чотирьох зазначених сільських рад, які зараз є в складі нинішньої ОТГ, виступили проти такої ініціативи. Адже Андріяшівка знаходиться в економічно вигідному географічному положенні, через її територію проходить дорога державного значення Суми-Ромни-Київ. Коли остаточно було прийнято рішення про центр громади, Глинська сільська рада офіційно відмовилась від об’єднання.

Андріяшівка, як ініціатор, пропонувала об’єднання ще трьом сільським радам Роменського району: Біловодській (у вересні надала згоду про добровільне приєднання, а вже в груді, коли всі приймали остаточні рішення – надіслала відмову), Анастасівській сільській раді (яка двічі проігнорувала звернення Андріяшівки) та Волошнівській сільський раді. Мешканці останньої з яких бачать себе у складі Андріяшівської громади, але є супротив з боку сільського голови, зазначає Інна Дибчинська.

Андріяшівська громада згідно Перспективного плану

 

Наполегливо пропагувався і принцип "Один район – одна громада" із центром в місті Ромни. Роменська районна державна адміністрація пропагувала створення однієї Роменської ОТГ ще на початку процесу децентралізації. "Як люди почули, що буде об’єднання однією громадою, і все одно прийдеться їздити до Ромнів -  захотіли малої, але своєї громади. Адже що робити людям у віддалених селах. Наприклад село Андріївка. Автобус ходить в Ромни раз на тиждень", - розповідає голова.

Після багатьох днів дискусій андріяшівці зрозуміли, що децентралізація, в першу чергу, спрямована на наближення адмінпослуг до населення, тому було прийнято рішення - робити менші, але самодостатні громади. Тоді люди зможуть отримати всі послуги "вдома".

 

Фінансові прорахунки сфер життєдіяльності громади

Говорячи про сферу освіти, Інна Дибчинська зазначає, що раніше школи знаходилися на балансі району. Він підтримував і виділяв кошти, але виникало багато проблем – доводилося чекати, доки в районі дійде черга до певної школи. Зараз вони всі будуть на балансі ОТГ, і з’явиться можливість самостійно наводити лад.

Районний бюджет за останні роки не виділив жодної гривні на Андріяшівську сільську раду, розповідає голова: "Ми бачили, що нікому не потрібні. І якщо самі не візьмемося за все, то село перестане жити, а буде доживати".

Жителями громади вже спільно визначено опорний навчальний заклад – Андріяшівську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Будівля розрахована на 360 дітей і є найбільшою школою на території ОТГ. Наразі тут навчаються 168 дітей та працюють 21 вчитель і 17 працівників технічного персоналу. В закладі планується добудова модульного спортивного залу. Керівництво закладу вже планує розробляти відповідний проект.

Андріяшівська ЗОШ І-ІІІ ступенів - майбутній опорний навчальний заклад громади

 

Згідно розрахунків громада отримає 7,5 млн. гривень освітньої субвенції. І вона розподілиться наступним чином: Андріївська сільська рада – 1,8 млн.гривень, Андріяшівська – 5,9 лн.гривень Василівська – 1,9 млн.гривень, Перекопівська – 2,6 млн.гривень.

Деякі навчальні заклади після виборчого процесу очікує оптимізація. Мова йде про процес пониження ступенів майбутніх філій опорного закладу, адже наприклад в Андріївському НВК навчається 30 дітей, а в 10-11 класі учнів не має взагалі. Тому доцільності утримувати ІІІ ступень не має.

Приблизно така ж ситуація і в Гудимівському НВК Андріяшівської сільської ради. Працюючих вчителів половина з села Андріяшівки, інша з міста Ромни. Учнів 64. Вже зараз 20% учнів цього закладу за ініціативою їх батьків підвозяться у майбутній опорний заклад. При оптимізації зазначеного закладу громада планує залишити дитсадок.

Визначилась громада і з "опорним" медичним закладом. Для цієї ролі обрали Перекопівську амбулаторію. Громада планує на базі його не тільки розмістити центр медико-санітарної допомоги, перенести в неї амбулаторію та відкрити на базі приміщення хоспіс. За словами Інни Дибчинської, це необхідна міра, адже на території громади велика кількість людей похилого віку, які потребують догляду. Андріяшівка вже вивчає досвіди інших громад у втіленні подібних проектів в життя, і планує після завершення виборчого процесу – розпочати роботу над своїм проектом.

Перекопівська амбулаторія

 

У планах також − створити терцентр та службу дітей. Громада багато дискутує про сучасний ЦНАП в центрі села. Голова говорить, що мешканці наполягають на написанні проекту на підтримку ЄС/ПРООН, і мріють про такий самий ЦНАП, як на території Краснопільської ОТГ.

Представники Андріяшівської громади вже їздили переймати досвід роботи у найближчу до них територіально – Коровинську ОТГ Недригайлівського району. Громада розглядає всі варіанти співпраці, зокрема планує укласти угоди про міжмуніципальне співпробтіництво.

Враховуючи ризики, оцінюючи спроможність громади, її фінансове забезпечення, ми бачимо що Андріяшівська ОТГ фінансово спроможна. Прогноз дохідної частини бюджету перевищує видаткову.

Андріяшівська ОТГ дає правильну оцінку своєму нинішньому стану громади та намагається визначити напрямки економічного розвитку. Громада робить спроби оцінити свої сильні та слабкі сторони громади, а також виділити ті чинники, які підсилюватимуть або ж послаблюватимуть її перспективний розвиток при управлінні.

Громада активно вивчає досвід інших громад у різних сферах життєдіяльності, звертається до них за допомогою та планує перейняти декілька успішно втілених проектів, як наприклад будівництво ЦНАПу в  Краснопільській ОТГ.

Також варто зазначити, що це лише початок процесу створення цієї ОТГ, відповідно до перспективного плану формування спроможних громад Сумської області, в майбутньому до неї зможуть приєднатися й інші сільські ради.