Вапнярська ОТГ – одна з найперших громад Вінниччини, що стала на шлях децентралізації. В серпні 2016-го селище Вапнярка і с. Колоденка з населенням трохи більше 8 тисяч громадян об’єднались. Цього року до громади планують доєднатись ще три села. Після створення ОТГ бюджет громади суттєво зріс, якщо в 2016-му він складав 6,8 млн. гривень, то в 2017 році бюджет склав 38 млн. гривень. Там ремонтують дороги і школи, облаштовують теплою підлогою спортзал, планують провести реконструкцію водогону, який було закладено 130 років тому та встановити систему відеоспостереження задля безпеки громадян. Проте, розвиток не можливий без кваліфікованих кадрів, відсутність яких є однією з основних проблем об’єднаних громад. Громадам не вистачає лікарів та фахівців в галузі місцевого самоврядування. У Вапнярській ОТГ навіть два депутати виїхали на заробітки в Європу.

Про плани і проблеми громади розповів голова Вапнярської ОТГ Олександр Горенюк.

 

«Кадровий голод»

 

- Всі говорять про проблеми з кадрами. Громади не мають фахівців чи неспроможні дати кваліфікованим спеціалістам гідну зарплату?

- Проблема і у відсутності кваліфікованих працівників, і в гідній зарплаті. Це взаємопов’язано. Висококваліфікований працівник може й виявить бажання працювати в ОТГ, але зарплата досі прив’язується до тарифікації. Ріст зарплат відбувається, але тарифікаційна сітка таж сама. Взяти на роботу кваліфікованого спеціаліста за 3700 гривень зарплати проблематично. Ми поки що виходимо із ситуації за рахунок преміювання. Але це викликає супротив населення. Наприклад, працівникам селищної ради нараховують премії в розмірі 100%, якщо посадовий оклад йде 2200 чи навіть 3000 гривень, то з преміюванням 100% людина отримує всього 4 тис. гривень. Але це важко пояснити людям.

- Яких саме фахівців не вистачає у Вапнярській ОТГ?

- На даний час не вистачає сімейних лікарів. Зараз 2 вакансії сімейного лікаря. Майже 5 вакансій лікарів вузькопрофільних спеціалістів. Зараз ми намагаємось замістити сумісниками і змінили графік обслуговування в медичному закладі. Якщо основне робоче місце лікаря знаходиться в центральній районній лікарні, то щоб вони могли суміщати ми робочий день поміняли з суботи на понеділок, аби забезпечити роботу закладу.

- Які кроки робите, аби залучати молодих спеціалістів?

- Ми восени 2017 року затвердили Програму місцевих стимулів. На підставі цього документу, при надходженні молодого фахівця, лікаря, йому йде дофінансування до зарплати в межах до 7 тис. гривень в місяць. Умовою є те, що молодий спеціаліст підписує договір про співпрацю з громадою до 10 років. Фахівцю відразу надається безкоштовне житло, а після 10 років роботи, він може оформити житло в приватну власність. На даний час ми дали пропозицію на департамент охорони здоров’я. Зараз готуємо лист на ректора Вінницького медичного університету, щоб направляли нам молодих спеціалістів. Ми готуємо документи,щоб оформити у власність селищної ради 6 квартир, які на території військового містечка. Але лікарів готові примати вже сьогодні, житло їм винайме селищна рада.

- У освітянах нестачі немає?

- В освіті, культурі і спорті штат у нас укомплектований. Нам не вистачає спеціалістів в галузі місцевого самоврядування. Депутати, яких на округах обирають жителі громади, обирають представника, з точки зору людської порядності, а не як фахівців.

- Скільки депутатів в Вапнярській ОТГ?

- 24 по штату і два депутати з громади с. Колоденки, яка нещодавно приєдналась. Тобто в загальній кількості в нас 26 депутатів.

- Всі мають вищу освіту?

- Ні. Близько половини, відсотків 40%.

- Можливо ви організуєте профільні навчання, аби підготувати своїх фахівців?

- Зараз важко депутатів навіть на сесію зібрати. Ніби серйозні люди, мають своє бачення, але всі зайняті своїми проблемами. Якщо немає державної підтримки людей, то всі зайняті питанням як вижити. Депутат повинен мати якийсь фінансовий стимул. В нас навіть не всі депутати приходять на округ, аби прозвітувати про свою роботу. Є й такі депутати, які взагалі виїхали на заробітки в Європу, таких двоє. Люди шукають як годувати свою сім'ю.

 

«Перетягування канату» і інертність гальмують децентралізацію

 

- Експерти говорять, що ефективні громади повинні бути більш укрупненими, ваша ОТГ складається лише з двох населених пунктів. Які села можуть приєднатись до Вапнярської ОТГ?

- Це Села Високе, Вербова і Марківка. Ми також давали пропозиції сільським радам Кислицького , Паланки, Вапнярки, але їх «пересватали» в Томашпільську ОТГ. Там на території працює концерн «Зелена долина», їх офіс працює в Томашполі. Не розумію цього, адже населення цих сіл медичні послуги отримує в нас, дітей з цих громад автобусом возять в нашу 3-ю школу, але депутатський корпус сільської ради прийняв рішення дати згоду на приєднання до Томашполя. Це «перетягування канатів» між ОТГ в межах одного району. Проблема в тому, що твердого покриття між цими сільськими радами і Томашполем немає, відстань між ними більше 20 км. Аби отримати послуги, їм потрібно проїхати через Вапнярку.

Ще одна проблема - бажання жителів часто не відповідають бажанням сільських голів. Наприклад, була створена ініціативна група, нас запросили в с. Марківка, там два населених пункти – Марківка і Антопіль. Вони мають потужне місцеве фермерське господарство, немає агрохолдингів, люди зайняті роботою на своїй землі. Але є небажання сільського голови приєднуватись, попри те що люди провели громадські слухання і внесли пропозицію приєднання до Вапнярки. В цей час всі втрачаємо, адже при приєднанні Марківки біля 2 млн. гривень ПДФО заходило б об’єднану громаду і залишалось би на розвиток. Зараз бюджет їх сільської ради за 2017 рік був близько 800 тисяч гривень, навіть немає кому відремонтувати двері в сільраду. Тим часом вони (керівники села – ред.) кажуть, мовляв, будемо чекати до останнього, поки нас насильно не приєднають. Сільські голови розповсюджують серед людей неправдиву інформацію про закриття шкіл та дитсадків в селі у разі приєднання до ОТГ. Але ж є приклад села Колоденки – там не закриваються заклади, навпаки йде розвиток інфраструктури. В селі обрали старосту, провели благоустрій території,

Я вважаю, що процес децентралізації затягнувся. Він повинен був бути зроблений відразу, а вже пройшло більше 2 років.

 

«Нові можливості»

 

- Які проекти розвитку інфраструктури запланували в об’єднаній громаді на найближчі роки?

- Зараз готуємо Стратегію розвитку громади до 2023 року в співпраці з Центом розвитку місцевого самоврядування. Звичайно, ми проводимо ремонти, проводимо благоустрій, є велика проблема з водопостачанням. Системі водопостачання майже 130 років. За весь період лише один раз проводились капітальні ремонти. Готуємо проектно-кошторисну документацію за рахунок субвенції на розвиток інфраструктури. Проблема кричуща. У нас в Вапнярці люди отримують воду з 6 ранку до 12-ї години дня і з 5-ї вечора до 12-ї години ночі. Вартість енергоносіїв зростає, труби старі і ми не можемо зробити облік води. На каптажній дільниці водозабору тиск в трубах 16 атмосфер, а в зв’язку з тим що мережа зношена і від точки забору води до Вапнярки – 8 кілометрів, то у Вапнярку доходить 1,5 – 2 атмосфери. Основна маса води просто розходиться по дірках. Нам потрібно біля 40 млн. гривень на реконструкцію мережі водогону. По самій Вапнярці 130 кілометрів мереж водогону. Ці кошти ми плануємо отримати через Державний фонд регіонального розвитку, також передбачили кошти в місцевому бюджеті - 10% від потреби.

- Також зараз освітяни пишуть проект аби вирішити проблему із спортзалом в нашій 1-й школі. Спортзал свого часу був побудований з залізничних деревних шпал, просочених креозотом. Фахівці зробили обстеження приміщення: підлога згнила, дах протікає, тріщини по стінах, та й спортзал сам на відстані 300 метрів від будівлі школи. Який зміст ремонтувати, якщо приміщення не відповідає вимогам? Тому було прийнято рішення підготувати проект, аби отримати кошти на будівництво нового сучасного спорткомплексу поруч з школою.

В 2017 році надійшли 240 тис. гривень залишків освітньої субвенції, додали 200 тис. гривень з місцевого бюджету, ми в 2-й школі зробили теплу підлогу в приміщенні спортзалу. Проект на завершальній стадії. Тепла підлога з покриттям, нові вікна, тепло в приміщенні є.

- В малих населених пунктах зазвичай є проблема з збором та утилізацією сміття. Як вирішуєте питання з твердими побутовими відходами?

- Ми написали проект на екологічний фонд, отримали 1,5 млн. гривень на закупівлю сміттєвоза, дофінансували з свого бюджету 184 тисячі. На даний час маємо 1 одиницю техніки з імпортним обладнанням і закупили сміттєві баки. Працюємо над створення майданчика для збору твердих побутових відходів, робиться паспортизація сміттєзвалища. Також в рамках міжмуніципального співробітництва з працюємо Тульчинською ОТГ в плані поводження з твердими побутовими відходами і ремонтом доріг, адже межі наших громад межують.

- Знаю що об’єднана громада закупила камери відеоспостереження. Що плануєте з ними робити?

- У нас у Вапнярці є залізнична вузлова станція, багато проїжджих людей, а працівників патрульної служби поліції на селище всього двоє. Тому задля безпеки громадян ми закупили камери відеоспостереження, щоб можна було контролювати порядок. Їх 5 штук. Зараз розробляємо план розміщення, під мережу Інтернет прокладається оптиковолоконий кабель. Там буде монтуватись система відеоспостереження. Інформація буде виводитись на монітор в пункт спостереження працівників поліції, щоб вони могли відразу оперативно відреагувати на ситуацію.

 

Співпраця з європейськими містами

 

- В рамках міжнародного співробітництва у нас підписана угода з Молдовським містом Шолданешти. На черзі підписання угод з польською гміною м. Месчісько. Нам цікавий культурний обмін з містом Шолданешти, також вони мають досвід роботи з міжнародними грантами. Маємо намір співпрацювати в написанні міжнародних грантів. Угоду ми підписали в листопаді. Зараз відпрацюємо пакет документів, як саме ми будемо все проводити. Ми готуємо запрошення для делегації з молдовського міста до нас 28 квітня на день селища.

Польські колеги мають гарні напрацювання щодо залучення європейських коштів на розвиток територій. В них у партнерах французькі та голландські міста. При підписанні угод міжнародної співпраці, ми зможемо вийти на європейські донорські організації, які фінансують розвиток.