Минулий рік усі об’єднані громади Рівненщини завершили з солідними фінансовими показниками. Про перспективи поточного року – у розмові з головою Рівненської обласної державної адміністрації Олексієм Муляренком.

Пане Олексію, яким був минулий рік для Рівненщини в плані децентралізації?

Президент відзначає реформу децентралізації як пріоритетну і таку, що є основою змін у державі. Треба розуміти: те, що відбувається зараз, по суті, не відбувалося в Україні ніколи. Навіть нема з чим порівняти... Село про такі можливості взагалі могло тільки мріяти. Держава робить все, щоб поліпшити якість життя людей. Звичайно, процес перелаштування ще відбувається, є недовіра, адже людям добре запам’ятовується негативний досвід, тому доводиться багато працювати в інформаційному полі.

В області сформовано 28 об’єднаних територіальних громад, у трьох з них очікуємо вибори наприкінці квітня.

Тепер про результати. Внаслідок фінансової децентралізації власні доходи місцевих бюджетів цих громад зросли майже у півтора рази, а з врахуванням відповідних трансфертів з державного бюджету загальні фінансові бюджетні ресурси ОТГ збільшились у 3-5 разів.

У минулому році на формування інфраструктури ОТГ області з державного бюджету було виділено субвенцію в сумі 64 млн грн. А якщо ще враховувати кошти, які надійшли з ДФРР та обласного бюджетів, то вийде понад 100 млн грн, вкладених в цьому році у розвиток громад! За ці гроші реалізовано майже 130 проектів з енергозбереження, ремонту доріг та закладів соціальної сфери, облаштування вуличного освітлення, придбання спецтехніки для комунальних закладів тощо.

За загальнодержавним моніторингом розвитку громад, який включає різні показники, Рівненщина знаходиться в першій десятці в Україні. Це гарний результат.

Перспективний план передбачає створення в області 66 ОТГ – наскільки він може бути виконаним у 2018 році? На вашу думку, якою є роль обласної та районних держадміністрацій у процесі утворення об’єднаних громад?

Усі 66 громад у цьому році навряд чи будуть утворені. Маємо розуміти, що цей процес є добровільним, і нав’язувати ніхто нікому нічого не буде. Люди самі повинні захотіти, переконатися, що це їм вигідно і на користь.

Тим не менш, на найближчих виборах, що мають бути оголошені в кінці квітня, буде створено ще мінімум дві ОТГ, чекаємо документи і по третій громаді.

Разом з тим, враховуючи більш жорстку позицію Кабінету Міністрів України щодо визначення ОТГ спроможними, першочерговим завданням є не так кількість, як якість новоутворених ОТГ, тобто їх фінансова, ресурсна та кадрова спроможність виконувати власні і делеговані державою повноваження.

Існує думка, що добровільність стримує процес об’єднання громад. Яким є ваше бачення?

Напевно, це правда, що ми пішли складним шляхом, шляхом добровільності. Тут є багато переваг, адже у людей і громад є вибір та чітке усвідомлення цього свого вибору, своєї відповідальності. Відповідальності за власну громаду. Але, за словами віце-прем'єра Геннадія Зубка, процес добровільності в найближчій перспективі може завершитись.

Серед іншого, це пов’язано з недостатньою активністю багатьох громад щодо об’єднання, а також наявністю випадків об’єднання, які не можна назвати економічно доцільними. Маємо чітко розуміти, що ніхто не допустить хаосу у державі. Не може так бути, що 60% чи 75% громад об’єдналися, а решта не хочуть з якихось причин.

Тому все частіше лунають заклики, щоб прийняти закон про примусове об’єднання. Думаю, до кінця цього року ситуація стане зрозумілою.

Чи відчуває обласна адміністрація відмінність у розвитку ОТГ та необ’єднаних громад і, якщо так, у чому вона полягає?

Відмінність величезна. Ще раз наголошу: таких можливостей, які зараз є в об’єднаних громад, не було ще ніколи. ОТГ мають кращу динаміку бюджетних надходжень, значно більший фінансовий ресурс, вони більше охоплені проектами і програмами державних капітальних вкладень та міжнародної технічної допомоги.

Проте існує проблема кадрового голоду в об’єднаних громадах. Для адаптації органів влади цих громад до нових умов РОДА надає їм необхідну інформаційно-консультативну та навчально-методичну підтримку. Але варто пам’ятати, що з додатковим фінансовим ресурсом держава передає і додаткові повноваження, а це передбачає і більшу відповідальність громад перед державою. 

Якою є і якою ви бачите співпрацю ОТГ та райдержадміністрацій?

Голова РДА несе відповідальність за ситуацію в районі, в тому числі і в ОТГ, тому чим краща їх співпраця, тим краще усім.

Так, об’єднані громади мають прямі бюджетні відносини, але це не означає, що районні адміністрації вже непотрібні. По-перше, на РДА покладені контролюючі функції. По-друге, райдержадміністрації вирішують ряд питань, якими не займаються ОТГ: виділення земель державної власності, співфінансування ремонту автодоріг місцевого значення із залученням коштів дорожнього фонду, організація робіт з психологічної реабілітації та професійної адаптації учасників АТО, призначення та виплата державної допомоги та виплата житлових субсидій, забезпечення інвалідів та чорнобильців санаторно-курортним лікуванням, участь школярів у районних шкільних олімпіадах, заходи з підтримкою дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах тощо.

Можливо, з часом щось зміниться, і точно зміниться, але поки громадам та адміністраціям варто вчитися співпрацювати заради добробуту людей.

Чого можна очікувати у 2018 році?

2018 рік має бути надзвичайно плідним на результати. Є реальний ресурс для втілення програм та велика кількість інструментів, окрім субвенцій. Це обласний бюджет, фонд енергоефективності, дорожній фонд, ДФРР, окремі програми з будівництва амбулаторій та ФАПів…

Давайте знову подивимось на цифри: у 2018-му на розвиток інфраструктури передбачено 62,6 млн грн.  Згідно із вже затвердженим бюджетом, новостворені громади отримають значні кошти: Немовицька  ОТГ – 4,6 млн грн, Демидівська та Малолюбашанська майже по 4 млн грн, Бокіймівська майже 2,6 млн грн, Тараканівська та Ярославицька – по 1,4 млн грн. Таких грошей вони ніколи не мали.

Не треба забувати, що у громад є ще один недооцінений поки механізм – вони можуть об’єднувати ресурси - підписувати угоди про співробітництво для вирішення спільних проблем. Такі приклади на Рівненщині вже є, і це приклади успішні.

Знаєте, є така приказка: як рік розпочнеш, таким він і буде. Цей рік ми розпочали досить жваво, без зволікань, тому далі на нас чекає інтенсивна праця, зате наприкінці будуть гарні результати. Чого і бажаю усім громадам області.