За ініціативи голови Закарпатської ОДА Василя Губаля у вівторок, 5 травня в облдержадміністрації відбулася нарада за участі керівників районів та міст краю, обласних служб і департаментів. Першим питанням порядку денного було обговорення теми добровільних об'єднань громад – згідно із Законом, прийнятим Верховною Радою, на країну чекає адміністративна реформа. Одним з її перших етапів і є процес "переформатування" місцевих громад. Для взаємодії з органами місцевого самоврядування і координації процесів, пов’язаних з добровільними об'єднаннями громад, децентралізацією влади, й відкрито Офіс реформ у Закарпатській області.

Голова ОДА представив його керівника - Івана Васильовича Дем’янчука. Офіс працюватиме протягом чотирьох місяців і займатиметься питаннями адміністративної реформи. Чи не головна задача – контакт з людьми на місцях і роз’яснення перспектив реформи, зокрема, того, що громади матимуть більше важелів для вирішення власних питань розвитку. Робота попереду велика – акцентував керівник краю. "На жаль, не всі сільські голови та сільські депутати розуміють, що передбачає реформа та як вона здійснюватиметься. Також є багато побоювань у певних керівників на місцях, що вони втратять крісло. Але думати треба не про це, а про розвиток громад та можливості, які їм дають ці зміни", - зазначив Василь Губаль, також акцентувавши, що ці справи аж ніяк не означають "ліквідацію" сіл чи будь-які кроки, котрі можуть принести шкоду громадам, і що водночас при роботі варто враховувати специфіку регіону. "Мусимо входити в цей процес – є закон, і діємо в нових реаліях. Котрі дають нові можливості, зокрема, в руслі фінансової децентралізації", - сказав голова ОДА

Затим Іван Дем’янчук поінформував про законодавчі акти, які регулюють ці справи, й повідомив, що процеси добровільних об'єднань громад мають пройти до жовтня 2015 року. Він наголосив: важливим є складання перспективних планів громад – у документі йтиметься про формат, якість, перспективи громади, її соціальну сферу, бюджет. Ключовими є моменти визначення спроможності громад, її центру. До слова, за визначенням "спроможна громада" передбачає можливість об'єднання в адміністративну одиницю територій, де є 300 учнів та 150 дітей дошкільного віку, такі громади вже можуть проходити процес гуртування. Також він зазначив, що орієнтовно ідеться про можливості об'єднання громад у радіусі 20 кілометрів  від центру, та це є рекомендаційною нормою. Відтак попросив співпраці від голів РДА та райрад, керівників міст, сільських і селищних голів. Уже створено обласну робочу групу стосовно процесів реформи, слід утворити такі само органи в районах, ще важливо визначитися з адміністративними центрами громад – якими вони будуть в результаті об'єднань.

Зрозуміло, що ці процеси викликають чимало питань, також і в контексті адміністративного поділу нашої області, котра має власні особливості, як от гірські населені пункти та віддалені села. Як зазначив голова районної ради Ужгородщини Михайло Фединець, рекомендована Законом методика для об'єднання громад не завжди підходяща для закарпатських реалій. Важливо враховувати особливості нашого регіону, його населених пунктів – зазначив чиновник. Тому він рекомендує обласній владі розробити власний механізм утворення об'єднань – для того, щоби врахувати інтереси селян та не допустити зникнення сіл. Також вважає доречним відшукати стимули, котрі б заохочували громади до об'єднань.

Голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко наголосив: закон дає таку можливість для гармонічнішого розвитку громад. "Реформи треба проводити виключно шляхом діалогу, і обласна рада готова в цьому допомагати. Від реформ мають в першу чергу виграти самі громади, і це має вплинути на наповнення бюджету", - сказав він, також наголосивши що зараз в державі дещо забагато місцевих депутатів і сільських рад. До слова, реформа саме передбачає скорочення кількості депутатів і чиновників та утворення системи ефективного управління. Й виграти від змін в адміністративній організації мають бюджет, населення, повинна покращитися система життєдіяльності регіон – саме такою є мета реформи.

Під час обговорення голова Закарпатської ОДА наголосив на необхідності співпраці та закликав громади, місцеве самоврядування не роз’єднувати теми адміністративної реформи і фінансової децентралізації, а згуртувати зусилля, адже це взаємозумовлені поняття, й зважати на перспективи цих процесів. А це, з-поміж іншого, можливість громадам самотужки розпоряджатися власним ресурсом.

До речі, проекти для конкурсу Фонду регіонального розвитку (з котрого виділятимуться кошти на втілення кращих пропозицій із розвитку в районах і селах), розглядатимуться саме через перспективні плани громад, які повинні бути підготовані в рамках роботи над добровільними об'єднаннями. "Задача доволі складна, але реформа втілюється. І від цих процесів залежить наша перспектива, перспектива наших бюджетів. А значить - і те, як житимуть закарпатці. Запрошую всіх брати участь в цій роботі. Маємо використати надані нам реформою можливості – для розвитку краю", - підкреслив Василь Губаль.