Результатом понад дворічної роботи з децентралізації на Львівщині є 25 нових громад, кожна із яких пройшла свій шлях становлення. Доволі часто це відбувалося не за сприяння керівників та політиків різного рівня, а навпаки - всупереч їхнім бажанням та планам. Результатом такого руху проти течії стало створення об’єднаної громади з центром у селищі Гніздичів на Жидачівщині. І результатом успішним, бо зараз після майже двох років самостійного плавання, цю громаду вважають зразковою і регулярно приїжджають переймати досвід.

Пішли проти течії і не помилилися

 У первісному варіанті перспективного плану  Жидачівського району були три об’єднані територіальні громади – Ходорівська, Жидачівська та Журавненська. І їх справді створили три, але із запланованих лише в Ходорові, а решта дві - у Нових Стрілищах та Гніздичеві.

 «Первісно ми мали б увійти до Жидачівської ОТГ, однак не захотіли, боялися що райцентр над нами домінуватиме. Тому й зібрали ініціативну групу, щоби створити нову громаду з центром у Гніздичеві» - розповідає голова громади Іван Оліяр.

 За його словами, поштовхом для такого кроку було не тільки сусідство райцентру, але й те, що з громадами на місцях ніхто особливо не радився під час розробки перспективного плану Жидачівщини. Представники громади приїхали на засідання в район, а там уже були готові проекти без жодних обговорень та консультацій. Це їх не влаштувало і повернувшись додому зібрали актив селища та почали обговорювати можливість створити свою громаду.

 «Нам вдалося змінити перспективний план району і створити громаду, а от в Жидачеві процес ще не пішов» - каже Іван Оліяр. Очевидно, що Гніздичеву трохи пощастило, бо на території громади працює велике підприємство ПАТ «Кохавинська паперова фабрика», яке дає вагому частку доходів у бюджет. Однак керівництво громади залучає до себе інвесторів, щоби мати різні джерела надходження коштів. Якби ще держава дотримала обіцянки і передала у відання громад землі, розташовані поза межами населених пунктів, то чимало проблем з фінансами могли б вирішитися майже автоматично.

Іван Оліяр вважає, що процес трансформації місцевого самоврядування є позитивним, бо спроможна громада має більше можливостей для розвитку та управління територією. Дуже простий приклад – показники бюджету громади. Якщо до об’єднання сукупний бюджет усіх шести населених пунктів сягав 2,3 млн грн, то цього року – 27 млн грн.

 За ці кошти вперше за історію Гніздичева було створено музичну школу, хвалиться перший заступник голови Оксана Романів. «Вкладати гроші в асфальт добре, а в дітей – краще» - каже вона. За словами Оксани Романів, охочих вчитися музики виявилося набагато більше, аніж сподівалися організатори. Під музичну школу віддали будівлю, в якій раніше була розташована сільська рада. А для офісу громади викупили будинок колишньої колгоспної контори – він більше пристосований до теперішніх потреб адміністративного будинку.

 Однак вкладати в дітей ще є куди – уже майже 30 років в селищі будують нову школу, щоби її закінчити потрібно ще 30 млн грн разом з необхідним обладнанням. Керівництво громади планує, що це буде опорна школа для громади на 654 учні з усіх трьох населених пунктів. Зараз у старій школі майже 400 дітей вчаться у три зміни. Та для створення опорної школи в громаді обговорюють варіант закриття шкіл в інших селах – до Гніздичева їх возитимуть автобусами.

«Ми вже одну школу закрили, бо там вчилися 4 учні. Один учень обходився бюджету в 28 тисяч гривень на рік» - розповіла Оксана Романів.

 Щодо інших аспектів життя громади, то при культурному центрі працюють три художні колективи, а громада перемогла на обласному конкурсі мікропроектів з проектом обладнання студії звукозапису – її планують обладнати в новій школі. Крім того, в планах є створення спортивної школи.

 Крок вперед, два кроки вбік

 За словами Оксани Романів, дуже важливо, щоби в процесі децентралізації держава не змінювала правила гри, як сталося з освітньою та медичною субвенціями – у 2016 році вони повністю фінансувалися з державного бюджету, а вже цього року кошти виділили тільки на оплату вчителів та медиків, а утримання і оплата праці техперсоналу лягли на плечі громад.

«Цього року 1,5 млн грн призначили на оплату праці техперсоналу і за енергоносії, хоча планували ці кошти витратити на розвиток. Не можна так  часто змінювати закони» - вважає пані Романів (…) Повну версію читати ТУТ