Як процеси децентралізації можуть наблизити Україну до сталого розвитку – у інтервю академіка НААН України, доктора економічних наук, професора, директора Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» Михайла Хвесика.

- Україна зараз фактично перебуває в стані так званої гібридної війни, що звужує можливості влади стосовно проведення непопулярних, але так необхідних реформ. Однією з основних складових нинішніх реформ виступає децентралізація. На Ваш погляд, децентралізація сприятиме зміцненню української державності?

- Децентралізація – це і достатня, і необхідна умова нашого подальшого поступу, а також важлива передумова переходу на модель сталого розвитку. Затверджена Указом Президента України Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020» яскраве тому підтвердження. Децентралізація влади – це теж свого роду наш цивілізаційний вибір, який дозволить подолати базовий рудимент командно-адміністративної системи –надмірну централізацію влади. Сьогодні ми багато втрачаємо якраз через те, що рішення, які стосуються конкретних проблем соціально-економічного піднесення територій приймаються в центрі, а не на місцях. Децентралізація – це також дієва альтернатива багатьом негативним проявам, оскільки дає можливість врахувати всю геоекономічну, природно-ресурсну, інфраструктурну, етнічну, мовну багатоманітність нашої країни. Скажу відверто, лише якісне покращення економічної ситуації на місцях дозволить подолати сепаратистські та інші деструктивні прояви. Тобто забезпечивши господарську та фінансову самодостатність територіальних громад, ми усунемо першооснову військових та інших конфліктів.

- Сьогодні висловлюються думки щодо поспішності децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування. Можливо й насправді ще не сформувалися сприятливі інституціональні передумови для розширення повноважень територіальних громад?

- Зволікання із децентралізацією – це черговий прецедент половинчастості реформ. Стратегічно правильне рішення Президента та Уряду форсувати процеси перенесення центрів тяжіння у прийнятті рішень на базовий рівень. Це загальноєвропейська практика. Муніципалізація місцевого самоврядування дає можливість найбільш повно використовувати наявний територіальний потенціал і враховувати інтереси місцевих мешканців.

- Що необхідно зробити, щоб територіальні громади більш активно впливали на соціально-економічні процеси?

- Територіальні громади мають стати безпосередніми учасниками ділової активності через процеси корпоратизації комунальної власності та встановлення партнерських відносин з суб’єктами підприємницької діяльності. Для цього необхідно суттєво удосконалити Закон України «Про державно-приватне партнерство», розширивши права територіальних громад щодо передання у тимчасове користування об’єктів комунальної інфраструктури та природних і природно-господарських активів, чітко ідентифікувавши конкретні форми партнерських відносин між громадою та бізнесом. 

- Механічне розширення прав і повноважень місцевого самоврядування воднораз суттєво не зміцнить фінансову самодостатність територіальних громад. Який вихід?

- Реальною базою наповнення місцевих бюджетів сьогодні можуть стати природні ресурси за умови, коли вони перейдуть у власність територіальних громад, тобто стануть комунальною власністю. Мова йде про природні ресурси, які знаходяться не лише в межах населених пунктів, а й поза межами, на прилеглих територіях в межах громад. Звичайно, що моніторинг, контроль та регулювання відтворення, використання та охорона природних ресурсів має контролюватися відповідними державними органами. Також громади мають взаємодіяти зі спеціалізованими підприємствами (лісогосподарськими, водогосподарськими) в питаннях здійснення невиснажливого та збалансованого природокористування. В Інституті економіки природокористування та сталого розвитку НАН України розроблено конкретні пропозиції щодо трансформації системи управління природними ресурсами в умовах децентралізації влади з урахуванням позитивного європейського досвіду та тих вимог, які висуваються Угодою про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

- Ви згадали про вимоги, які викладені в Угоді про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Як ці вимоги співвідносяться з децентралізацією влади та раціоналізацією природокористування?

- Уклавши дану Угоду Україна зобов’язується імплементувати цілий комплекс природоохоронних директив. Особливою складністю відзначається проблема документальної та реальної імплементації водних та водоохоронних директив, які безпосередньо пов’язані з функціонуванням комунальної водогосподарської інфраструктури, зокрема об’єктів водопостачання та водовідведення, забезпеченням належної якості води, використанням стічних вод, охороною водних об’єктів від забруднення нітратами. Імплементація цих директив безпосередньо пов’язана з діяльністю корпоративного і комунального секторів та сектору домашніх господарств, що вимагає безпосередньої участі територіальних громад в цьому процесі. Без розширення повноважень, без нарощення фінансової бази, без нового формату партнерських відносин з бізнесом та домогосподарствами місцева влада виконати вчасно вимоги Угоди не зможе. Тобто децентралізація – це запорука подальшого поглиблення євроінтеграційних процесів і в той же час дієвий спосіб вирішення екологічних проблем. В нашому інституті вже проведено попередні розрахунки вартості документальної та реальної імплементації природоохоронних директив Європейського Союзу в контексті задекларованих Президентом та Урядом пріоритетів децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування.

- Незабаром, 25-27 вересня в Нью-Йорку пройде Всесвітній саміт з питань сталого розвитку. Чи на часі для України пріоритети сталого розвитку за умов хронічної кризи національної економіки та наявних зовнішніх загроз?

- Досягнення цілей сталого розвитку – це не одноразова дія, це перманентний процес. Тому відкладати це на завтра, на «кращі часи» – це фатальна помилка, яка кумулятивним чином негативно відобразиться на темпах соціально-економічного розвитку України не лише у довгостроковій, а й у середньостроковій перспективі. Базові пріоритети сталого розвитку мають бути вмонтовані в систему світоглядних цінностей всіх суб’єктів соціально-економічного розвитку, а децентралізація влади та євроінтеграція повинні сформувати ресурсні можливості та інституціональне підґрунтя їх досягнення.

Підготував Владислав Рошкевич