Із 25 вересня по 2 жовтня керівники місцевого самоврядування із Золочева, Краснограда, Великого Бурлука, Первомайського, Нової Водолаги та Балаклії ознайомилися з принципами розвитку територій Саксонії, Бранденбурга та Берліна в Німеччині. Навчально-ознайомча поїздка для них відбулася в рамках проекту GIZ «Перспективи та виклики територіальної та функціональної реформи при наданні муніципальних послуг» за підтримки Харківської обласної державної адміністрації та Харківського регіонального офісу реформ та розвитку.

Наші мери та селищні голови знайомилися з досвідом німецьких колег у сфері освіти, житлово-комунального господарства, організації роботи ЦНАПів тощо. 

Тиждень роботи зі своїми колегами в різних муніципалітетах на різних територіях дав їм змогу трохи піднятися над ситуацією в Україні, подивитися, яким чином це реалізовано у провідній країні ЄС. 

– Досвід німецьких колег є дуже доречним у процесі реалізації реформи місцевого самоврядування і об’єднання громад на Харківщині та надає конкретні приклади інструментів, які органи місцевого самоврядування вже сьогодні можуть використовувати у своїй роботі для забезпечення розвитку територій, відповідної інфраструктури та покращення надання адміністративних послуг населенню, – каже координатор регіонального Офісу реформ та розвитку Діана Баринова. – Учасники навчального візиту матимуть змогу втілити німецькі практики на Харківщині.

Які ж саме, ми розпитали в учасників подорожі: голови Нововодолазької селищної ради Олександра Єсіна та мера Краснограда Володимира Максима. Ці дві громади нині у процесі об’єднання. У планах Нової Водолаги приєднати 10 сільських рад (шість уже дали згоду), у планах Краснограда – три.

Стимул для народжуваності

Голова Нововодолазької селищної ради переконаний, що дечому в німців дійсно можна повчитися.

– У кожній німецький громаді велику увагу приділяють моніторингу ситуації з віковою категорією населення. І старим населенням у себе називають таке, у якого середній вік складає 48+. Реально ми в Україні не замислювалися над цим питанням. Знали, що смертність переважає народжуваність, а глибше не дивилися, – говорить Олександр Єсін.

Вважаючи це великою проблемою, яку треба долати, німецькі громади починають втілювати різноманітні програми, аби заохотити молодь залишатися на периферії, а не їхати до великих міст. Хтось будує житло, хтось створює робочі місця, надає пільги. Одна з програм, про яку розповіли харків’янам, – молодій родині надавали можливість 16 тижнів пожити безкоштовно в повністю обладнаній квартирі муніципалітету. Якщо родині сподобалося, вона мала право викупити це житло.

Олександр Єсін розповідає, що вдома у свої громаді розпочав демографічний аналіз і готує підґрунтя для втілення подібних програм. У Новій Водолазі підраховують, скільки народилося дітей минулого і цього року. Оскільки держава зменшила допомогу при народженні дитини, тут планують платити, наприклад, по 10 000 грн за кожну дитину, за умови, що хоча б останні дев’ять місяців жінка жила в Новій Водолазі. Це зараз у планах.

А от німецьку модель пожежної охорони, на думку Олександра Єсіна, нам буде важкувато

реалізувати. За його розповідями, у німецькій громаді на 16 000 населення є 120 пожежних. Здавалося б, це дуже багато. Та насправді більшість з них – не штатні пожежники, а волонтери. Завдання тамтешнього муніципалітету – забезпечити спецтехніку й засоби, люди ж перебувають на своїх звичних посадах. У разі екстреного виклику їм на телефон приходить повідомлення, і вони мають залишити робоче місце та прибути на гасіння пожежі.

– Наші пожежники кажуть, що вивчали цей досвід, і специфіка ось у чому: коли німці прибувають на пожежу, то майно людини, яке горить, – застраховане. І завдання пожежних волонтерів – зробити так, щоб вогонь не розповсюдився далі на сусідні будови, тобто працюють без особливого ризику, – пояснює Олександр Єсін.

Тож для того, аби застосувати таку модель роботи в нас, потрібно, аби страхування було так само повсюдним.

Галявина для бджіл

Голова Красноградської міської ради Володимир Максим у Німеччині, та й за кордоном узагалі, був уперше. Повернувся вражений німецьким планом адміністративно-територіальної реформи, тим, як громади опікуються своїми школами, ЦНАПами, будівлями муніципалітету.

– Здивувала школа в Райхенбасі: сучасне обладнання, там не було охорони – мають відеонаглад на вході, а в кожної дитини є чіп, як флешка, який, наприклад, захований у портфелі. За його допомогою дитина заходить до школи, відчиняє двері в туалет тощо. Із цього чіпа навіть можна зчитувати інформацію, наприклад, щодо того, що дозволено дитині їсти. Зали у школі трансформуються: із гімнастичного – в актовий, – ділиться враженнями Володимир Максим.

Його також вразила система голосування за проекти, які слід втілювати. В одній із громад муніципалітет виклав перелік ідей для фінансування з місцевої скарбнички спочатку онлайн. Так місцева влада залучає до процесу жителів. До фіналу вийшли два проекти, за які потім люди голосували спеціальними фішками. Люди вирішили профінансувати створення екологічних галявин для бджілок і проект з утилізації собачих екскрементів.

– Громади вийшли на той рівень, коли в них більш-менш комфортне життя, і тепер є гроші для втілення ось таких проектів, можливо, для нас чудернацьких, – пояснює Володимир Максим. – Ми побачили, як там усі працюють на громаду. Німці зрозуміли, що крім об’єднання іншого шляху нема. Дійсно, у кожній громаді є свої особливості. Але всі працюють згідно зі встановленим державою планом. У Німеччині є відповідальність перед громадою, є верховенство права і стабільність – і на цих трьох китах вони розвиваються. У всьому іншому ми дуже схожі. Більше - ТУТ