Закарпаття: потяг децентралізації — на запасній колії?

У Закарпатській області вирішили об’єднатися лише дві громади.

Закарпатська область єдина в Україні, в якій перспективний план формування територій громад досі не схвалено. Депутати обласної ради, експерти розходяться в думках, коли говорять про причини такого уповільненого темпу «децентралізаційної» реформи. Одні кажуть, мовляв, нинішня конфігурація населених пунктів краю за Карпатами складалася століттями, і тепер порушувати її — це ламати «столітні традиції самостійного існування»; інші вбачають у небажанні міст, селищ, сіл об’єднуватися загрозу «втрати самобутності», «свого обличчя». Треті остерігаються того, що залишаться «на задвірках» і втратять перспективу розвитку.

Але є в процесі децентралізації, який не оминув Закарпаття, оптимісти. Причому не на словах, а на ділі. Це дві громади в Тячівському районі, які спромоглися навіть без наявності в області перспективного плану формування територій (закон це дозволяє) утворити власні об’єднання. Як міська Тячівська, так і сільська Вільховецька у 2016 році отримали на розвиток десятки мільйонів гривень — кошти, які раніше були недосяжними. Тепер успішно їх освоюють, спрямовуючи на розвиток соціальної сфери, втілюючи інфраструктурні проекти.

Рушили в чітко визначеному напрямку…

Приєднатися до потяга, що вивів би села на нові орбіти, допоміг поліпшити фінансовий стан і завдяки оптимізації закладів бюджетної сфери, а також підтримці уряду, який рішуче налаштований на втілення в життя планів децентралізації, вирішили і в селах Хустського району.

Жителі сіл Нижнє Селище, Копашново, Хустець, Лунка, Поляна (останні чотири входять до складу однієї сільської ради — Копашнівської) вирішили будувати майбутнє громад разом. Про багатообіцяючі перспективи після можливого об’єднання йдеться впродовж півроку. Активісти громад із квітня по липень вели роз’яснювальну роботу, зустрічалися з людьми та надавали їм максимум інформації.

— Організовано десятки зборів-зустрічей, «круглих столів» і нарад, отримано консультації та конкретні відповіді-роз’яснення від Офіса реформ у Закарпатській області, — розповідає депутат Хустської районної ради, голова комісії з питань гуманітарної та соціальної сфери, у недавньому минулому голова Нижньоселищенської сільради Олександр Липчей. — Робочі групи виїздили до Тячева та Вільхівців, де ознайомлювалися з тамтешніми об’єднаними громадами. На підтримку обраного курсу зібрано понад дві тисячі підписів жителів двох сіл. Депутати сільських рад сформували пакет документів і подали його на розгляд Закарпатської облдержадміністрації. Але... Замість позитивного висновку отримали фактично відмову, закамуфльовану проханнями доопрацювати папери.

...але  дехто збиває з маршруту

— Після тривалих дискусій і дебатів, консультацій із фінансистами та економістами, відповідно до вимог чинного законодавства, обидві сільські ради подали пакет документів на розгляд до облдержадміністрації, — каже  Нижньоселищенський сільський голова Іван Шоля. — Всі документи відповідають Конституції й законам України. Та замість підготовки й видачі позитивного висновку нас втягнули в тривале листування, супроводжуючи його додатковими запитами документів. Вони не передбачені жодним нормативним актом. Вагомих аргументів, які не дозволяли б розпочати об’єднання громад, в облдержадміністрації не наводять. Подані документи повернули вже втретє для доопрацювання.

— Загальна кількість жителів у двох селах — вісім із половиною тисяч, — каже Копашнівський сільський голова Юрій Гангур. — Це понад 5 тисяч, як  рекомендують розробники концепції реформи.

— Нижнє Селище втричі менше за населенням від сіл, що входять до Копашнівської сільради, але оскільки воно розташоване більш вигідно географічно й саме тут була контора колгоспу, то наші жителі здебільшого не заперечують проти його «центрального» статусу, — продовжує Юрій Михайлович. — Нижнє Селище і Копашново були «бригадними» селами одного й того самого колгоспу, коли він існував. Контора господарства, якого вже нема, могла б слугувати адміністративним центром нового територіального об’єднання. Ми, копашнівці, не заперечуємо.

Нижнє Селище відоме завдяки успішній діяльності комуни «Лонго май», яку заснували тут два десятиліття тому. Вона ініціювала багато корисних проектів, серед яких міні-сироварня, де виготовляють сир за швейцарською технологією, щорічний всеукраїнський фестиваль дитячих театрів «Птах». А ще «лонгомаївці» перетворили сільський клуб на бажане для сотень жителів місце проведення дозвілля — з кінотеатром, гуртками для розвитку творчих здібностей. На базі цього клубу австрієць Юрген Крефтнер створив музичний гурт «Гудаки», що став лауреатом багатьох фольклорних фестивалів в Україні й за кордоном.

З обласного олімпу все має інший вигляд

У Закарпатській обласній державній адміністрації вважають: «Відомості, надані сільським головою Нижнього Селища щодо об’єднання територіальних громад, є суперечливими» (цитата з офіційного листа голові ради Ю.М. Гангуру від 5 серпня 2016 року). Один з аргументів  — що «з 5969 виборців зазначених громад у громадських обговореннях взяло участь лише 2404 особи, або приблизно 40 % виборців».

В Ужгороді вважають: «Абсолютна більшість жителів не реалізувала свої конституційні права щодо участі в народному волевиявленні. Про це зокрема свідчать і відповідні скарги від 121 жителя громад, які вимагають від влади захистити їхні конституційні права і свободи». Ідеться в цій відповіді й про «брак об∂рунтувань фінансової спроможності об’єднаної громади». У результаті це «неминуче призведе до соціальної напруженості, обмежень у використані громадянами своїх конституційних прав, нестабільності...» Згадують про «невідповідність меж» майбутньої об’єднаної громади «з межами, визначеними перспективним планом формування територій області». Далі, щоправда, скромно згадують, що «такий план перебуває в процесі формування».

«Від закону не відступаємо»

— Ми опитали 45% дорослого населення сіл, які планують об’єднатися. Зібрали підписи 2236 осіб, які підтримують наш курс.   Хто не обізнаний із проблемою, тим пояснюємо, і вони стають на наш бік. Багато хто на заробітках, тож не всіх охопили, але хіба ця кількість людей не є переконливою? У Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не зазначено, що слід опитати більшість населення, йдеться лише про громадські слухання, обговорення тощо. Ми від закону не відступаємо. Дії ж облдерж?адмініст?рації деструктивні, бо замість допомагати нам перешкоджають, — каже Олександр Липчей.

Думку висловив і Нижньоселищенський сільський голова Іван Шоля. «Із твердженнями про начебто фінансову неспроможність громади не погоджуємося. Нашій сільраді від області нічого не потрібно, бо її бюджет покриває потреби. А щодо сіл навколо Копашнівської сільради, то там розраховують на державне плече: центральні органи весь час наголошують на тому, що надаватимуть допомогу громадам у процесі децентралізації», — каже він.

— Ті понад сто виборців, які не підтримують ініціативи двох територіальних громад, і написали лист-скаргу, — жителі села Нанково. Його не пропонують до об’єднання, — контраргументує лідер Копашнівської громади Юрій Гангур. — Припускаємо, що в майбутньому, коли стануть помітними переваги нового курсу, нанківці таки передумають.

Не така далека історія демонструє приклад доцільності спільного існування трьох сіл: за Чехословацької Республіки, тобто в період між двома світовими війнами, Нижнє Селище, Копашново і Нанково перебували під крилом однієї управи. Її територіальне розміщення відповідало нинішньому об’єднавчому проекту: центральним селом і тоді було Нижнє Селище. 

Підтримка з Києва

Підтримує дві громади, що прагнуть об’єднатися, і директор Інституту розвитку територій та експерт із питань децентралізації влади Юрій Ганущак. Він побував у селах, проаналізував підготовлені документи й не побачив об’єктивних причин, що перешкоджали б об’єднанню громад. Тож камінь спотикання — у суб’єктивних?

Позиція голови Хустської райдержадмінстрації Назарія Павлія не відрізняється від тієї, яку займають в області. Мовляв, у Нижньому Селищі й Копашнові задумали «об’єднання заради об’єднання» і що це здійснюють «під конкретних осіб, які між собою домовилися». Ці твердження бездоказові, хоч і ставимося до них із повагою.

Активісти не бажають здаватися на милість чиновникам, хоч і вищим за рангом. Їхнє бажання не зупинятися опосередковано підтримав лист першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслава Негоди, адресований 4 серпня цього року Закарпатській обласній державній адміністрації.

У завершальній частині листа наголошено: «Роль держави в процесі добровільного об’єднання громад полягає в організаційній підтримці та інформаційно-просвітницькому супроводі. З огляду на викладене пропонуємо повернутися до розгляду проекту рішення про добровільне об’єднання вищезазначених громад, одним із головних принципів якого є добровільність». 

Василь Бедзір

23.09.2016 - 15:12 | Переглядів: 9227
Закарпаття: потяг децентралізації — на запасній колії?

Область:

Закарпатська область

Громади:

Вільховецька сільська об’єднана територіальна громада Тячівська міська об’єднана територіальна громада Вільховецька територіальна громада Тячівська територіальна громада

Джерело:

Урядовий кур'єр

Читайте також:

20 грудня 2024

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

  Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...

20 грудня 2024

Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада

Ветеранська політика в громадах: як це працює...

Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...

20 грудня 2024

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...

18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...

20 грудня 2024

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...

Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...