«У недалекому майбутньому бачу свою громаду принаймні такою, як у Польщі: з хорошими дорогами, освітленими вулицями, достойними соціально важливими закладами», – каже голова Зимненської об’єднаної територіальної громади В’ячеслав Католик. Майже десять років він був керівником сільради Зимного. Люди обрали 21-річного претендента на посаду з-поміж п’яти кандидатів. І не розчарувалися, а навпаки – переконалися, що він людина слова і дії. Як живеться першій об'єднаній громаді на Волині інформує видання Волинські Новини.

Тож на минулих місцевих виборах Католику довірили головувати в об’єднаній громаді з 17 сіл. В’ячеслав Артурович узяв на себе відповідальність за 6 200 жителів. Зізнається, що з приєднанням трьох сільрад роботи побільшало не втричі, а вдесятеро. Процес об’єднання Зимненської, Селецької, Бубнівської і Льотничівської сільрад почали у лютому 2015 року. Вже у серпні сесія облради схвалила створення об'єднаної громади. З непосидючим енергійним головою Зимненська громада – лідер із децентралізації на Волині, вже має позитивні результати роботи й може ділитися практичним досвідом.

– Коли з’явився проект закону про децентралізацію, уважно прочитав його і зрозумів, що це наш шанс. Їздив по селах, переконував людей, аби нарешті стали власниками своєї території, – пригадує голова однієї з перших об’єднаних громад в Україні. – Переконаний, що голова має відповідати за все, що є на його території, і щоб люди могли з нього спитати. А раніше було як: садочок наш, директора призначає начальник районного відділу освіти, фінансується він із різних бюджетів, а впливу на заклад не має ніхто. Або, приміром, землею розпоряджається область, а за смітник на ній відповідає сільський голова. З кожним роком повноваження забирали, можливостей ставало все менше.

Уже через чотири місяці після виборів Зимненська громада відкрила Центр надання адміністративних послуг із основним відділенням у Зимному та окремими підрозділами в селах Льотничому, Бубнові та Сельці. Написали проект, який підтримав Канадський фонд місцевих ініціатив і посольство Канади в Україні: допомогли з програмним забезпеченням, технікою, меблями. Філії «поселили» у відремонтованих приміщеннях сільрад.

– Старости, які раніше були сільськими головами, вже не розпоряджаються бюджетами, землею. Вони відповідальні за благоустрій і забезпечення жителів адмінпослугами. Додали їм функції нотаріальних дій, реєстрації актів цивільного стану, мають доступ до різних реєстрів, повноваження із приписування-виписування жителів. Усі довідки тепер можна отримати в селі, – пояснює В’ячеслав Артурович.

– Що ще вдалося зробити, крім ЦНАПу?

– Поїхала маршрутка туди, куди два роки не ходила. Зробили опалення у клубі в Сельці, його там не було 20 років. У Льотничівській школі закінчуємо облаштовувати каналізацію. Готовий кошторис на заміну тут вікон, свою частину коштів уже заклали, чекаємо сесії облради. Налагодили централізований вивіз сміття в селах Острівці та Льотничому двічі на місяць. Завершуємо проектно-кошторисну документацію на ремонт дитсадка у Бубнові. Для тутешньої школи виділили кошти на співфінансування для придбання шкільного автобуса. Сподіваємося, що до 1 вересня вдасться закрити це питання.

– Які повноваження і бюджет отримала громада?

– За статусом об’єднана громада прирівняна до міста обласного значення. У нашому управлінні – освіта, культура, медицина, соцзахист, пожежники. Передусім треба взяти в руки калькулятор і усе прорахувати. Бо можна після об’єднання стати ще біднішими. Наприклад, коли на території багато шкіл, але мало дітей, відповідно, незначна освітня субвенція, то основні видатки будуть на утримання шкіл. Благо, у нас наповнюваність шкіл хороша, навіть є надлишок освітньої субвенції. Його скеруємо на енергозбереження у Бубнівській та Льотничівській школах. У нас обробляється майже вся земля, багато одноосібників. Фермерські господарства сплачують податки, є надходження від оренди землі. Виробництво представлене ПП «Мікроклімат», підприємством із пошиття одягу, ТзОВ «Луга», ТОВ «Агросвіт». Цього року дохідна частина бюджету складає 4,1 мільйона гривень плюс 2,2 мільйона базової дотації. Цими коштами можемо управляти на власний розсуд. Мінрегіонбуд розподілятиме передбачені для нас 5,45 мільйона на конкретні проекти. І такий бонус, як розпоряджання землями за межами населених пунктів(законопроект пройшов перше читання, – ВН), який отримаємо за місяць-другий. У межах нашої громади – це додатково 17,5 тисячі гектарів. Контроль за цією землею фактично втрачено. Треба буде передивитися умови оренди, надання у власність. Уже виділили дві ділянки у Льотничівській сільраді на 50 і 70 гектарів під створення технопарків. Хочемо залучити інвесторів для будівництва невеликих фабрик, заводів. Великий запит на отримання ділянок під забудову, зокрема, багато заяв від учасників АТО. Зимному фактично нема куди розширятися, бо навколо пайовий фонд. Льотничівська сільрада так не затиснута, там був аеродром і не розпаювали землю. Правда, є труднощі з підведенням електрики.

– Може, до вас хочуть ще якісь села приєднатися?

– Відразу хотіла доєднатися Соснинська сільрада з Іваничівщини. Та питання зміни меж районів при об’єднанні громад досі не врегульоване. Має бути ухвалений закон, який дозволить приєднання. Бо зараз, за процедурою, треба оголошувати повторні вибори голови, переробляти всю документацію. Коли будуть наступні місцеві вибори, важко сказати. За новим законодавством, вони мають пройти в жовтні 2017 року. Але не внесені зміни в Конституцію, і якщо їх не приймуть, то, відповідно до закону про місцеве самоврядування, нинішні голови і депутати працюватимуть п’ять років. Інший законопроект передбачає, що сільради, які не увійшли до перспективного плану жодної громади, приєднуватимуть автоматично до сусідньої спроможної громади.

– На цей рік багато запланували?

– Нерозв’язаних питань вистачає. Насамперед – це погані дороги. У співфінансуванні з облдержадміністрацією будемо ремонтувати. Є труднощі з транспортним сполученням, неврегульованістю графіків руху автобусів, та це компетенція області. У приміщенні, яке раніше займала сільрада Зимного, задумали розмістити групу швидкого реагування поліції з цілодобовим чергуванням, частину віддати спортклубу під секції і ще одну – громадській організації «Зимне», яка працює над грантовими проектами. Є у плані вуличне освітлення, початок облаштування амбулаторії в Зимному. Зараз до лікарів-спеціалістів жителі їздять у територіальне медичне об’єднання у Володимир-Волинський, куди ми делегували повноваження. Коли буде своя амбулаторія, з часом, думаю, створимо на місці центр первинної медико-санітарної допомоги.

– Чи не шкодуєте про об’єднання?

– Коли робота дає результат, отже, вона правильна. Кілька разів на тиждень буваю в Луцьку, принаймні раз на місяць – у Києві. Відпочивати нема коли, та постійно дізнаюся щось нове, корисне. От на останній нараді в Мінрегіонбуді розповідали про приклад села у Вінницькій області. Там громада створила кооператив і взялася за ягідництво: вирощують лохину, малину, смородину, вишні. Товарооборот села досягнув 20 мільйонів євро, нема жодної хати-пустки, дитсадок перепов­нений. Найкращий інвестор – це самі люди, які можуть добре налагодити свою роботу. Між нашими сільрадами нема конкуренції. Коли треба розподілити кошти, збираю старост, депутатів, і всі разом ухвалюємо рішення. Поточні питання обговорюємо на щотижневих нарадах. Сподіваюся, до кінця року затвердимо стратегічний план із визначеними пріоритетами для розвитку громади.

Ольга ЮЗЕПЧУК