«Уявіть, що ви жителька мого села, маєте земельну ділянку і вам пропонують посадковий матеріал безкоштовно з гарантією, що завтра вирощену продукції у вас закуплять за оптовою ціною. Погодитеся? Так. Аргументом для переконання інвестора у ефективності такого механізму було наступне – оформлення оренди на земельну ділянку займає багато часу і не тільки часу… А навіщо шукати землю, якщо вона є у приватному господарстві?..»

Віктор Ольшевський, Снітківський сільський голова

Хто хоче – шукає можливості, хто не хоче – шукає причини. Якби кожен щоденно користувався цією мудрістю Сократа, без остраху приймав рішення і діяв, тоді не було б часу сидіти, склавши руки, і чекати, що завтра хтось вирішить його проблеми.

Українське село не розбалуване манною небесною. Сьогодні мало де і мало хто може реалізувати себе в селі. Через це сільські території спустошуються, молодь мігрує до центрів економічної активності, якими переважно є міста. За даними демографів, щороку з карти України зникає до 17 сіл.

А от у Сніткові - селі, що на Вінничині, навпаки, молодь з міста вертає додому, бо тут є робота.

«У нас в селі сьогодні немає незаселених житлових будинків. Ті, які пустували, люди давно викупили, оселилися і працюють на землі. Нам вже дитячий садок треба розширювати, бо і діток побільшало», - розповідає Снітківський сільський голова Віктор Ольшевський.

А все почалося в 2011 році з маленького навчального семінару для сільських голів щодо розробки стратегій розвитку громад при Вінницькій обласній державній адміністрації.

«На мене лягла велика відповідальність – придумати і втілити в життя ідею, яка би стала основою розвитку нашого села. А «народити» ідею не так і легко. В добрій нагоді став випадок: першою людиною в нашому селі, яка започаткувала приватний сад, був місцевий депутат Володимир Нечитайло. І щоб допомогти йому посадити цей сад, ми зібрали півсела. Це було поштовхом. Бо шукали якраз трудоєме виробництво з добре ліквідним продуктом. Але ж сад в основному потребує пізньоосіннього догляду, що не дало б змоги залучити до роботи велику кількість людей. Тому ми дійшли висновку, що поряд із садівництвом село спробує розвивати ягідництво. Це і стало основою стратегії розвитку Снітківської територіальної громади», - згадує сільський голова.

На сьогодні така стратегія для Сніткова перетворилася у 20 млн. грн. залучених інвестицій. Роботи вистачає: 160 га саду, 14 га приватних садів, 20 га малини, 14 га лохини і 10 га полуниці. Створено 200 робочих місць. Посаджено вже на фермерських землях 13 га вишні. А це дає можливість створити ще більше робочих місць.

За словами сільського голови -  це тільки початок: «Ми маємо ще резерви. Будемо розширятися. Плануємо насаджувати горобину. Це лікарська ягода і вона буде не менш затребуваною за малину чи полуницю. Плануємо знайти можливість насадити 100 га вишні. На кожен гектар вишні треба 20 працівників, щоб доглядали за деревами. А 100 га – це скільки робочих місць?!»

У Сніткові не стали витрачати час на пошук земельних ділянок, укладання договорів оренди і все інше, що з цього випливає.

«Уявіть, що ви жителька мого села, маєте земельну ділянку і вам пропонують посадковий матеріал безкоштовно з гарантією, що завтра вирощену продукції у вас закуплять за оптовою ціною. Погодитеся? Так. Аргументом для переконання інвестора у ефективності такого механізму було наступне – оформлення оренди на земельну ділянку займає багато часу і не тільки часу … А навіщо шукати землю, якщо вона є у приватному господарстві? Навіщо возити людей десь далеко на поле, якщо в них є своє поле, на якому вони можуть виростити продукцію і нам продати? 29 родин зі Сніткова та понад 40 родин із сусіднього села цьогоріч взяли на посадку саджанці смородини. Це ми такий соціальний проект започаткували. Крім того, що саджанці надали безкоштовно людям, ще й провели курси, як їх правильно висаджувати та доглядати. Переконаний, люди відчують, що на цьому можна заробити і через рік їм не треба буде розповідати, що це вигідна справа», -  каже Віктор Ольшевський.

До речі, 200 кущів смородини на 0,03га можуть дати від 300 кг ягід.

Подумали сітківці і над логістикою. У Вінниці інвестором збудований холодильний комплекс з системою глибокої заморозки ягід загальною місткість 1,5 тис. тонн. Це дозволяє мінімізувати ризики та гарантує прибутковість ягідного виробництва.

«Ягода заморожена - це не тільки кінцевий продукт, це і сировина, з якої можна виготовити іншу продукцію. Торгівельні мережі швидше візьмуть на реалізацію не сировинну продукцію, а, скажімо, в даному випадку, фреші без консервантів, соки. І ми вже над цим працюємо».

Селяни, почувши про такі перспективи, активізувалися. Віктор Ольшевський розповів, що колишні занедбані сади сьогодні відновлюються. Люди готові забезпечувати виробництво соків сировиною.

P. S. Без сумнівів, цей ягідно-фруктовий кластер перетворить Снітків на потужний центр економічної активності. До слова, тут добре вивчили переваги від об’єднання територіальних громад і вже прораховують варіанти та можливості. Сільський голова переконаний, що добровільне об’єднання територіальних громад є незворотнім і необхідним на шляху до того, щоб кожну територію перетворити на спроможну, на таку, яка здатна буде вирішувати питання місцевого значення, яка здатна буде забезпечити своїх мешканців роботою, в якій люди житимуть у гідних умовах.

От і думається: якщо у Сніткові змогли дати собі ради, то невже у тисячах українських сіл живуть інші люди? Сподіваємося, що приклад Сніткова стане добрим взірцем для наслідування.