5 березня минає рік, як вступив в силу Закон України «Про добровільне об’єднання громад». В Україні вже створено 159 об'єднаних громад, у Донецькій області – їх три.

Саме на Донеччині децентралізація має особливо важливе значення, а точніше – її реальне наповнення. Два роки тому в цей час Донбас захлиснули мітинги "русской весны" з вимогами федералізації і власної фінансової самостійності.

Децентралізація якраз передбачає більше повноважень, грошей (на рівень громад передають низку додаткових надходжень), але також і відповідальності на місцях. Громади вбачаються фінансово незалежними, які зможуть самостійно і на належному рівні утримувати дитячі садки і школи, амбулаторії, будинки культури, дороги, інфраструктуру.

Простіше кажучи, децентралізація – це реальний шлях до підвищення якості повсякденного життя мешканців громади.

Як цей процес відбувається на Донбасі, чи відчули вже переваги новоутворені громади та особливості процесу децентралізації на сході країни розповів "Дню" директор офісу реформ у Донецькій області Сергій Попов.

«ПРО РЕЗУЛЬТАТИ РЕФОРМИ БУДЕМО ГОВОРИТИ В КІНЦІ РОКУ»

- Ще важко оцінювати результати безпосередньо децентралізації з точки зору організації об’єднання громад, тому що вони були сформовані менше ніж півроку тому.

За цей період не можна багато встигнути щодо перерозподілу старих бюджетів і відповідно наповнення бюджетів громад, які об’єдналися. Для цього потрібен час на впровадження планів соціально-економічного розвитку, підготовку документацій проектів тощо.

На сьогоднішній момент ми працюємо над розробкою цих програм. Вже визначені ключові інфраструктурні проекти, на які будуть спрямовані кошти. Це тепломодернізація декількох освітніх закладів, майже в кожній громаді - обладнання ФАПів (фельдшерсько-акушерських пунктів – Ред.), освітлення сільських територій. Будуть реалізовуватись актуальні питання – водопостачання та водовідведення у всіх трьох громадах – Лиманській, Черкаській та Октябрьській, і відновлення автошляхів.

На сьогодні вже визначені розміри субвенцій, як з державного, так і обласного бюджету. З державного бюджету приблизно 28 млн гривень отримає Лиманська, 5 млн – Октябрьська, 3 млн – Черкаська, і з обласного бюджету Лиманська отримає 70 млн, Черкаська – 30 млн, Октябрьська – 50 млн гривень.

Вже розробляється кошторисна інформація щодо вищезазначених проектів, але про результати будемо говорити в кінці року. Тільки тоді зможемо побачити, чи змогли ми посилити ефективність органів місцевого самоврядування, і чи зробили ми їх більш спроможними з точки зору надання адмінпослуг людям. Для останнього, наприклад, потрібно впровадити безпосередньо на місцях відкриті центри надання адміністративних послуг, і ці проекти також наразі розробляються.

Результати на сьогодні – те, що громади вже почали отримувати освітні, медичні субвенції на пряму і здійснювати свої повноваження по наданню освіти і охорони здоров’я самостійно. Починають формувати профільні управління по культурі.

Але показник успіху для нас – реальне покращення життя пересічного громадянина, про яке поки що говорити рано. Це коли, умовно кажучи, ми до бабусі наблизили надання адміністративних послуг, зменшили кількість довідок, які треба принести для того, щоб оформити субсидію, або спростили процедуру отримання якогось документу – це конкретний результат. Або коли ми пустили нові маршрути. Це і є ті наслідки, які мають відбутися за рахунок впровадження і реалізації відповідних проектів.

«ПРОДОВЖУЄМО ВЕСТИ ІНФОРМАЦІЙНО-РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНУ РОБОТУ»

У нас сьогодні в Донецькій області 253 ради – це та територія, яка під прапором України. І з них ініціювали процедури об’єднання або проводять громадські слухання 173 ради. Тобто це ті, що залучені до процесу децентралізації, об’єднання громад. Передбачається, що ці 173 ради мають об’єднатися в 38. На сьогоднішній момент отримано вже фінальне рішення по об’єднанню у 10 громадах, у трьох з них відбулися перші місцеві вибори 25 жовтня 2015 року. Ще 7 громад очікують рішення від ЦВК, тому що, на жаль, ситуація в області складна, і не на всій території Центральна виборча комісія готова оголошувати проведення виборів.

Це трохи гальмує нас в процесі впровадження децентралізації. Але ми, Офіс реформ спільно з обласною державною адміністрацією, продовжуємо вести інформаційно-роз’яснювальну роботу на території області, спілкуючись з населенням, передусім, сільським, тому що саме у селян виникає найбільше питань, що їм реформа ця принесе. Причина – в містах обласного значення вже є розвинута інфраструктура і широка діяльність органів місцевого самоврядування. А в селі протягом всього періоду незалежності, за 25 років, відбувалася централізація – всі повноваження з селищних рад передавалися все вище, то на район, то на область, у деяких випадках і на центральні органи влади, і відповідно, люди певним чином з острахом ставилися з самого початку до цієї реформи. І шляхом проведення таких інформаційних робіт більшість людей повертаються обличчям до реформ, починають розуміти сенс реформи, що мається на меті, що ми хочемо отримати на виході після її впровадження.

«ЛЮДИ ПОЧИНАЮТЬ РОЗУМІТИ, ЩО ВСЕ В ЇХНІХ РУКАХ»

В кожній області процеси децентралізації відбуваються по-різному. І в кожній є свої Офіси реформ, які допомагають на шляху її впровадження. Не можу сказати про відмінності, наприклад, між Донецькою і Луганською областю, знаю, що в них така сама ситуація - громади об’єдналися, але не було ще перших виборів. Говорити, що десь краще, десь гірше, десь більш ефективно, десь менш – зараз недоречно, тому що ми знаходимося в різних ситуаціях. Єдина головна відмінність Донецької області в тому, що тут, незважаючи на близькість бойових дій, люди хочуть цих змін і проявляють дуже активний інтерес до цієї реформи. І сьогодні, ми маємо навіть прецеденти, коли представники сільських рад приїжджають і говорять: «Ось у нас є таке бачення, як розвивати наше село, які підприємства можемо відкрити, як створити нові робочі місця». Люди починають розуміти, що все в їхніх руках, і вони самі мають змінювати долю свою, своє майбутнє.

Анастасія Руденко