Самостійність, дисципліна, вміння презентувати себе і вчитися протягом усього життя – це ті головні навички, які розвивають в середній школі Швейцарії. 15-річні діти тут не лише навчаються, вони вже працюють, вдало комунікують та беруть на себе відповідальність…
Цього року представники Верховної Ради України відвідали Швейцарію, де більше дізналися про досвід цієї країни в організації децентралізованої системи освіти, зокрема, професійно-технічної.
Візит організував швейцарсько-український проєкт «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» (DECIDE).
На думку народної депутатки України, членкині Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Наталії Піпи, історія успіху Швейцарії - це історія про освіту:
«На початку 19 століття Швейцарія була найбіднішою країною Західної Європи. Маленька гірська країна зі слаборозвинутим тваринництвом і трохи рослинництвом. Зібралися люди, які хотіли змінити долю своєї країни, і … створили нову систему освіти, тобто реформували освіту. З того часу і почалася історія успіху Швейцарії».
Реалізація реформи системи освіти у Швейцарії ґрунтувалася на ряді важливих гіпотез:
«Швейцарська система унікальна. Федеральна політична система організована таким чином, що суспільство формується «знизу вгору». Кожен громадянин Швейцарії є в першу чергу громадянином громади, потім - кантону і, нарешті, - Швейцарської Конфедерації. Таким чином, у цій вкрай децентралізованій системі саме громади та кантони несуть відповідальність за більшість функцій державного управління, адміністрації та фінансів, у тому числі, у сфері освіти. Департаменти освіти кантонів розробляють рекомендації та беруть на себе більше відповідальності за післяшкільну освіту, тоді як за організацію шкільної освіти переважно відповідають громади», - розповіла учасниця візиту, народна депутатка України, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Лариса Білозір.
За словами Валентини Полторак, менеджерки швейцарсько-українського проєкту DECIDE, у Швейцарії потреби на освіту фінансуються переважно кантонами та громадами. Кожен кантон має свої вимоги до навчальних планів закладів освіти (курикулумів). Усе інше, включно з освітньою програмою, вирішується на рівні школи. Школи тут мають максимальну академічну автономію. У Швейцарії немає типових програм. Школи можуть звертатися за експертизою до педагогічного університету, але переважно покладаються на вчителів.
«Успіх швейцарської освіти на 80 % пов'язаний з роллю вчителя. Педагог у закладі освіти є консультантом, наставником, ментором, він роз'яснює, радить, і точно не вимагає, не повчає. Щоб досягти такого результату, в Швейцарії повністю змінили підходи до навчання в педагогічних університетах» - зазначила Ірина Шумік, генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України.
На першому етапі середньої освіти в Швейцарії основна увага приділяється розвитку та формуванню особистості молодих людей і заохоченню їх до навчання протягом усього життя. Це сприяє розвитку особистої відповідальності та ініціативності, а також допомагає їм розпізнавати та розв’язувати проблеми, справлятися з конфліктами та працювати індивідуально та колективно. Це також готує учнів до навчання на другому етапі середньої освіти.
Предметні області та предмети на першому етапі середньої освіти включають:
Крім того, деякі галузі викладаються як окремий предмет або в межах декількох предметів (наприклад, використання нових інформаційних і комунікаційних технологій, освіта в інтересах сталого розвитку, зміцнення здоров’я, статеве виховання, міжкультурна освіта, медіаосвіта, етика і релігії).
Під час оцінювання у більшості кантонів учні двічі на рік отримують табелі успішності з оцінками. Шкала оцінок варіюється від 1 до 6 (6 = найкраща оцінка; 4 = достатня успішність; нижче ніж 4 = недостатня успішність). На додаток до табеля успішності зазвичай проводиться зустріч з учнями та батьками, присвячена оцінюванню.
Соціальна та робоча поведінка також можуть бути частиною оцінки. Письмові табелі навчальних досягнень використовуються рідко. Для переходу в наступний клас потрібно отримати достатній загальний середній бал і, як правило, достатні оцінки з основних предметів. Якщо табель успішності незадовільний, - зазвичай, проводиться умовне переведення. Якщо наступний табель успішності знову виявиться незадовільним, переведення до наступного класу не проводиться. Учень може пройти повторний курс попереднього класу або продовжити навчання в наступному класі на нижчому рівні. Можуть бути запропоновані спеціальні корегувальні заходи.
«Самостійність і відповідальність - головні навички, які розвивають в середній школі Швейцарії. Розвиток компетенцій, дисципліна, точність, витривалість, сконцентрованість - це ті soft skills, на які акцентують увагу. Тут в центрі уваги – дитина. Їй не викладають, а вона навчається. Вчитель майже не розмовляє, лекції тут не читають, а одразу дають завдання і очікують, що дитина буде його виконувати самостійно, звісно, з певною навігацією від вчителя», - поділилася враженнями Лариса Білозір.
Наталія Піпа доповнила, що основне завдання освіти в Швейцарії - виховати відповідальність і самозарадність людини. Тут вище оцінюється командний результат, ніж особистий. Тобто робота в команді є ціннішою, ніж особистий результат, який учень може дати, працюючи самостійно.
Перехід від першого до другого етапу (на кшталт завершення нашої базової школи) для дитини є непростим завданням – ділиться враженнями учасниця візиту, народна депутатка України, голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої у Комітеті Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль.
До цього етапу дітей готують весь період навчання, починаючи з ігрової форми в дитсадку і переходячи до так званих тижнів Lehre (на етапі, що відповідає 8-9 класам нашої школи), які включають в себе екскурсії та одноденні імпровізовані стажування на різних підприємствах та за різними професіями. Так учні ознайомлюються з суттю та специфікою роботи.
В тих же 8-9 класах діти посилено вчаться шукати роботодавців, складати резюме, презентувати себе та юридичній грамотності. І щоб потрапити на програму дуального навчання, молоді люди повинні самостійно подати заявку на учнівство в компанії.
Компанія відбирає учнів за так званою заявкою-резюме та співбесідою, яка, як правило, відіграє вирішальну роль у наданні місця для навчання.
Після цього з учнем укладають договір про учнівство, відповідно до якого компанія зобов'язується навчити, а учень зобов'язується виконувати роботу, і за це отримує оплату.
«У Швейцарії важко отримати роботу, якщо ти не конкурентний на ринку праці. І це діти засвоюють з першого класу. Також тут муніципалітети зацікавлені в тому, щоби діти знаходили роботу за місцем проживання, тому дуже багато уваги приділяють налагодженню співпраці між підприємством і школою. Кожен муніципалітет має спеціальну людину, яка супроводжує дитину у виборі професії, працює з підприємствами. Якщо якась компанія вирішила не надавати можливість для оплачуваного стажування, то про це пишуть місцеві ЗМІ і компанія отримує великі репутаційні втрати. У Швейцарії дуальна освіта це – суспільний договір», – розповіла Валентина Полторак.
Цікаво, що компанія, з якою укладений договір, обирає заклад професійно-технічної освіти, в якому учень здобуватиме теоретичну складову. Лише після цього етапу заклад освіти отримує від кантону фінансування на навчання учня (прототип нашого регіонального замовлення).
«Це має неймовірний результат: учень, який закінчив 9 клас, вже знає, як себе вести з роботодавцем, як подавати резюме, і має в більшості вже контракт на стажування в компанії, а компанія вже вибирає заклад професійно-технічної освіти для студента. Отже, 15-річні діти вже працюють, комунікують та беруть на себе відповідальність. Для нас, українців це незвично, але така система освіти виявилась дуже ефективною», - говорить Лариса Білозір.
«Державно-приватне партнерство в Швейцарії – це традиція, сформована суспільством через віки. Саме тому і дуальна освіта тут є такою шанованою і популярною. Роботодавці вважають своїм громадянським обов’язком навчати молодь професії, допомагати з виходом на ринок праці. В межах таких партнерств здійснюється підвищення кваліфікації педагогів, оновлюється зміст навчальних матеріалів. Важливо, щоб така комунікація і співпраця були постійними. Саме на цьому потрібно зосередити і нашу увагу в процесі реформування професійної освіти» - зазначила Ірина Шумік.
Після обов’язкового шкільного навчання учні швейцарських шкіл мають два варіанти:
«Для мене великим відкриттям стало, що 75% школярів після 9 класу йдуть навчатися в профтехучилища, де з перших днів проходять стажування в компаніях. Ринок професій формує економіка та підприємства. В гімназію вступають тільки 20% дітей», - розповіла Лариса Білозір.
За її словами, середня професійно-технічна освіта в Швейцарії пропонує такі навчальні програми:
Валентина Полторак уточнює, що усі ці 2 або 4 роки 15–18-річні швейцарці отримують зарплату й мають право на п’ятитижневу відпустку.
«Але учень не має жодних зобов’язань, аби залишитися на цьому підприємстві. Фактично, підприємство вкладає великі кошти, щоби навчати дитину, а вона може перейти до конкурента. Тому компанії роблять усе можливе, щоб випускники залишилися працювати у них і після закінчення школи», – розповідає Валентина Полторак.
За її словами, орієнтовно 70% залишаються працювати там, де стажувалися.
Програми ПТО, що дозволяють отримати федеральний диплом, можуть бути доповнені додатковою загальноосвітньою програмою, яка уможливлює вступ до федерального професійного бакалаврату.
ПТО переважно надається за дуальною системою: практичне навчання три чотири дні на тиждень на робочому місці доповнюється теоретичним навчанням один або два дні на тиждень у навчальному закладі ПТО. Крім того, учні відвідують міжфірмові стажування, на яких вони набувають базові навички, які доповнюють навчання всередині однієї компанії і навчання в закладах ПТО. Професійні навички, які необхідно набути, навчальні плани та їх розподіл за трьома місцями навчання (навчання на робочому місці, навчальний заклад ПТО і міжфірмові стажування) викладені в постановах про ПТО для окремих професій.
Як особлива форма організації практичного професійного навчання, дві або більше компанії із взаємодоповнювальних сфер діяльності можуть об’єднатися, щоб сформувати мережу компаній для навчання на робочих місцях і спільно навчати учнів. Це дозволяє малим підприємствам або спеціалізованим компаніям брати участь у ПТО.
У компаніях, які проводять навчання на робочому місці, учнів супроводжує професійний інструктор.
У навчальних закладах ПТО загальноосвітні та професійні дисципліни викладають викладачі-фахівці різних спеціальностей.
«Переконана, за дуальною освітою майбутнє. В Україні, зокрема, на Вінниччині теж активно впроваджують в ПТУ та фахових коледжах дуальне навчання, активно долучається соціально відповідальний бізнес», - зазначила Лариса Білозір.
Роман Грищук, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, зазначив:
«Відповідальність - це основне слово для школярів Швейцарії під час останнього року навчання в обов’язковій школі. Після школи більшість дітей свідомо ідуть в професійні коледжі з дуальною системою освіти. Точніше, навіть не в коледж, а шукають роботодавця. Бо подальше навчання 15-річних дітей – це 4 дні стажування на оплачуваній роботі і 1 день навчання в коледжі на спеціальності. Дітей вчать брати відповідальність за своє життя, писати резюме, обдзвонювати роботодавців, ходити на співбесіди, презентувати себе. Стандартні історії, коли діти надсилають по 500 резюме і проходять десятки співбесід перед тим як знайдуть роботу. Головна мета дуальної системи освіти Швейцарії - навчити відповідальності за своє життя».
На думку Ольги Коваль, швейцарський підхід до дуальної освіти комусь може здатися складним. Але, насправді, база такого підходу є простою і зрозумілою - виховати відповідальну особистість, яка самостійно і усвідомлено обирає собі професію.
«В Україні теж з 2019 року запроваджено дуальну форму здобуття освіти, сьогодні за такою формою навчається понад 10 тис. учнів. Якість підготовки таких учнів значно вища, що є дуже цінним для роботодавців. До того ж, таке навчання дозволяє учням одразу отримувати заробітну плату» - додала Ірина Шумік.
***
Учасники заходу зазначили, що деякі підходи Швейцарії до організації професійно-технічної освіти треба використовувати в Україні вже зараз, і такі проекти починають з’являтися.
«Для прикладу, завдяки підтримці швейцарського уряду та технічному забезпеченню від швейцарської компанії Geberit на базі 25 закладів профтехосвіти України вже діють навчально-практичні центри для навчання монтажників санітарно-технічних систем. Тобто, вже сьогодні маємо гарний досвід співпраці у цьому напрямі, тому хочемо розвивати його», - розповіла Ольга Коваль.
Лариса Білозір теж повідомила, що в її окрузі є позитивні результати щодо «величезного проекту для профтехосвіти».
Заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній зазначив:
«Освіта відіграє ключову роль у відновленні країни. Тож сьогодні особливо важливо забезпечувати зв'язок освіти з ринком праці. Новий етап реформи НУШ – впровадження в Україні старшої профільної школи – дасть можливість посилити зв'язок освіти та ринку праці задля швидкого відновлення і відбудови країни. Щоб ця реформа стала реальністю, вже сьогодні потрібно забезпечити доступ до освіти, а отже створити необхідні для цього умови».
Отже у складні часи міжнародна спільнота не лише допомагає вирішувати нагальні проблеми української освіти, які полягають у необхідності облаштовувати укриття, організовувати онлайн-навчання, забезпечувати школи автобусами тощо. Наші партнери діляться своїм досвідом, сприяють у впровадженні нових освітніх проектів, що дозволяє Україні вивчати кращі практики, планувати подальший розвиток і продовжувати змінювати освітню систему на краще.
Теги:
Джерело:
Пресцентр ініціативи "Децентралізація"
27 листопада 2024
Послуга «Патронат над дитиною»: як залишити дитину в сімейному середовищі
Послуга «Патронат над дитиною»: як залишити...
Патронат над дитиною — це послуга в громадах, завдяки якій діти залишаються в сімейному середовищі навіть тоді, коли...
27 листопада 2024
Парламентський комітет напрацював рекомендації...
25–26 листопада 2024 року у Вінниці відбувся круглий стіл на тему: «Практика діяльності центрів надання...
27 листопада 2024
Робоча група з розробки комплексного плану просторового розвитку: що та як робити?
Робоча група з розробки комплексного плану...
Комплексні плани просторового розвитку стають обов’язковими для всіх територіальних громад з 1 січня 2025 року. Проте...
27 листопада 2024
Де знайти «зайвий» мільйон євро? Інтерв’ю голови громади
Де знайти «зайвий» мільйон євро? Інтерв’ю...
Голова Великоберезнянської громади Закарпатської області Богдан Кирлик про те, як подвоїти бюджет громади й будувати...