Електронні петиції. Громадські слухання. Бюджет участі. Усе це серед інструментів залучення жителів громади до ухвалення рішень, що визначають вектори її розвитку. Як ці інструменти працюють? Чи влада радиться з жителями громади? Які основні перепони заважають налагодженню належної комунікації? Про це у матеріалі Урядового кур'єру. 

 

Експерт із питань залучення громадян програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати й ефективність» (DOBRE) Володимир Купрій каже про питання культури.

«Ще немає у громадян усвідомлення того, що, проголосувавши на виборах, обравши владу, все-таки треба брати участь у вирішенні повсякденних питань, не бути байдужими і виявляти інтерес до життя громади. А посадові особи органів місцевого самоврядування й досі мають успадковане розуміння: якщо представників громади обрано до місцевої ради, то вони всім мають перейматися самі, мають усе розуміти.

Дослідження, проведене в територіальних громадах-партнерах програми DOBRE, свідчить, що жителі громад серед чинників, які впливають на успішність розвитку території, де вони живуть, називають саме можливість брати участь у вирішенні питань місцевого значення. Тобто люди пов’язують можливість впливати на щось з успіхом громади.

Спостерігаємо таку всеукраїнську тенденцію: елемент недовіри в суспільстві не тільки до влади, а загалом між людьми. Соціологи кажуть, що 49% громадян стверджують, мовляв, довіряти нікому не можна. І це високий показник, що виступає стримувальним чинником процесу залучення громадян до рішень у громадах.

Як руйнувати бар’єр недовіри? Спільними діями, коли люди долучаються до спільної діяльності і розбудовується мережа довіри одне до одного. Наприклад, бюджет участі, коли люди самі шукають однодумців, планують проєкти. Формується довіра, віра в те, що участь громадськості дає користь. А влада має визнавати залученість громадян до ухвалення рішень необхідною, невід’ємною складовою процесу управління. Тобто цінністю влади має стати таке: жодного ухваленого рішення без справжнього залучення до цього людей. Голос громадян слід не просто чути, а враховувати під час ухвалення рішень щодо життєдіяльності громади», — каже Володимир Купрій.

Нині в Україні, як і в усьому світі, дедалі більше уваги звертають на те, як спрацьовують різні неформалізовані підходи. Тобто не коли збирають пів територіальної громади в будинку культури на збори, а коли з людьми радяться у процесі іншої діяльності. Наприклад, краще провести опитування людей, які прийшли на святкування Дня села, ніж цілеспрямовано їх закликати прийти ввечері на нагальні сільські збори.

 

Хто хоче, той робить

 

Програма DOBRE шість років допомагає українському уряду й громадам втілювати завдання реформи місцевого самоврядування, зокрема створювати такі умови, за яких влада на місцях здатна надавати своїм громадянам якісні послуги. DOBRE співпрацює зі 100 громадами у десяти областях України: Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській, Тернопільській, Чернівецькій, Чернігівській та Запорізькій. Програму фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

DOBRE вчить громади використовувати можливості, які дає децентралізація, через поліпшення місцевого самоврядування і підвищення рівня залучення громадян до ухвалення рішень. Програма сприяє налагодженню плідного діалогу між владою і громадою, щоб люди знали про механізми залучення до ухвалення управлінських рішень, вчилися їх використовувати. Адже у громадянському суспільстві такий запит є.

Приклад цього — Глибоцька територіальна громада Чернівецької області, де влада не вважає проблемою залучення громадян до ухвалення управлінських рішень. Як це впливає на їхню якість? Голова цієї громади Григорій Ванзуряк каже, що останніми роками громадськість активізувалася.

«Корективи в комунікацію влади і громади вніс карантин, спричинений коронавірусом, але ми використали новітні технології. Маємо вайбер-канал, де майже чотири тисячі осіб, які хочуть знати, що відбувається у громаді, а також брати участь у цьому. Щотижня інформуємо про це. У голосуваннях, які відбуваються у вайбер-каналі, беруть участь навіть ті жителі, які нині перебувають за кордоном», — підкреслив Григорій Ванзуряк.

Цей вайбер-канал на початку карантину допоміг і в комунікації із громадянами, коли потрібно було швидко інформувати населення про закриття автобусних маршрутів, видачу довідок на спецперетин населених пунктів тощо. Завдяки вчасним роз’ясненням не було паніки, не поширювалися фейки. Це означає, що вдалося втримати ситуацію під контролем.

Повертаючись до теми залученості громадян до ухвалення управлінських рішень у громаді, Григорій Ванзуряк наголосив насамперед на цінній допомозі програми DOBRE, яку називає однією з найефективніших, що має надзвичайно фахових експертів.

«Коли Глибоцька громада 2021 року запроваджувала такий інструмент залученості, як бюджет участі, з’ясувалося, що в людей не вистачає вмінь для написання й оформлення проєктів для конкурсу в цьому бюджеті. Тож на початку запровадження механізму допомогло товариство «Український народний дім у Чернівцях», що в межах програми DOBRE провело у кожному населеному пункті інформаційну кампанію про бюджет участі й навчання щодо проєктів. І на перший конкурс до бюджету участі жителі подали шість проєктів.

Щоб унеможливити маніпуляції з обранням переможців, у громаді надали перевагу електронному способу голосування, який потребує індивідуального ключа. Це давалося важко, але було виправдано, бо прозоро. Так відбуватиметься й надалі. Чотири із шести проєктів буде реалізовано вже цієї весни. На них цього року спрямують 250 тисяч гривень. Найбільше голосів отримали проєкти: «Моя школа — моя зона комфорту»; «Безпечна школа для безпечного навчання»; «Чисте село: впровадження системи вивезення твердих побутових відходів»; «Створення передумов для поліпшення доступу до публічних послуг». Після їх успішної реалізації на наступний конкурс очікуватимемо принаймні вдвічі більше заявок», — запевняє Григорій Ванзуряк.

Він тішиться й тим, що торік у громаді активізувала діяльність молодіжна рада, яка теж бере участь в ухваленні рішень.

«Представник ради є у виконкомі. Рада не лише подає пропозиції на розгляд. Головне, що вона бере участь у їхній реалізації. Однією з ідей, яку реалізовано торік, було поєднання системи голосування для депутатів з ІТ-школою. У нас у сесійній залі комп’ютерною технікою депутати користуються раз на місяць, а діти з малої ІТ-академії — щотижня. Нині в ній навчаються 45 учнів наших шкіл, які опановують майбутню професію.

Ідея створення скеледрому — теж від молоді. Навесні в місцевому парку розпочнеться монтаж закупленого обладнання. Розроблено проєкт мотузкового парку, який разом зі скеледромом стане невеличким розважально-туристичним центром», — анонсує Григорій Ванзуряк.

 

Навчити й роз’яснити

 

Менеджер проєкту «Голос громади в місцевому самоврядуванні» товариства «Український народний дім у Чернівцях» Тарас Халавка говорить, що в межах програми DOBRE допомагали десятьом громадам Чернівецької області впроваджувати різні механізми залучення громадян.

«Громади після тренінгів обирали, який саме механізм хотіли впровадити. Електронні петиції були актуальними у семи громадах, а Глибоцька обрала один із найскладніших — бюджет участі. Так, одна річ для влади — провести громадські слухання (процедура така: оголошення, інформування жителів, обрання президії, голосування, затвердження протоколу, інформування про врахування пропозицій, оприлюднених під час засідання), і набагато складніша справа — бюджет участі.

Громадяни мають спочатку навчитися писати проєкти, написати, подати на розгляд, дочекатися голосування, а потім проконтролювати, як місцева влада реалізує їх. Тому не дивно, що протягом перших років запровадження такого інструменту спостерігаємо певну пасивність громадян у написанні проєктів. Важливі й успішні кейси. Коли проєкти успішно впроваджують, їх з’являється дедалі більше — інших. Досвід громад переконує, що успішні кейси надихають», — пояснює Тарас Халавка. Проте у деяких сільських громадах досі упереджено ставляться до електронних механізмів залученості громадян до ухвалення рішень.

«Треба реєструватися через ID-банкінг, тобто підтверджувати свою особу. Але людям слід пояснювати, що коли реєструєшся, не списуються кошти з рахунку, як і коли подаєш електронну петицію чи голосуєш за неї. Тобто така поінформованість громадян — важливий елемент», — зауважує фахівець.

Але важливо й інше, що стосується електронних петицій. Такий механізм актуальний особливо нині, коли дистанційне залучення стає заходом безпеки і можливістю почуватися відірваним від громади у вирішенні питань місцевого значення.

Тарас Халавка констатує: «У гірських громадах складно впроваджувати електронні петиції, адже є проблеми з доступом до інтернету. Натомість там звикли сходитися разом і обговорювати проблеми громади. Тож у них краще спрацює інструмент громадських слухань».

Володимир Купрій розповідає, що підбір громадою власних інструментів залученості — не калькування чогось в іншої громади.

«Якщо просто списати й унормувати у статуті громади, наприклад, положення про громадські слухання, це не спрацює. Положення слід розробити з урахуванням розміру громади, її традицій та особливостей. Не може бути універсального інструментарію для всіх громад. Інструментарій залученості має бути таким, щоб ним могли користуватися люди, і він не був обтяжливим для них. Громадяни не витрачатимуть свій вільний час на те, що не дає жодної користі й результату», — підкреслив він.

Отже, DOBRE вчить, як ефективно запроваджувати механізми залучення. Насамперед громада має усвідомити їхню потрібність. Якщо до цього ставитися як до управлінського інструменту, він працюватиме. Якщо це лише додатковий клопіт і громада робить його для формальності, то нічого не вдасться. Надважливі інформаційні кампанії й для громадян, і для посадовців, коли роз’яснюють механізми, навіщо вони, як впливають на підвищення ефективності рішень (із прикладами позитивних практик). І найголовніше — варто підібрати власний інструментарій не з точки зору зручності для посадових осіб, а з позиції доступності для людей.

Експерти стверджують, що від залученості громадян до ухвалення рішень виграють усі: і громадяни, і влада, бо це великий інтелектуальний ресурс. Звідси і якісні рішення, потрібні громаді. Залученість робить зміни, які відбуваються у громаді, не просто в інтересах людей, а забезпечує сталість цих змін. Залученість — фундамент усього, що відбувається у громадах. Головне — людям не бути байдужими, бо можливостей участі багато. А владі — інформувати про такі можливості, ефективно використовуючи всі канали інформування, зокрема популярні нині фейсбук, інстаграм, вайбер тощо. Варто спробувати, і одразу стане зрозуміло, на яких саме каналах комунікації люди відгукуються.

Саме комунікація з людьми — шлях до створення якісного управлінського тандему громадян і органів місцевого самоврядування. Коли голос громадян — дороговказ для місцевої влади, куди громада має рухатися. Коли голос громадян — цінна підтримка влади у змінах у громаді. Тоді й рішення відповідатимуть потребам людей. Отож рецепт успішної громади незмінний: зацікавлена влада плюс зацікавлені громадяни.