Автор: Олександр Врублевський, експерт з питань діяльності старост та співробітництва територіальних громад

Залежно від того, як на місцях тлумачитиметься один законодавчий припис, який своїм змістом визначив порядок складення старостою присяги, цей церемоніал вступу на посаду може здійснюватися на зібранні різних колегіальних органів місцевого самоврядування (ОМС). Практиці відомі випадки, коли ради громад у затверджених положеннях про старосту визначали, що старости, які вперше приймаються на службу в ОМС, складають присягу не на пленарному засіданні відповідної ради, а на засіданні виконкому. Після набуття чинності змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” в частині удосконалення інституту старост (законопроєкт №4535), низці рад громад потрібно буде найближчим часом не лише утворити старостинські округи, але й затвердити Положення про старосту, визначивши у ньому місце та час складення старостами присяги. З огляду на актуальність означеного питання, давайте проаналізуємо відповідні законодавчі приписи та спробуємо з'ясувати, що ж спонукає до їх неоднозначного розуміння та неоднакового застосування на практиці, а також розглянемо юридичні наслідки складення старостою присяги.

Питання складення присяги посадовими особами місцевого самоврядування унормовується окремою статтею Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон №2493-ІІІ). Це Стаття 11. Присяга посадових осіб місцевого самоврядування. Її частина перша визначила, що громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад сільських, селищних, міських голів), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту:

«Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов’язки».

Нова редакція частини 1 статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон №280/97-ВР) визначила, що староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.

Враховуючи, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (частина 1 статті 59 Закону №280/97-ВР), то затвердження старости на посаді має відбуватися шляхом прийняття сільською, селищною, міською радою відповідного рішення виключно на пленарному засіданні (пункт 6-1 частина 1 статті 26 Закону №280/97-ВР).

Враховуючи, що старости, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування в контексті частини першої статті 11 Закону №2493-ІІІ, мають складати присягу у день прийняття відповідного рішення, то давайте поміркуємо: де за логікою деяких речей це мало б відбуватися?

Щодо сільських, селищних, міських голів таке питання не є актуальним, оскільки частина шоста Закону №2493-ІІІ чітко визначила, що особи, які вперше були обрані на посади сільських, селищних, міських голів, голів рад, складають присягу на сесії відповідної ради. Раніше цей припис поширювався й на старост. Втім, після того, як старости перестали бути виборними за процедурою місцевих виборів, то виникла необхідність додаткового з’ясування питання щодо місця та часу складення присяги старостами, затверджених на посади рішеннями відповідних рад.

Повертаючись до питання щодо місця складення старостами присяги, давайте поміркуємо, чи є можливим та наскільки узгоджується складання старостами присяги на першому засіданні виконавчого комітету з приписом частини першої статті 11 Закону №2493-ІІІ, зі змісту якого випливає, що складення старостами присяги має відбуватися у день затвердження їх кандидатур на посадах старост після прийняття радою відповідного рішення.

Якщо керуватися логікою положень про старосту, які передбачали складення старостами присяги на першому засіданні виконавчого комітету, то для того, щоб не порушити припис частини першої статті 11 Закону №2493-ІІІ та власно затвердженого Положення про старосту в частині місця складення старостами присяги, потрібно буде у день пленарного засідання відповідної ради проводити й засідання виконавчого комітету. Такий підхід, на мою думку, є недоречним, оскільки суперечить елементарній логістиці планування діяльності колегіальних органів місцевого самоврядування в територіальних громадах. Вважаю, що ті ради громад, які у відповідних положеннях про старосту передбачили місцем складення старостами присяги засідання виконкому, слід внести відповідні зміни до Положення про старосту в частині місця складання присяги особами, які вперше були прийняті на службу в ОМС шляхом затвердження на посаді старости. Тим радам, які ще не затвердили Положення про старосту, при розробленні його проєкту не слід припуститися нормотворчих помилок в частині унормування місця та часу складення старостами присяги.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Майбутнє членство старост у виконавчому комітеті не має розглядатися як аргумент для того, щоб засідання виконавчого комітету визначати місцем складення присяги старостами.

Якщо з тих чи інших причин зміни в Положення про старосту в частині місця складення старостами присяги внесено не буде, а на посадах старост будуть затверджені особи, яких вперше прийняли на службу в ОМС, то такі старости мають складати присягу в сесійній залі ради. Чому так, а не як у Положенні про старосту? Логіка тут дуже проста - закони мають вищу юридичну силу аніж акти ОМС. Зважаючи на цю обставину, затвердженим на посадах старостам має бути забезпечено складення присяги, як це визначено частиною першою статті 11 Закону №2493-ІІІ. Іншими словами, якщо голова громади і депутати ради досягли компромісу у затвердженні відповідних кандидатур на посадах старост, то, на мою думку, його не важко буде досягти й щодо місця складення присяги старостами в забезпечення виконання зазначеного вище законодавчого припису.

А тепер давайте розглянемо інші аспекти, що стосуються складення старостою присяги, зокрема, її юридичні наслідки. Про те, що з цього питання каже Закон №2493-ІІІ, піде подальша мова.

На відміну від особи, яка затверджується на посаду старости і має стаж служби в ОМС, особа, яка вперше приймається на службу в ОМС, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення присяги. Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює присягу своїм підписом. Підписаний текст присяги долучається до відповідної особової справи посадової особи, яка зберігається за місцем служби.

Неприйняття присяги особою, яка не має стажу служби в ОМС і яка була затверджена відповідною радою на посаді старости, теж матиме свої юридичні наслідки. Зокрема, якщо особа, яка вперше приймається на службу в ОМС і будучи затвердженою на посаді старости, відмовиться від складення присяги, то вважається такою, що не вступила на посаду, а рішення про її затвердження вважається таким, що втратило юридичну силу (див. частини 3 і 5 статті 11 Закону №2493-ІІІ).

Складення присяги особою, яка вперше приймається на службу в ОМС, окрім того, що засвідчує вступ старости на посаду, тягне за собою й інші юридичні наслідки. Наприклад, відомості про складення присяги із зазначенням дати складення присяги вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування в порядку, затвердженому Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, тобто Міністерством соціальної політики України. На вимогу старости, про складення присяги має бути зроблено відповідний запис у його трудовій книжці із зазначенням дати складення присяги (див. частину 4 статті 11 Закону №2493-ІІІ).

І на завершення ще про один момент, який має безпосереднє відношення до вступу особи на посаду старости. Він стосуватиметься присвоєння старості рангу.

НЕОБХІДНО ЗНАТИ! Особі, яка вперше приймається на службу в ОМС, має бути також присвоєно ранг, що відповідає займаній посаді, категорії яких визначені статтею 14 Закону №2493-ІІІ.

Як і раніше, присвоєння старостам першого чи чергового рангу здійснюватиметься радою громади як колегіальним органом місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідного рішення через процедуру голосування депутатами.

Внесеними змінами до статті 14 Закону №2493-ІІІ посаду старости, яка раніше належала до шостої категорії посад, було віднесено до п'ятої категорії посад. У зв'язку з цим, посаду старости фактично прирівняли до таких посад місцевого самоврядування, як заступники сільських, селищних, міських голів з питань діяльності виконавчих органів ради та секретарів сільських, селищних, міських рад. Віднесення посади старости до більш високої категорії посад, на мою думку, можна розглядати як законодавчу сатисфакцію за виключення посади старости з системи місцевого самоврядування (стаття 5 Закону №280/97-ВР).