Анна Пуцова,

експертка з інституційної підтримки об’єднань та асоціацій територіальних громад

---

Процес створення територіальних громад розпочався з етапу їх добровільного об’єднання. Громадам надали шанс спільно, домовившись між собою, дійти висновку, що їх населені пункти разом можуть більш ефективно управляти ресурсами територій. Проте, на жаль, були і випадки створення громад із низькою спроможністю. Це стосувалося громад, які змогли домовитись про об’єднання, проте не впорались із виконанням покладених на них повноважень.

У таких випадках законодавство дозволяє співпрацювати громадам на основі договору. Дана норма зафіксована у Законі України “Про співробітництво територіальних громад”, проте вона можлива для застосування лише за умови нестачі ресурсів. Але також співробітництво громад – це можливість для примноження і ефективного використання їх ресурсів.

Чому управлінці освітою, запитаєте Ви, повинні цікавитись цим питанням? Тому що це – реальна можливість для розвитку! Одна із можливостей. Освітні управлінці повинні знати про таку опцію, розуміти, як вони можуть нею скористатися для виконання власних повноважень в частині забезпечення функціонування освіти в громаді.

Співпраця територіальних громад відбувається на основі договору про співробітництво територіальних громад. Предметом договору можуть бути різні сфери повноважень органів місцевого самоврядування, у тому числі освіта.

У Законі України “Про співробітництво територіальних громад” чітко визначені форми співробітництва:

✔ делегування ресурсів та завдань одній з громад;

✔ реалізація спільних проєктів, зокрема інфраструктурних;

✔ утримання об’єктів комунальної власності;

✔ створення комунальних підприємств;

✔ створення та забезпечення функціонування органу управління для виконання одного чи декількох повноважень органів місцевого самоврядування.

Усі форми співробітництва можна легко реалізувати у сфері освіти – від створення спільного комунального підприємства до розробки короткострокового проєкту. Наприклад, учнівського фестивалю чи всеукраїнського семінару для вчителів.

Ми маємо з вами розуміти, що такий інструмент як співробітництво територіальних громад не повинен бути короткостроковим у часі. Якщо договір укладається між громадами, то необхідно комплексно підійти до предмета співробітництва. Щоб сформувати спільні бюджети для ефективного здійснення умов договору, перш за все, потрібно прописати функціонал кожної зі сторони та чітко розуміти, які очікувані результати роботи кожної зі сторін.

Управління освітою в громадах передбачає, першочергово, виконання ролі органу місцевого самоврядування як засновника освітніх установ. Цей функціонал потребує найбільшої уваги та концентрації управлінських ресурсів. Будемо відверті – не всі громади готові повною мірою виконувати функції засновника закладу освіти. Адже це відповідальна та затратна місія (наприклад, деякі територіальні громади не можуть собі дозволити утримувати садочок). Але міністерства та Уряд формують політику таким чином, що якщо громади мають у власності громади заклади освіти, вони повинні їх належним чином забезпечувати матеріально-технічно та фінансово мотивувати працівників. І в цьому, звичайно, є сенс. Але як діяти, якщо громада не в змозі? Об’єднуватися навколо ідей!

Сьогодні законодавство дозволяє громадам спільно створювати освітні установи, здійснювати підвезення учнів та педагогічних працівників, делегувати повноваження у сфері освіти, реалізовувати проєкти розвитку сфери для громад. Найвдалішим предметом співробітництва територіальних громад у сфері освіти буде створення центрів професійного розвитку, інклюзивно-ресурсних центрів, міжшкільних ресурсних центрів, закладів позашкільної освіти.

Процедура укладання договору співробітництва територіальних громад передбачає декілька етапів:

 

І етап:  Ініціювання співробітництва

 

Місцева рада в особі голови або депутатів місцевої ради повинна запропонувати співробітництво. Прийняте відповідне рішення на основі структурованих пропозицій до співробітництва розглядається потенційною громадою-партнером. Тобто є громада-ініціатор є громада/громади, а є громада – потенційний суб’єкт співробітництва.

 

ІІ етап: Переговори про організацію співробітництва

 

Громади презентують та розглядають пропозиції один від одного. Дійшовши згоди, громада – потенційний суб’єкт співробітництва – утворює комісію. До її складу входять представники громад, що планують здійснювати співробітництво.

 

ІІІ етап: Комісія

 

Її склад затверджується спільним розпорядженням голів, що планують укласти договір. Формою роботи комісії є засідання. Комісія має 60 днів на розробку та укладання договору про співробітництво та припиняє свою діяльність з дня набрання чинності договору.

 

ІV етап: Громадське обговорення та схвалення проєкту договору про співробітництво

 

Проєкт договору про співробітництво повинен пройти, щонайменше, 15-денне громадське обговорення. До речі, форма договору про співробітництво не визначена. Важливо, що у місцевих рад є лише 30 днів для схвалення договору.

 

V етап: Укладання договору

 

Договір про співробітництво набирає чинності через 10 днів з дати його укладення з урахуванням вимог бюджетного законодавства, якщо громади не домовились про інші строки, про що зазначається у договорі.

Отже, на етапі ініціювання договору громадам потрібно визначити мету, обґрунтувати доцільність співробітництва, інформацію про сферу його здійснення, зазначити очікувані результати, а також інші необхідні для організації співробітництва умови.

Що важливо врахувати, аби договори про співробітництво в реальності були дієвими?

Наприклад, для договору, предметом якого є створення освітньої установи, необхідно:

✔ окреслити сфери діяльності та поширення функцій установи;

✔ визначити місце знаходження установи (у якій територіальній громаді) та її назву;

✔ визначити організаційно-правової форми установи;

✔ призначити відповідальних управлінців та розподілити між ними обов’язки;

✔ зафіксувати обсяг майна та ресурсів, що інвестуються сторонами договору для функціонування установи;

✔ зазначити шляхи покриття сторонами можливих збитків;

✔ окреслити умови виходу сторін зі співробітництва.

Також у договорі важливо детально прописати етапи утворення освітньої установи та відповідальність сторін у цьому процесі. А ще варто врахувати, що комунальна установа, створена на основі договору про співробітництво територіальних громад, є юридичною особою, тож не зможе функціонувати без статуту та реєстрації. Тому зважайте, що на це теж потрібен окремий ресурс і час.

На мій погляд, «не такий страшний чорт як його малюють». Так, це дійсно великий обсяг роботи для управлінців, всього виконавчого органу місцевої ради. Але, це – реальний шанс на покращення якості освіти дітей в громадах, розвиток власної управлінської спроможності громад та удосконалення умінь спільно досягати високих цілей. А тому цим шансом варто користуватись!