Учасники круглого столу на тему: «Староста в громаді: статус, мета та завдання» підтримали законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» № 4535 і рекомендували парламенту прийняти його якнайшвидше.

Автор: Дмитро Синяк

---

Днями з ініціативи парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування відбувся круглий стіл на тему: «Староста в громаді: статус, мета та завдання». Захід підтримали  Міністерство розвитку громад та територій України, асоціації органів місцевого самоврядування за сприяння та за підтримки Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO. Обговорювали насамперед статус, права, обов’язки та повноваження старости, принципи створення та проблематику формування старостинських округів та шукали шляхи подальшого розвитку інституту старост в Україні.

Основні постулати законопроєкту виклав народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань  організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко.

1. Інститут старост запроваджується у тому числі для міст, які не є адміністративними центрами громад.
2. Староста затверджуватиметься відповідною радою за поданням голови виключно за результатами консультацій з жителями відповідного старостинського округу.
3. Удосконалюються вимоги для створення старостинських округів.
4. Уточнюється статус старост.
5. Спрощується механізм дострокового припинення повноважень старости.

Першу частину панельної дискусії, присвячену темі «Староста: статус, права, обов’язки, повноваження», відкрив заступник міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода. За його словами, у громадах вже призначили 4242 старости та створили 4481 старостинський округ. Натомість у 3159 округах мешкає менше 1500 людей. При цьому у 762-х округах від 1500 до 3000 жителів, а у 195-ти – понад 3000.

Головні камені спотикання у тому, що стосується старост, висловив народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Роман Лозинський.

- Одні мої виборці невдоволені тим, що виконком через старост став дуже великим, а інші обурюються тим, що долю їхніх територій тепер вирішують у центрі громади через виключення старост з виконкомів. Староста не може бути акробатом, стоячи на шпагаті між керівником громади і людьми, яких він має представляти…

Деякі учасники дискусії висловлювали занепокоєння тим, що старостами призначатимуть «парашутистів», тобто осіб, які не живуть на території старостату. Натомість народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін підкреслив, що фаховість старости набагато важливіша за приналежність його до тої чи іншої території.

Голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Лариса Білозір виступила за те, що старости обов’язково мають бути членами виконкомів.

- Я проти того, щоб старосту було виключено з виконкому, – сказала пані Лариса. – Що, фермери, підприємці та представники ветеранських організацій можуть бути членами виконкому, а староста, який представляє весь населений пункт, не може? Раніше ми мали проблему зі старостами-«парашутистами», а тепер можемо перетворити старост на весільних генералів…

Однак законопроєкт №4535 пропонує компроміси у найпроблемніших питаннях. Зокрема, він залишає місцевій раді можливість зробити старостою членом виконкому, якщо це піде на користь громаді.

Серед позитивних рис законопроєкту №4535 доктор наук з державного управління, професор кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України Вікторія Колтун виділила відсутність прямої заборони для старост виступати членами виконавчих комітетів. Ще один позитив – обов’язок для голови громади обговорити кандидатури старост з громадськістю. Однак через відсутність статутів у багатьох громадах «локальна нормотворчість у цьому питанні залишається недопрацьованою», і невідомо, який саме формат повинні мати обговорення. «І якби допрацювати цей момент, законопроєкт був би дуже дієвим якісним інструментом».

Чи може староста поєднувати посади? На думку пані Вікторії, «поєднання посад є неприпустимим, і це класична вимога до посадової особи». Саме таке формулювання викладене у законопроєкті №4535.

- Що стосується повноважень та функцій, запропонованих законопроєктом для інституту старост, то вони є надзвичайно широкими, – зазначила пані Вікторія. – Там йдеться і про контрольні повноваження, і про реалізацію рішень ради, і про представлення інтересів жителів старостинського округу, і про надання старостами адміністративних послуг тощо. Тому довантажувати старосту ще якимись функціями, видається не зовсім логічним. Бо якщо староста працює у межах старостинського округу, де близько 1,5 тис. населення, йому буде доволі важко виконувати ще якісь роботи, не пов’язані зі своєю основною діяльністю.

- Дискусія щодо законопроекту 4535 свідчить про актуальність теми, і найбільш дискусійними є питання призначення на посаду, членство у виконкомі та принципи формування старостинського округу, – підсумувала експертка Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні DESPRO» Олена Бойко. – Серед варіантів призначення старости на посаду є кілька пропозицій. Перша – повернутися до прямих виборів старости, залишитись на позиції затвердження радою або проводити конкурси. Звісно, довіра до виборців є позитивом прямих виборів, проте додаткові видатки з бюджету та конфлікт староста – голова є мінусом такого рішення. Чинна практика затвердження старости радою має такі позитиви: оптимізація процедур, економія бюджету і це є запобіжником зазначеного конфлікту інтересів. А мінусом є усунення жителів відповідного округу від вибору старости. І саме законопроект №4535 спроможний усунути цей мінус, оскільки він пропонує публічні консультації при призначенні старости. Це однозначний позитив.

Що стосується запровадження конкурсу, пані Олена зауважила, що конкурсна процедура, як, наприклад, у Литві, «дійсно сприятиме професіоналізації та є певною гарантією відповідальності місцевої влади». Проте такий вибір ще більше віддалить старосту від жителів старостинського округу. Натомість у Болгарії кмет може призначати своїх намісників взагалі одноосібно.

- Наступним дискусійним питанням є членство у виконкомі, яке надає можливість представляти інтереси жителів у самому виконавчому комітеті та мати прямий вплив на рішення виконкому – сказала Олена Бойко. – Проте надмірна кількість членів виконкому – це деструктив у його роботі. Саме тому доцільною є дискреція у входженні старости до виконкому, тобто місцева рада має сама вирішувати доцільність такого членства. І відсутність впливу старости на рішення виконкому у законопроекті №4535 компенсується правом на обов`язковий виступ старости на засіданні виконкому. Звісно, позиція старости  староста не повинна перетворитися на номінальну посаду без повноважень. Почесне звання, без повноважень, як то подекуди в Англії мають олдермени, не є шляхом розвитку інституту старост. І законопроєкт №4535 якраз не позбавляє, а уточнює і подекуди розширює повноваження старост.

- На щастя, всі спікери (а їх було понад20. – Авт.) зійшлися на тому, що законопроєкт №4535 треба приймати, – підбив підсумки дискусії Віталій Безгін. – Вочевидь, у нас буде непроста дискусія у сесійній залі, однак найважливіше, що ми прийшли до спільної думки.

Наостанок народний обранець зачитав рекомендації до Верховної Ради, створені за результатами обговорення, а саме:

• Комітету Верховної України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування: при доопрацюванні законопроекту “Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост” № 4535 від 22.12.2020 розглянути висловлені у ході обговорення пропозиції учасників “круглого столу”.
• Міністерству розвитку громад і територій України: сприяти професіоналізації інституту старост.
• Органам місцевого самоврядування: сприяти ефективному діалогу громада-староста-місцева рада.
• Всеукраїнським асоціаціями органів місцевого самоврядування базового рівня: сприяти поширенню кращих практик з організації роботи старост.