Естонський дипломат Матті Маасікас у вересні минулого року очолив Представництво ЄС в Україні. А цього тижня він відвідав Чернігівщину – це була перша робоча поїздка посла за межі Києва.

---

Він взяв участь у відкритті Центру підтримки підприємництва, інновацій та стартапів, який значною мірою з’явився завдяки фінансовій підтримці Євросоюзу. Відвідав посол і Чернігівський регіональний офіс Програми "U-LEAD з Європою", що теж функціонує на кошти платників податків ЄС. Окрім того, дипломату показали місцевий ВНЗ та кілька найкращих підприємств.

«Час Чернігівський» взяв у посла ексклюзивне інтерв’ю. Під час півгодинної розмови Матті Маасікас говорив про важливі здобутки області. Також максимально відверто для дипломата коментував важливі для України реформи: децентралізації, ринку землі, електронного урядування.

У листопаді було оприлюднено рейтинг євроінтеграції регіонів - Чернігівщина знаходиться на 3 місці в розділі "Економічна інтеграція". Чи можна вважати це показником того, що Чернігівщині вдалося переорієнтуватися з російського ринку на ринок ЄС?

Зміщення, що відбулося за останні кілька років, головним чином з 2014 року, вражає. Я маю на увазі переорієнтацію України зі сходу на захід. Від попередніх бізнес-партнерів до нових, до найбільшого і найбагатшого ринку у світі, до ринку ЄС. Це видатна зміна. І вона триває. У торгівлі й економіці географія має значення, але не визначає все.

Чернігівщина є дуже хорошим прикладом цього. Якщо Ви подивитеся на цифри ведення українськими регіонами бізнесу з Європейським Союзом, то там немає чистої географічної логіки, на щастя. І Чернігівщина показує дуже хороші результати.

Майже третину бюджету на розвиток ЄС спрямовує на регіони. Чому така велика увага регіонам, а не конкретним містам з хорошим бізнес-кліматом?

Регіональний розвиток і особливо реформа децентралізації є одними з найважливіших напрямків, однією з найбільших реформ, що підтримуються Європейським Союзом в Україні. Бо ваші люди дійсно працюють.

Я сьогодні побував у регіональному офісі Програми "U-LEAD з Європою", яка допомагає направляти цю підтримку на впровадження реформи децентралізації. Результати на Чернігівщині – вражаючі, одні з найкращих в усій країні. Бо люди, де б вони не жили, хочуть брати на себе відповідальність за життя своїх громад. І якщо це робиться розумно, а реформа здійснюється саме так, то така реформа цілком заслуговує на підтримку.

 

Посол у Чернігівському регіональному офісі Програми U-LEAD

 

З Чернігівщини чимало людей їдуть працювати до Києва чи закордон. Чи є якісь програми ЄС, що допоможуть затримати працездатне населення в регіонах?

Це доведено майже всюди: інфраструктура є важливою, школи є важливими для того, щоб люди залишалися жити там, де вони живуть, але все це не спрацьовує без робочих місць. Якщо немає роботи, то у вас можуть бути найкращі дороги, найкрасивіші, найновіші школи, але люди не можуть без роботи, і це має визначальне значення для того, щоб вони залишалися жити на Чернігівщині.

Звичайно, Київ так близько, і це таке велике місто, але, Ви знаєте, у вашому регіоні все не так погано у цьому відношенні.

Звісно, сильно приваблює і ринок праці ЄС, але ми разом займаємося створенням умов для людей, щоб вони залишалися жити там, де вони живуть, де поховані їхні предки, де існують їхні соціальні взаємовідносини – це завжди найкраще. І підтримка Європейським Союзом різних підприємств і підприємців – це частина такої роботи. Тобто не лише децентралізація, але й допомога у створенні й збереженні робочих місць там, де вони існують.

Зеленський недавно відкликав свій законопроект щодо змін до Конституції в частині децентралізації, після досить різкої критики з боку західних партнерів. Які параметри варто врахувати в цій реформі? На що слід звернути увагу, аби уникнути негараздів у майбутньому? Чи були якісь зустрічі, консультації представників України з представниками ЄС?

Внести ці зміни до Конституції – це хороша ідея… Закріпити їх у Конституції. На початку нашої розмови ми говорили про бажання людей на місцях самим визначати умови життя у їхніх громадах. І тому такі глибокі реформи як децентралізація і такі глибокі зміни як поправки до Конституції мають обговорюватися з людьми. Тому що це впливає на кожного. І це найважливіший момент для Європейського Союзу. Ми не «за» чи «проти» певних поправок до Конституції. Це не так. Але ми дійсно заохочуємо українську владу обговорювати ці поправки, ці глибокі зміни з людьми у регіонах.

 

Матті Маасікас під час відкриття Центру підтримки підприємництва, інновацій та стартапів

 

Цей рік обіцяє бути революційним у питанні електронного урядування.

ЄС фінансує проєкт EGOV4Ukraine, який допомагає в налагоджені електронних послуг, ну а імплементує його естонська Академія електронного управління. Українська трансформація йде за естонським сценарієм (питання як до естонця зокрема)? Загальні рекомендації з цього питання.

Дякую. Звичайно, діджиталізація, один з провідних напрямків політики, особливо Президента Зеленського, мені особисто є дуже цікавою, і я з великим інтересом слідкую за нею та повністю її підтримую. Чим більше цифрових послуг, тим більше люди заощаджують час, тому що ви можете отримувати ці послуги де завгодно. Ви також заощаджуєте папір, заощаджуєте гроші.

І дуже важливо: цифрове урядування значно знижує ризики корупції. Тому що у цифровому просторі кожен без винятку рух залишає слід. В аналоговому світі папірець може просто зникнути. Це ніколи не може трапитися у світі цифровому, ніколи. Тому всі такі цілі є дуже достойними. І якщо подивитися на досвід інших країн у сфері цифрового урядування, то тут є деякі вкрай важливі аспекти. Жоден досвід, жодну модель не можна просто перенести до іншої країни. Їх завжди потрібно адаптувати, але можна навчитися з досвіду. І, звичайно, один з особливо важливих моментів – це відкритість людей до всього цього, їхня готовність прийняти ці послуги. Якщо немає отримувачів послуг, то немає інтересу розвивати такі послуги. Ви починаєте з держави у смартфоні, але якщо достатня кількість людей починає користуватися цими сервісами, то приватний сектор, банки і всі решта можуть прийти на ці ж платформи й почати надавати послуги. Саме так трапилося в Естонії. Необхідні готовність і відкритість.

На якомусь етапі також з’явиться питання цифрової ідентифікації особи. Повинна бути можливість ідентифікувати людей. І така ідентифікація має бути повністю достовірною. І, звичайно, тут масштаби – оскільки Україна дуже велика країна – докорінно відрізняються від Естонії. Але я думаю, що потенціал тут величезний, і так само величезними є потенційні здобутки. І Європейський Союз цілком підтримує цю ініціативу Президента Зеленського.

Земельна реформа: Ваше ставлення до обраного Україною шляху

Я знаю, що земельна реформа – це питання, довкола якого ведеться велика полеміка і йдуть гарячі політичні дебати в українському суспільстві. Я дуже добре розумію, чому це так. І це завдання, обов’язок української влади та політичної еліти пояснювати, пояснювати і ще раз пояснювати й пом’якшувати ті страхи, які існують у суспільстві.

Але цілі цієї реформи мають підтримку ЄС. Ми підтримуємо цілі земельної реформи. Вона може розкрити величезний потенціал вашої сільськогосподарської галузі. Відповідно до підрахунків Світового банку ця реформа допоможе підвищувати ВВП України більш як на один відсоток щороку, а це потужне зростання.

І звичайно, сама основа сільського господарства як галузі економіки – це можливість піти у банк і сказати: «Мені потрібен кредит на трактор, і моя застава, ваша гарантія – це моя земельна ділянка, що є моєю власністю». Це неможливо в Україні сьогодні. І це стримує потенціал.

Але звичайно, така реформа має впроваджуватися з урахуванням багатьох, багатьох важливих моментів. Найважливіше: ця реформа має служити інтересам малих фермерів. Вони є найвразливішими. Великі сільськогосподарські холдинги знайдуть, що запропонувати у заставу, й отримають свої кредити в банках, а малий фермер, найімовірніше, – ні. Такий фермер має бути впевнений, що ніякі олігархи не прийдуть і не куплять за низькою ціною їхню землю. Вони – і це дуже важливо – вони мають бути абсолютно впевнені у правильності реєстрів.

Як ви можете щось продавати чи купувати щось, якщо ви не знаєте, що саме ви купуєте, якщо ця власність не відображена належним чином у реєстрі? Тут ЄС вже надає відповідну підтримку українській стороні й, зокрема, ще підтримуватиме реформування геокадастру. Тож правові елементи є дуже важливими також. Але за наявності таких запобіжників – а деякі з них були навіть посилені у ході дискусій, як, наприклад, було понижено норми щодо обсягів землі, які можуть належати одній особі – за наявності правильних запобіжників, ця реформа може відкрити величезний потенціал.

Над чим Україні треба найбільше попрацювати?

Якщо дивитися з точки зору економіки – бо демократія в Україні працює добре – якщо дивитися з точки зору економіки, то те, що вас стримує – це недоліки, які й досі існують у сфері верховенства права. Досі немає достатньої впевненості в інвесторів, як зовнішніх, так і внутрішніх – я говорю не лише від імені потенційних європейських інвесторів, мова також і про ваших людей – немає достатньої впевненості у тому, що, якщо будуть порушення, то вони зможуть звернутися до суду і отримати справедливе рішення; що зацікавлені групи й корупція не зашкодить їхній економічній діяльності. Якщо ви просите мене вибрати щось одне, то я вибрав би саме це.

І друге – слід, звичайно, працювати над тим, щоб повністю використати потенціал Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною. Там, звісно, теж ідеться про верховенство права. Але ця Угода також і про те, як українські підприємства можуть стати більш конкурентоспроможними і дотримуватися стандартів ЄС, щоб експортувати до Європейського Союзу.

Дуже багато було досягнуто у попередні роки, але ще залишається багато роботи. І я бажаю українцям всієї сили та мудрості у досягненні поставлених цілей, бо ви над цим зараз дуже багато працюєте. І ми раді вас підтримувати.