Днями Верховна Рада України прийняла низку законів щодо проведення реформи децентралізації. З цього приводу розмова з директором Тернопільського Центру розвитку місцевого самоврядування  Віктором Литвинчуком.

Вікторе Юхимовичу, для нашої області, де створено найбільше об’єднаних територіальних громад, новоприйняті закони, мабуть, відкривають і нові можливості?

Тернопільщина й надалі залишається лідером реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Перш за все, це вдалося досягти завдяки готовності наших громадян до соціальних та державотворчих змін. Другим чинником став високий рівень виконавчого менеджменту, який забезпечив проведення реформи. Саме завдяки чіткій співпраці з обласною державною адміністрацією та обласною радою вдалося досягти тих результатів, які називаються успіхом. Суттєвим у проведенні реформи стала організаційна та фінансова допомога наших європейських і американських партнерів.

Однак, історія успіху має, як переваги так і недоліки. З одного боку вона приваблює, привертає увагу, як керівництва держави так і наших колег з інших областей. Зокрема, тільки в минулому році з метою вивчення нашого досвіду на Тернопільщині побували представники Івано-Франківської, Луганської, Харківської, Сумської, Вінницької та Черкаської областей. У цьому році плануються візити представників громад Львівщини, Закарпаття, Донеччини, Луганщини, Харківщини та Запоріжжя.

З другого боку це непроста робота першопроходця, який вперто намацує дорогу, якою часом доводиться йти майже наосліп. Ми настільки швидко рухалися, що наше законодавство за нами не встигало. Відтак, законодавчих змін, які нещодавно були прийняті Верховною Радою України, усі чекали, як божого благословіння. Це не те, на що ми очікували, але разом з тим ці закони стануть великим кроком вперед в царині реформи децентралізації. Це відрегулює систему управління в існуючих об’єднаних територіальних громадах та значно спростить проведення реформи в Україні.

Які саме зміни отримало суспільство?

Базовим законом для проведення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади є Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який було прийнято ще в лютому 2015 року. Але, як будь-який закон, він потребував змін. Групою народних депутатів було підготовано кілька законопроектів. Майже рік тривав процес узгоджень та домовленостей. Врешті, 9 лютого цього року Верховна Рада України розглянула низку законопроектів і прийняла у другому читанні та в цілому чотири Закони, які регулюють процес добровільного об’єднання територіальних громад.

Як відомо, це довгоочікувані закони, які значно спростять процеси децентралізації…

Безумовно, вони вирішать чимало проблемних питань, сприятимуть діяльності  як громад загалом, так і посадових осіб зокрема.

Перш за все, це Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)». Поговоримо про нього трохи згодом.

Інший Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища)», який більш чітко визначає статус старости шляхом визначення просторових меж його діяльності, кола повноважень, підстав та порядку дострокового припинення повноважень, гарантій діяльності тощо.

Зокрема, в чинне законодавство вводиться поняття «старостинський округ», межі якого співпадають з межами території юрисдикції рад тих громад, які об’єдналися. Цим запроваджується повсюдність інституту старост в межах об’єднаної територіальної громади, що є гарантією захисту прав та інтересів жителів усіх сіл та селищ.

Ще один Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо набуття повноважень сільських, селищних, міських голів» дозволить унормувати питання набуття повноважень сільського, селищного, міського голови та обмежить можливості сумісництва посади голови громади з іншими видами діяльності.

Останній важливий Закон «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлює нові правові та організаційні засади служби в органах місцевого самоврядування як професійної та політично неупередженої діяльності на благо держави і громади, а також для гарантування реалізації громадянами України права рівного доступу до служби в органах місцевого самоврядування.

Закон містить низку положень, головними серед яких є новий поділ посад в органах місцевого самоврядування на категорії, вимоги до політичної неупередженості службовців, вимоги до рівня професійної компетентності особи, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування, порядок проведення конкурсу, новели щодо оплати праці, преміювання та заохочення.

Що, на Вашу думку, гальмує проведення реформи децентралізації?

Перш за все, недосконале законодавство, запізнілість у проведенні секторальних реформ. На Тернопільщині, я не бачу активного супротиву реформі, але окремі прояви «тихого саботажу» все-таки спостерігаються. Зокрема, це стосується деяких районних рад, які розуміють свою недовговічність. Тихо блокують утворення нових об’єднаних громад й окремі сільські голови, які більше переймаються власною долею, аніж проблемами громади. Мені здається, що вони просто бояться йти на вибори.

Ще одна причина – це необізнаність населення щодо суті реформи, її переваг і ризиків. Як на мене, ми недостатньо проводили інформаційно-роз’яснювальну роботу, а відтак, суттєво збавили темпи в порівнянні з іншими областями. Для прикладу, у Миколаївській області, де в минулому році була створена тільки одна громада, у нинішньому створено двадцять. Якщо у Житомирській області було тільки десять громад, то у нинішньому році додатково створено двадцять дві громади. У Вінницькій області було чотири громади, цьогоріч створено ще двадцять. Додатково до існуючих дев’ятнадцять громад цього року створила Дніпропетровщина. Навіть найнеуспішніша за минулорічними показниками (одна громада) Сумська область демонструє креативний менеджмент і кількісний показник – плюс чотирнадцять громад.

Важливим є питання фінансування. Що у цьому напрямку матимемо нинішнього року?

Для підтримки сталого розвитку регіонів України у Держбюджеті цьогоріч передбачено більше 9 млрд. грн. Голова ОДА Степан Барна застеріг місцеву владу про використання коштів на проекти, які є стратегічно важливими для територій і забезпечують сталий розвиток громад.

Урядом передбачено чотири основні механізми державної підтримки регіонального розвитку. Зокрема, це Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), яким пропонується  3,5 млрд грн. За субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад передбачено 1,5 млрд грн.  Ще однією субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій заплановано 4 млрд грн. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам в сумі 137, 5 млн грн. буде скерована на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження.

При розподілі коштів пріоритет надаватиметься тим стратегічним проектам, які забезпечують сталий розвиток громад, підвищують їх конкурентоспроможність у ході реформи місцевого самоврядування та децентралізації. Зокрема, це проекти щодо створення опорних шкіл, закладів охорони здоров’я, що відповідають моделі госпітальних округів, центрів надання сучасних адміністративних послуг та інші, реалізація яких забезпечить утворення нових робочих місць, економічний та соціальний розвиток територій.

Відповідно до змін до Бюджетного кодексу, у 2017 році 30% коштів ДФРР регіони мають спрямовувати на три напрямки (по 10% на кожен): на розвиток спортивної інфраструктури, енергоефективність державних та комунальних навчальних, також медичних закладів. Крім того, передбачається, що 10% коштів ДФРР  будуть спрямовані на розбудову мережі сервісних центрів надання адміністративних послуг. Стосовно проектів та програм решти 60% коштів ДФРР, то вони фінансуватимуться за вже установленим законодавством порядком.

Тернопільщина, як лідер реформи, гостинно приймає і ділиться своїми здобутками. Але часом успіхи заколисують і, можливо, й нам варто було б чогось повчитися в інших. Чи планує Центр розвитку місцевого самоврядування такі поїздки в інші області?

Ми дуже зацікавлені у навчанні посадовців. Однією з головних проблем реформи є низький кадровий рівень. У своєму річному операційному плані ми передбачили більше тридцяти навчальних семінарів, тренінгів і воркшопів з різними категоріями посадовців місцевого самоврядування. Для проведення навчань залучатимемо профільних експертів, у тому числі й з проектних секторальних офісів та закордонних. Не оминатимемо й власних.

Стосовно пізнавальних поїздок до наших колег з інших областей, то нами заплановано і буде профінансовано вивчення кращих практик Хмельницької області, – дві поїздки для вивчення досвіду у сферах освіти та управління фінансами. Іншу поїздку плануємо зробити в Житомирську область для вивчення досвіду створення госпітальних округів. Очікуємо, що цікавими і корисними мають стати поїздки наших громад до Чернівецької та Івано-Франківської областей з метою запозичення досвіду в питаннях залучення інвестиційних проектів, у тому числі й мікропроектів, а також щодо проектного менеджменту та управління проектами. Плекаємо велику надію, що наша програма U’lead with Europe організує і профінансує поїздки представників наших громад в одну з країн Європейського Союзу, а також у близьку для нас Польщу. Принаймні ми їх запланували, а також вже провели відповідні консультації.

Звучали думки, що не варто створювати маленьких громад, оскільки вони не дадуть собі ради. Це так?

Це справді так. Але може саме ми найбільше розуміли це питання. Більше того, нам довелося наслухатися багато критики. Дехто навіть закидав, що Офіс реформ у Тернопільській області зацікавлений у кількості, а не в якості. Серед об’єднаних громад, які буди створені цього року кілька громад справді викликали суперечки. Одне в цих дискусіях не враховувалося: базовий закон називається Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».  Якщо районна влада не сприяє об’єднанню, а займає місце спостерігача або критикана, то люди самі об’єднуються і створюють громаду. Причина проста – вони не бажають жити в совковій системі координат і хочуть змінити своє життя на краще. Час показав, що наша ідея створення так званого «плацдарму» для наступного розширення території був правильний. Це була наша стратегія, яка протягом нетривалого часу дасть позитивні результати.  Щойно прийнятий Закон України   «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)»  спрощує процедуру добровільного об’єднання територіальних громад, надає право громадам за спрощеною процедурою приєднуватися до уже створеної. Наприклад, Заводська об’єднана територіальна громада  налічує 4,5 тис. людей.  Але низка сусідніх громад, які свого часу не пристали до об’єднання, мають бажання доєднатися до об’єднання зараз. Таким чином, ми очікуємо громаду, в якій проживатиме понад 10 тисяч мешканців. 

До сказаного лише додам, що усі створені цього року громади отримають кошти на розвиток своєї інфраструктури за рахунок Державної субвенції. Наші села не настільки заможні, щоб нехтувати кількома мільйонами на громаду. Не об’єднавшись, цих коштів вони так і не побачили б.

Новий Закон сприятиме формуванню справді спроможних громад, відповідно до затверджених Перспективних планів без порушення Методики формування таких громад. Змінами, зокрема, визначаються параметри, після досягнення яких новостворена територіальна громада може вважатись спроможною. Така громада повинна бути створена навколо центру, визначеного Перспективним планом формування територій громад області, і в ній повинно проживати не менше половини мешканців від кількості, передбаченої Перспективним планом.

Кожна наступна територіальна громада об’єднується з цією громадою за спрощеними процедурами. У приєднаних територіальних громадах проводяться вибори депутатів ради об’єднаної громади. Але  вибори голови об’єднаної громади не проводяться. Таким чином у раді новоствореної громади будуть представники від усіх територій.

Кажуть, як не крути, а у перспективі усі сільські ради ввійдуть до складу певної кількості громад.

За проектом Перспективного плану формування територій громад на Тернопільщині пропонується створити 50 об’єднаних територіальних громад. Перспективний план не є реальним об’єднанням. Перш за все, це бачення держави, – у нашому випадку обласної державної адміністрації, – на територіальний устрій та систему організації влади. Разом з тим, це не догма і план може зазнавати змін. Але все ж, це орієнтир, який вказує, в якому напрямку рухатися. Та остаточне рішення прийматимуть люди. Вважаю, що однією з переваг Тернопільщини у порівнянні з іншими областями було те, що ми проводили реформу без будь-якого адміністративного чи політичного тиску.

Розмовляла Галина ВАНДЗЕЛЯК