Автори статті:
Аліса Макаріхіна, експертка «U-LEAD з Європою» з питань охорони здоров’я,
Володимир Гарасюк, радник «U-LEAD з Європою» з питань охорони здоров’я

Ми проаналізували прийнятий Верховною Радою України закон 2347-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 1 липня 2022 року (далі – ЗУ 2347-ІХ) та напрацювали роз’яснення і практичні рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо впровадження його нововведень та змін.

Відразу варто зазначити, що новели, які запроваджуються цим законом, будуть мати безпосередній вплив на організацію медичного обслуговування населення всієї країни і торкнуться кожного громадянина безпосередньо. Саме тому у цій статті будуть висвітлені засади та підходи до імплементації цих новел органами місцевого самоврядування на рівні територіальних громад незалежно від того, чи є у власності громади заклад охорони здоров’я (далі – ЗОЗ).

Однією з основних змін, що привносить ЗУ 2347-ІХ, є закріплення на законодавчому рівні принципів формування спроможної мережі спеціалізованих медичних закладів, визначення їхнього статусу та ролі. На практиці це означає, що вся територія України буде розподілена на певні території обслуговування – госпітальні округи. У свою чергу, госпітальні округи будуть поділятись на менші території обслуговування – госпітальні кластери. Також закон закріплює, що межі госпітальних округів та госпітальних кластерів, порядок їхнього визначення та функціонування, а також порядок визначення кластерних, надкластерних та інших видів ЗОЗ, що входять до спроможної мережі ЗОЗ госпітального округу, визначаються Кабінетом Міністрів України (КМУ). Тобто в рамках кожного госпітального округу буде сформована своя єдина унікальна спроможна мережа ЗОЗ. Наразі Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) визначило, що кожна область становить один госпітальний округ.

Спроможні мережі госпітальних округів, які будуть закріплені постановою КМУ, наразі вже формуються на регіональних рівнях. За їхню основу були взяті попередні напрацювання госпітальних рад, результати проведеного експертного аналізу на основі даних за декілька років, підходи та принципи формування спроможних мереж як критичної медичної інфраструктури ЗОЗ на національному рівні. Оскільки на момент написання цієї статті Постанова КМУ, яка б визначала та закріпила вищезазначене, ще не була прийнята, приведені нижче цифри є орієнтовними. Проте вже достеменно відомо, що мережа буде складатись з трьох типів лікарень, які визначені у ЗУ 2347-ІХ, а саме:

• загальна лікарня – територіально найближчий ЗОЗ, що обслуговує територію, на якій проживає від 40-80 тис. населення. Має базовий перелік медичних послуг, 6-11 медичних сервісів: терапія, гінекологія, травматологія, консультативна поліклініка, відновлювальна реабілітація тощо.
• кластерний ЗОЗ, що за прогнозами буде обслуговувати від 150 тис. населення з радіусом доїзду до лікарні з території обслуговування до 90 хв. Плануються, що такі заклади будуть потужними та багатопрофільними, матимуть від 13 медичних сервісів і зможуть надавати якнайширший перелік пріоритетних послуг за напрямками кардіологія, неврологія, терапія, ортопедія, інфекційні захворювання, акушерсько-гінекологічний, інтенсивна терапія новонароджених, стаціонарна реабілітація в підгострому періоді тощо.
• надкластерний ЗОЗ – це найпотужніший заклад регіону, зазвичай обласна лікарня, під парасолю якої будуть об’єднані всі вузькоспеціалізовані заклади регіону, на кшталт кардіологічних диспансерів.

Тут треба зауважити, що хоча в ЗУ 2347-ІХ і не зазначено, що контрактування Національною службою здоров’я України (НСЗУ) буде відбуватись на основі визначеного статусу ЗОЗ у спроможній мережі, але офіційні особи МОЗ та НСЗУ у своїх заявах чітко регламентують саме такий підхід до контрактування:

• Інтерв’ю голови НСЗУ Н. Гусак від 27 вересня 2022 року  «Як працює НСЗУ під час війни. Частина 4» 27:30 хв. (Відео)
• Інтерв’ю голови НСЗУ Н. Гусак від 24 листопада 2022 року  «Як працює НСЗУ під час війни. Частина 5» 2:36 хв (Відео) 
• Facebook-допис голови НСЗУ Н. Гусак від 15.08.2022 року (Посилання)
• Інтерв’ю заступника Міністра охорони здоров’я з питань євроінтеграції О. Яременка «Реформа охорони здоров'я: госпітальні округи, кластеризація лікарень» 13:00; 54:08 (Відео)
• Facebook-допис заступника Міністра охорони здоров’я з питань євроінтеграції О. Яременка від 20.08.2022 року (Посилання).

Тому визначення статусу закладів, що увійдуть до спроможної мережі, чи то загальна лікарня, чи то кластерна, побудує нові шляхи для всіх без виключення пацієнтів щодо отримання спеціалізованих медичних послуг. Важливою новелою також є те, що маршрути екстреної медичної допомоги будуть переформатовані на основі нової типологізації ЗОЗ, тому екстрена госпіталізація відбуватиметься виключно у визначений заклад відповідно до стану пацієнта. Оскільки імплементація змін у сфері охорони здоров’я нерідко викликає певний опір, органам місцевого самоврядування варто заздалегідь поцікавитись у госпітальній раді свого округу, яку конфігурацію буде мати спроможна мережа їхнього госпітального кластера та як будуть побудовані маршрути екстреної медичної допомоги, щоби було достатньо часу на організацію логістичних маршрутів мешканців громади до відповідних ЗОЗ та на інформування цих мешканців про відповідні зміни.

Що ж буде відбуватись із тими ЗОЗ, які не потраплять у визначені спроможні мережі? У ЗУ 2347-ІХ вони зазначені як інші заклади охорони здоров’я, а їхнє місце у новій системі ще не визначено. Офіційно, НСЗУ не планує відмовляти у контактуванні таким закладам, якщо вони відповідатимуть заявленим вимогам. Але якщо врахувати загальний підхід до контактування відповідно до статусу ЗОЗ, то можна зробити висновок, що перелік доступних пакетів для контактування з НСЗУ для ЗОЗ поза  спроможною мережею  може бути доволі обмежений. Тому якщо ваша громада є власником такого закладу або якщо мешканці вашої громади користуються послугами закладу, що потенційно не буде включений в спроможну мережу, то зараз саме той час, коли варто замислитись над тим, яким шляхом можна організувати отримання цих послуг у майбутньому. Можливими підходами можуть бути міжмуніципальна співпраця громад у сфері охорони здоров’я задля спільного фінансування певного медичного закладу, злиття низки закладів в один, більш укрупнений, з певними відділеннями чи філіалами на базі тих закладів, що не ввійшли до спроможної мережі, укладення договору на державно-приватне партнерство на базі ЗОЗ. Також варто проаналізувати та змоделювати можливість впровадження місцевих програм для надання ширшого спектра невідкладної допомоги на первинному рівні, залучення додаткових профільних спеціалістів на консультаційні прийоми, розвиток додаткових спеціалізацій у лікарів первинного рівня, впровадження телемедичних технологій.

При цьому варто пам’ятати, що під час планування діяльності закладів власники комунальних ЗОЗ, власне як і їхні партнери, повинні враховувати плани розвитку госпітального округу відносно конкретного ЗОЗ. Наразі такі плани розробляються на регіональних рівнях і очікується, що вони будуть затверджені госпітальними радами протягом 2023 року. Тому проактивна та уважна позиція органів місцевого самоврядування щодо формування планів розвитку госпітальних округів, так само як і до формування спроможної мереж ЗОЗ, є важливими завданнями, що постають перед органами місцевого самоврядування у секторі охорони здоров’я.

Резюмуючи, необхідно додати, що ЗУ 2347-ІХ заклав підвалини однієї з наймасштабніший змін у сфері охорони здоров’я. Тому впровадження цієї зміни з боку органів місцевого самоврядування буде потребувати часу, уваги, консолідації зусиль та нових підходів в управлінні ЗОЗ. І потрібно це, в першу чергу, для забезпечення сталого надання якісних медичних послуг населенню громад з урахуванням різновекторних тенденцій щодо централізації спеціалізованого та децентралізації первинного рівня медичної допомоги.