3 червня  Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Програмою «U-LEAD з Європою» провели презентацію ініціатив законодавчих змін щодо посилення прозорості ОМС та вдосконалення механізмів відповідальності.

Пропозиції були напрацьовані експертами за результатами глибокого аналізу практики застосування ухваленого у 2024 році Закону № 3590-IX (законопроєкт № 6401). Головна мета нових ініціатив — усунути наявні законодавчі прогалини, запровадити дієві механізми адмінвідповідальності та уніфікувати вимоги до офіційних вебсайтів муніципалітетів.

Чому виникла потреба у нових змінах?

Ухвалений на початку 2024 року Закон № 3590-IX запровадив революційні вимоги: онлайн-трансляції засідань рад та постійних комісій, а також обов’язкове оприлюднення протоколів, висновків та рекомендацій. Проте моніторинг практичного застосування норм продемонстрував, що рівень відкритості громад часто досі базується на «добрій волі» окремих посадовців, а не на імперативності закону. Ба більше, деякі громади навчилися юридично обходити встановлені обмеження, користуючись браком чітких санкцій.

Від декларацій до дієвих механізмів

 

 

Відкриваючи захід, голова парламентського Комітету Олена Шуляк наголосила, що особливої уваги потребує прозорість роботи постійних комісій місцевих рад, адже саме там часто формуються рішення, які згодом виносяться на розгляд сесій.

«Громада – це не керівники громад, громада – це мешканці. Всі рішення ми приймаємо не для органів місцевого самоврядування, а для того, щоб нашим мешканцям краще надавалися послуги і вони мали комфортніше життя», – зазначила Олена Шуляк.

Вона також підтримала пропозиції щодо законодавчого врегулювання роботи офіційних вебсайтів місцевих рад та забезпечення їхньої доступності для людей з інвалідністю.

 

 

Керівник Відділу підтримки багаторівневого врядування Програми «U-LEAD з Європою» Зьорен Гербст підкреслив, що питання прозорості безпосередньо пов’язане з європейською інтеграцією України.

«Прозорість – це не просто технічна вимога, це наріжний камінь демократичного врядування. Для Європейського Союзу відкритість влади є фундаментальною цінністю», – наголосив він.

За словами Зьорена Гербста, якість місцевої демократії дедалі більше розглядається як один із показників готовності України до членства в ЄС.

Мінрозвитку: відкритість напряму впливає на довіру громадян

 

 

Заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябікін звернув увагу на зв’язок між прозорістю діяльності органів місцевого самоврядування та рівнем довіри жителів до місцевої влади.

«Там, де влада не боїться бути видимою, а жителі не бояться запитувати, формується взаємодія та співучасть. Жителі, які не знають і не беруть участі в ухваленні рішень у своїй громаді, не довіряють цим рішенням», – зазначив він.

Водночас посадовець наголосив, що поряд із законодавчими вимогами необхідно враховувати спроможність громад, особливо невеликих, виконувати нові норми, забезпечуючи їм методичну та організаційну підтримку.

Що пропонують змінити: ключові ініціативи

 

 

Основну презентацію законодавчих пропозицій представила експертка з питань місцевого самоврядування Олена Бойко.

За її словами, підготовці пропозицій передував аналіз реалізації Закону України №3590-IX, який посилив вимоги до відкритості роботи місцевих рад.

«Метою законопроєкту є удосконалення організаційно-правових засад реалізації принципів прозорості діяльності місцевого самоврядування та забезпечення належного інструментарію відповідальності за порушення цих вимог», – зазначила експертка.

Запропоновані зміни стосуються насамперед Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону «Про доступ до публічної інформації» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

1. Закріплення принципів прозорості та доступності

Однією з базових пропозицій є внесення змін до статті 4 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та включення до переліку основних принципів місцевого самоврядування принципів прозорості та доступності.

За словами Олени Бойко, сьогодні закон містить принцип гласності, однак принцип прозорості формально не закріплений серед основоположних засад діяльності органів місцевого самоврядування.

2. Прозорість роботи виконавчих комітетів

Окремий блок змін стосується діяльності виконавчих комітетів місцевих рад.

Наразі законодавство значною мірою регламентує відкритість представницьких органів, тоді як вимоги щодо прозорості роботи виконкомів залишаються недостатньо деталізованими.

Пропонується також передбачити можливість врегулювання окремих процедур у статутах територіальних громад.

3. Визначення статусу та вимог до офіційних вебсайтів рад

Однією з найбільш комплексних пропозицій є врегулювання діяльності офіційних вебсайтів місцевих рад.

Зокрема пропонується:

• законодавчо визначити поняття «офіційний вебсайт місцевої ради»;
• встановити обов’язковість створення та функціонування такого вебсайту;
• закріпити вимоги до його роботи;
• визначити порядок адміністрування сайту рішенням ради.

Серед базових вимог:

• розміщена інформація повинна вважатися офіційною;
• сайт має функціонувати державною мовою;
• ресурс не може використовуватися в комерційних цілях;
• порядок його роботи має затверджуватися радою.

4. Чіткий розподіл відповідальності між посадовими особами

Експерти також пропонують усунути проблему розмитої відповідальності за виконання вимог законодавства про прозорість.

Для цього пропонується законодавчо визначити обов’язки конкретних посадових осіб:

• сільського, селищного, міського голови;
• голів районних та обласних рад;
• секретаря ради;
• голів постійних комісій;
• головуючих на пленарних засіданнях.

На думку розробників пропозицій, саме нечіткість повноважень часто унеможливлює застосування персональної відповідальності за порушення вимог відкритості.

5. Удосконалення механізмів контролю

Олена Бойко звернула увагу, що чинне законодавство вже передбачає парламентський, громадський і державний контроль за доступом до публічної інформації.

Водночас пропонується:

• актуалізувати застарілу термінологію;
• гармонізувати норми різних законів;
• посилити механізми громадського контролю;
• запровадити внутрішній контроль через заслуховування звітів постійних комісій щодо забезпечення прозорості їхньої роботи.

6. Прозорість управління комунальним майном

Окремий блок пропозицій стосується управління комунальною власністю.

Серед запропонованих змін:

• поширення вимог прозорості на об’єкти спільної комунальної власності;
• усунення дублювання оприлюднення інформації в різних реєстрах;
• запровадження обов’язку оперативного оновлення інформації про майнові операції у форматі відкритих даних.

7. Відповідальність за порушення вимог прозорості

Найбільше дискусій викликав блок, присвячений адміністративній відповідальності.

Пропонується уточнити положення Кодексу України про адміністративні правопорушення та поширити відповідальність на порушення вимог законодавства про місцеве самоврядування у сфері прозорості.

Йдеться, зокрема, про:

• неоприлюднення або несвоєчасне оприлюднення інформації;
• оприлюднення неповної чи недостовірної інформації;
• безпідставне обмеження доступу до інформації;
• порушення порядку відеофіксації та зберігання відеозаписів засідань;
• порушення вимог щодо оприлюднення інформації про комунальне майно.

За словами Олени Бойко, запропоновані штрафи не є новими – вони вже передбачені чинним законодавством і пропонується лише поширити їх на відповідні порушення.

Водночас експертка застерегла від надмірного розширення кола суб’єктів, які можуть складати адміністративні протоколи.

«Щоб не було тиску на місцеве самоврядування, до такого інструменту треба ставитися дуже і дуже обережно», – наголосила вона.

Під час обговорення учасники заходу загалом підтримали запропоновані законодавчі зміни, однак звернули увагу на низку питань, які потребують додаткового опрацювання перед підготовкою законопроєкту.

 

 

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олександр Осіпов наголосив, що питання прозорості місцевого самоврядування насамперед пов’язане із забезпеченням конституційних прав громадян на доступ до інформації та участь в управлінні державними справами. Він також звернув увагу на звернення громадян щодо порушення цих прав та підтримав посилення механізмів контролю і відповідальності.

«Питання прозорості місцевого самоврядування — це насамперед забезпечення прав людини на інформацію та участь в управлінні державними справами. З початку року до Уповноваженого надійшло 84 звернення щодо таких порушень, значна частина стосується саме місцевого рівня. Ми повністю підтримуємо підхід, де відповідальність є механізмом виконання закону, а не просто покаранням».

 

 

Директор Департаменту багаторівневого врядування Міністерства розвитку громад та територій України Микола Рубчак підтримав пропозиції щодо чіткого розмежування відповідальності між посадовими особами місцевого самоврядування. Водночас він застеріг від надмірного втручання держави у питання організації роботи громад, зокрема щодо регулювання офіційних вебсайтів.

«Чітке розмежування сфер відповідальності посадовців — це ліквідація нашої глобальної проблеми в законодавстві, коли орган відповідає за все і конкретно ніхто. Проте щодо регулювання офіційних сайтів важливо не перетнути межу надмірного втручання держави в самостійність місцевого самоврядування».

Окремий блок зауважень стосувався відкритих даних. Керівниця експертної групи з питань відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України Інна Любива наголосила, що попит на відкриті дані органів місцевого самоврядування сьогодні стрімко зростає не лише серед громадян і журналістів, а й серед антикорупційних органів.

«Запит на відкриті дані органів місцевого самоврядування з боку НАБУ, САП, журналістів та бізнесу є колосальним. Також потрібно включити неоприлюднення відкритих даних до переліку порушень, які можуть бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності».

 

 

Позицію органів місцевого самоврядування озвучив заступник виконавчого директора Асоціації об’єднаних територіальних громад Сергій Шаршов. Він підтримав ідею законодавчого врегулювання діяльності офіційних вебсайтів рад та наголосив на важливості узгодження майбутніх змін із чинним законодавством про адміністративну процедуру.

«Ми повністю підтримуємо ідею законодавчого врегулювання вимог до вебсайтів, оскільки в епоху цифровізації це також питання протидії дезінформації та безпеки. Водночас пропоновані норми щодо контролю мають бути синхронізовані із законодавством про адміністративну процедуру».

Керівниця ГО «Рух ЧЕСНО» Віта Думанська закликала не обмежуватися лише законодавчим закріпленням вимог щодо відкритості, а також встановити чіткі стандарти їх практичної реалізації.

За результатами моніторингу 100 громад, проведеного рухом «ЧЕСНО», близько 20% громад досі мають проблеми з виконанням вимог щодо відкритості діяльності місцевої влади.

«Чудово, що вводиться відповідальність, бо раніше все закінчувалося фразою: "нам за це нічого не буде". Але потрібно також врегулювати стандарти трансляцій, якості відеозаписів, проведення дистанційних і змішаних засідань, щоб громадяни справді могли контролювати діяльність місцевої влади».

Подальша робота над ініціативами

 

 

Підсумовуючи презентацію, народний депутат України Роман Лозинський зазначив, що ухвалення Закону №3590 стало лише першим етапом формування сучасної системи відкритого місцевого самоврядування.

«Найгірше, що можна зробити, – це просто тішитися наявністю закону і сподіватися, що він якимось чином буде втілюватися. Ми маємо чесно дивитися, які норми працюють, а які потребують доопрацювання», – підкреслив він.

За його словами, презентовані пропозиції стануть предметом подальшого обговорення в Комітеті Верховної Ради за участю народних депутатів, органів місцевого самоврядування, експертного середовища та профільних асоціацій.

Учасники заходу погодилися, що наступним кроком має стати не лише вдосконалення законодавства, а й створення практичних механізмів його виконання, які забезпечать реальну відкритість місцевої влади та підвищать довіру громадян до прийнятих рішень.

Портал «Децентралізація» продовжує стежити за розвитком цієї ініціативи. Ознайомитися з аналітичними матеріалами та долучитися до експертного обговорення представники громад можуть через комунікаційні майданчики профільного Комітету ВРУ.