Протягом п'яти років реалізації реформи децентралізації управління освітою продовжує залишатися критичним чинником стійкості громад, особливо в умовах повномасштабної війни. Щоб оцінити динаміку та актуальні виклики, Швейцарсько-український проект DECIDE спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) провів другу хвилю Всеукраїнського соціологічного дослідження «Децентралізація управління освітою в Україні». Перше дослідження відбулося у 2021 році, що дало змогу порівняти результати з довоєнним періодом та оцінити вплив війни на систему освіти.

 

 

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький представив ключові висновки, отримані в результаті опитування понад 7,5 тисяч осіб з восьми цільових аудиторій: від співробітників центральних органів влади до керівників управлінь освіти, директорів шкіл, вчителів, батьків, учнів та звичайних мешканців громад.

Основні напрями дослідження: що аналізували?

Дослідження охопило низку критичних аспектів управління освітою на місцевому рівні:

• Стратегічне планування в освіті.
• Цифровізація та дебюрократизація.
• Розмежування повноважень між рівнями влади.
• Професійна компетентність управлінців.
• Фінансування та інфраструктура.
• Гендерна рівність.
• Демократичне врядування та комунікація з громадянами.
• Міжмуніципальна співпраця.

Ключові висновки від Антона Грушецького

1. Стратегічне планування: є прогрес, але питання залишаються

• Зростає кількість громад, які мають стратегічні документи з розвитку освіти. Серед керівників громад і закладів освіти цей показник зріс з 60% до 80%.
• Близько половини батьків і вчителів вважають, що в громаді є чітке розуміння, як розвивається освіта.
• Однак лише третина мешканців громад вважає, що інтереси громадян враховуються в освітніх планах. 48% мешканців вважають, що інтереси скоріше не враховуються. Це може бути пов’язано з погіршенням сприйняття комунікації з владою та впливом війни.

2. Бюрократія та звітність: значно навантажують систему

• 30% керівників управлінь освіти в громадах та 30% директорів шкіл витрачають від 6 до 12 годин на тиждень на заповнення управлінської звітності. Для керівників управлінь цей показник навіть зріс порівняно з 2021 роком.
• 90% керівників управлінь освіти та 85% представників ОВА вважають, що інформація в звітах часто дублюється.
• Понад половина керівників управлінь освіти відзначають, що працюють із застарілими або беззмістовними документами.

3. Цифровізація: висока підтримка, але є побоювання

• Майже всі цільові аудиторії (понад 90%) підтримують ідею цифровізації документообігу.
• 77% батьків відзначають впровадження цифрових інструментів у школах за останні роки.
• Однак існує значне побоювання, що цифровізація стане додатковим навантаженням до паперової роботи, а не заміною її. Багато вчителів уже стикаються з подвійним веденням журналів (електронного та паперового).
• Також турбує питання безпеки даних та можливого несанкціонованого доступу.

4. Розмежування повноважень: гостра проблема

• 58% керівників управлінь освіти в громадах та 41% представників ОВА вважають, що існують повноваження, які потребують чіткого розмежування між рівнями влади.
• 90% керівників управлінь освіти та 68% представників ОВА погоджуються, що законодавство потребує подальшого узгодження у цій сфері.

5. Підвищення кваліфікації: запит є, але час обмежений

• Спостерігається зростання охоплення навчальними програмами з децентралізації управління освітою. Наприклад, серед представників ОВА цей показник зріс з 21% до 40%.
• Більшість (від 64% до 92% залежно від аудиторії) визнає потребу в навчанні, і запит на нього зріс з 2021 року.
• Проте навчання часто сприймається як додаткове навантаження на тлі вже великого обсягу звітності.

6. Інфраструктура та фінансування: стійкість попри все

• Лише третина керівників закладів освіти та управлінь оцінюють фінансування інфраструктури як достатнє.
• Але близько 90% респондентів відзначають, що за останні три роки (період повномасштабної війни) в інфраструктурі відбулися певні покращення, а близько половини — навіть значні. Це свідчить про стійкість системи освіти.

7. Гендерна рівність: прогрес є, але стереотипи залишаються

• Більшість респондентів вважає, що стать голови громади не впливає на ефективність.
• Однак 30% учнів вважають, що стать директора школи впливає на виконання ним функцій, що вказує на наявність гендерних стереотипів навіть у молоді.
• 29% учнів вважають, що стать впливає на подальшу кар’єру в суспільстві (22% – на користь чоловіків, 7% – на користь жінок).
• Позитивна тенденція: серед батьків кількість тих, хто поділяє професії на «чоловічі» та «жіночі», зменшилася з 33% у 2021 до 22% зараз.

8. Участь громадськості та довіра: складний баланс

• Зростає кількість керівників управлінь освіти (з 48% до 60%), які зазначають наявність консультативно-дорадчих рад.
• Майже 60% мешканців громад відповіли, що їх жодного разу не залучали до прийняття рішень. Однак лише 30% незадоволені таким рівнем залучення.
• Лише третина мешканців громад довіряє місцевій владі, що створює додаткові перешкоди для впровадження реформ, таких як оптимізація мережі шкіл.
• Ефективність комунікації місцевої влади з батьками та вчителями незначно погіршилася. Експерт вважає, що проблема може полягати у невмінні ефективно комунікувати в цифровому середовищі, що призводить до поляризації, а не до результату.

9. Міжмуніципальна співпраця: нереалізований потенціал

• 74% респондентів з громад вважають, що громади мають співпрацювати між собою. Однак у 2021 році такої думки дотримувалися 89%. Причини такого зниження потребують аналізу.
• Найбільший запит на співпрацю існує щодо створення інклюзивно-ресурсних центрів, центрів професійного розвитку педагогів та спільного функціонування ліцеїв.

Антон Грушецький підсумував, що, незважаючи на всі виклики війни, сфера освіти демонструє вражаючу стійкість. Рух у напрямку децентралізації, стратегічного планування та цифровізації триває. Однак результати чітко вказують на болючі точки, які потребують уваги: надмірна бюрократизація, нечітке розмежування повноважень, низька довіра до місцевої влади та недостатня участь громадськості.

Результати дослідження знайшли живий відгук серед державних керівників, відповідальних за освіту та розвиток територій.

 

 

Надія Кузьмичова, заступниця Міністра освіти і науки України, наголосила, що всі політики Міністерства реалізуються у тісній співпраці з органами місцевого самоврядування, які є ключовими виконавцями. Вона виділила конкретні напрями, де ця співпраця проявляється найбільше:

«Освіта останні роки має найбільші бюджетні субвенції. Їх виконавцями, їх суб'єктами, які отримують і втілюють у конкретні продукти і результати, є саме органи місцевого самоврядування. Кожна з цих субвенцій передбачає, окрім ефективного освоєння, докладання власних коштів».

Надія Кузьмичова назвала низку конкретних політик, які потребують спільної реалізації: від будівництва укриттів, забезпечення шкільними автобусами та пожежної безпеки до модернізації їдалень та розвитку інклюзивної освіти. Вона також повідомила позитивну новину, але з важливим застереженням:

«Наступного року, відповідно до схваленого бюджету, ми маємо чергове зростання коштів на освіту. І це є приємною новиною, але ця приємна новина потребуватиме ще більших зусиль від органів центральної влади і місцевого самоврядування по своєчасному підготовці проєктів для того, щоб ті гроші втілились у результати».

 

 

Олексій Рябикін, заступник Міністра розвитку громад та територій України, глибоко занурився у питання фінансування та інституційних рамок, назвавши дослідження надзвичайно важливим для формування політики на основі даних. Він детально роз’яснив механізми залучення єврофондів:

«Наразі наша країна може використовувати ресурси, які передбачені двома програмами: «Interreg» і «Interreg NEXT». Також ми маємо говорити про «Ukraine Facility». Важливо розуміти: коли ми говоримо про кошти європейських структурних фондів, вони не передбачають авансування, вони передбачають компенсацію в випадку, якщо реалізований проєкт відповідає вимогам».

Олексій Рябикін також розповів про вітчизняні інструменти: «Це, звісно, Державний фонд регіонального розвитку, який робить особливий акцент на прифронтовій території... 50% цього ресурсу в розмірі 500 мільйонів якраз пішло на формування мережі укриттів, як в закладах дошкільної освіти, так і в закладах середньої освіти».

Він чітко пов’язав питання довіри, про яке говорило дослідження, з необхідністю чіткого розмежування ролей:

«Якщо ми говоримо про децентралізацію управління освіти в Україні, то ми точно маємо дуже визначено розуміти, яка роль міністерства, яка роль обласної адміністрації... і, звісно, роль громади в цих сферах. Тому що людям зручніше і простіше розуміти, до кого звертатися».

 

Роль міжнародної підтримки: навчання, дебюрократизація та профорієнтація

 

 

Валентина Полторак, менеджерка проєкту DECIDE, уточнила, що програма не реалізує освітні проєкти, а розвиває спроможність ОМС управляти освітою демократичним способом. Вона навела вражаючі цифри охоплення: за 5 років підтримку отримали майже 9 тисяч управлінців різних рівнів. У відповідь на виклики, виявлені дослідженням, проєкт планує конкретні дії:

«У нашій наступній фазі ми охопимо 2000 управлінців навчанням в змішаному форматі. Найближче, що ми будемо організовувати, це навчання для голів громад. Будемо разом з ними будувати спроможність проваджувати реформу старшої школи, зокрема створювати академічні ліцеї».

Окремо Полторак зупинилася на болючому питанні бюрократії та цифровізації, посилаючись на дані дослідження:

«94% управлінців з регіонального рівня нам сказали, що вони дублюють звітність... Від 6 до 12 годин щотижня вони витрачають на підготовку листів і звітів».

Вона пояснила, як проєкт працює над вирішенням цієї проблеми через систему АІКОМ-2, яка вже скоротила кількість звітів на 50%, а з повним запуском очікується скорочення ще на 25%.

Особливу увагу Валентина Полторак приділила масштабному пілоту з профорієнтації, який є стратегічною відповіддю на виклик збереження молоді в Україні:

«Ми вирішили не відбирати 9-10 громад, а впроваджувати це в масштабі... Ми сьогодні будуємо таку систему, де і громада, і область, і вчителі в школах, а головне — бізнес, допомагають дітям зрозуміти, що тут, буквально поруч, за сто метрів від них є підприємство, на якому можна знайти собі роботу».

Окрім цього, вона нагадала, що в межах проєкту тільки-но завершилась 1-я хвиля громадських обговорень — 1300 територіальних громад з усіх областей України долучилися до обговорення «Реформа старшої профільної школи». Окрім того, експертні групи проєкту офлайн та онлайн провели індивідуальні обговорення  з  понад 394 громадами.

За словами Валентини Полторак, проєкт також планує активно долучати молодь до прийняття рішень у громадах, навчати молоде покоління проєктному менеджменту, організовувати стажування в органах місцевого самоврядування.

“Сьогодні важливо, щоб молодь побачила своє майбутнє в Україні. А без з розвитку демократичних інструментів це неможливо».

 

Погляд з парламенту: законодавчі ініціативи та пошук компромісів

Народні депутати України поділилися інсайтами щодо законодавчого супроводу реформ, зокрема найбільш дискусійного питання – реформи профільної школи.

 

 

Наталія Піпа, секретарка парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій, констатувала, що пошук оптимальної моделі триває:

«Зміни в законодавство по профільній школі відкладені до того, щоб знайти оптимальний варіант... Одне, що зупиняє, це... як це підтримують мажоритарники, а друге... що для багатьох сімей питання чи доїжджати в ліцей, чи виїжджати за кордон є гострим».

Вона також наголосила на важливості підвищення зарплат вчителям, що безпосередньо впливає на якість освіти.

 

 

Олександр Аліксійчук, голова підкомітету з питань співробітництва територіальних громад та регіонів, розповів про законодавчі інструменти для співпраці громад:

«Для формування більш якісної освітньої мережі ліцеїв далися інструменти, спрощені інструменти по співробітництву. Наступний етап - це законопроект про агломерації, який дасть можливість громадам співпрацювати в питанні створення і нормального функціонування ліцеїв».

Він також підтримав ініціативи DECIDE щодо навчання голів громад, зазначивши, що саме стратегічне мислення керівників дозволяє малим громадам знаходити ресурси та реалізовувати «неймовірні проєкти».

 

Досвід регіонів: мережа ліцеїв, ПТО та конкретні результати

Представники місцевої влади поділилися практичним досвідом впровадження реформ на місцях.

 

 

Володимир Когут, т.в.о. начальника Полтавської ОВА, повідомив, що третина обласного бюджету направляється на освіту, і детально розповів про роботу з мережею:

«Ми повністю підтримуємо ту політику, яку формує Міністерство освіти... У нас в області сформована мережа з 81 академічного і 53 профільних ліцеїв... Робимо ставку на професійно-технічну освіту. Бізнес, роботодавці готові, щоб готували ті чи інші кадри».

Він також зазначив успіхи в оновленні шкільного автопарку та впровадженні цифрових інструментів.

 

 

Тарас Добрівський, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації ОТГ, наголосив, що сьогодні освіта — це «спроможність нашої країни зараз і в майбутньому». Він підтримав плани DECIDE щодо вивчення міжмуніципального партнерства і висловив сподівання, що реформа сприятиме збалансованому розвитку:

«Нам би хотілося, щоб саме реформа не сприяла більшій урбанізації, щоб більше сільських громад не втратили свого населення».

Дослідження проекту DECIDE та КМІС — це важливий інструмент для прийняття рішень на всіх рівнях влади. Воно дає ґрунтовні дані для того, щоб коригувати реформи, зменшувати адміністративне навантаження на вчителів і директорів, покращувати комунікацію та максимально реалізовувати потенціал міжгромадської співпраці.