Автор: Олександр Врублевський, експерт-консультант проекту DESPRO з питань діяльності старост та співробітництва територіальних громад

Регламент ради та регламент виконавчого комітету ради (далі – Регламент) є місцевими нормативно-правовими актами. Вони розробляються на основі чинного законодавства України і визначають порядок організації роботи ради, виконавчого комітету по реалізації положень Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус депутатів місцевих рад» та інших правових актів. Також вони унормовують порядок прийняття рішень, механізми здійснення організаційного, матеріально-технічного забезпечення ради та її виконавчих органів тощо.

Необхідність внесення змін до Регламенту може бути пов’язана з:

• набуттям чинності законами, які змінили та доповнили чинне законодавство, що стосується питань місцевого самоврядування;
• набуттям чинності деякими рішеннями ради ОТГ (наприклад, внесення змін та доповнень до Статуту територіальної громади чи Положення про старосту або ж затвердження їх нової редакції);
• потребою в удосконаленні існуючих процедур та механізмів, що передбачені  Регламентом.

Варто пам’ятати!

Для внесення змін до Регламенту необхідно підготувати пакет відповідних документів, зокрема, проект рішення ради та/чи виконавчого комітету, пояснювальну записку та порівняльну таблицю. Якщо вимоги до структури і змісту пояснювальної записки та порівняльної таблиці не визначено місцевим нормативно-правовим актом, то вони готуються у довільній формі. У такому випадку пояснювальна записка повинна містити як мінімум опис проблеми, на вирішення якої спрямовуватимуться зміни, сутність пропонованих змін, а також очікувані результати. Що стосується порівняльної таблиці, то, зазвичай, цей документ оформляється у вигляді таблиці з двома колонками, де в лівій колонці розміщуються норми чинного акту, а у правій – пропоновані зміни.

Розглянемо найпоширеніші способи внесення змін до місцевих нормативно-правових актів, у т.ч. й Регламенту. Вони можуть здійснюватися шляхом:

• викладення норми чи її складової частини (пункту, підпункту, абзацу) у новій редакції;
  Наприклад: пункт 8.2. викласти у такій редакції « …   …».

• доповнення нормативного акту однією чи декількома новими нормами;
  Наприклад: доповнити Регламент статтею 9-1 такого змісту « …   …».

• доповнення чинної норми новою частиною чи її складовою частиною (пунктом, підпунктом, абзацом);
  Наприклад: статтю 8 доповнити пунктом 8.9. із таким текстом « …   …».

• доповнення частини норми (пункту, підпункту, абзацу) текстом, що складається з одного чи декількох речень;
  Наприклад: підпункт 8.7.2. доповнити реченням із таким текстом « …   …».

• заміни речення чи його складової іншим текстом;
  Наприклад: друге речення підпункту 8.7.5. замінити текстом такого змісту « …   …».

• видалення норми чи її складової частини (пункту, підпункту, абзацу).
  Наприклад: підпункт 8.7.8. із текстом « …   …» видалити.

При внесенні змін до Регламенту необхідно дотримуватися процедури, визначеної чинним регламентом ради чи регламентом виконавчого комітету, навіть у тому випадку, коли передбачається змінити сам порядок внесення змін до Регламенту.

Як же бути старостам у ситуації, коли, наприклад, є потреба в удосконаленні процедури прийняття рішень виконавчим комітетом шляхом її деталізації та посиленні у ній ролі старости?

Без сумніву, деталізована процедура матиме неабияке значення при кожному прийнятті рішень, що стосуватимуться жителів конкретного старостинського округу та/чи наявного в ньому комунального майна. Особливе значення вона матиме й для старост, які як члени виконавчого комітету за посадою, приймаючи участь у його роботі, певною мірою забезпечують здійснення низки власних повноважень, у т.ч. й представлення інтересів жителів старостинського округу.

Щоб внести зміни до чинного Регламенту необхідно:

• переконатися, що ідею внесення змін до Регламенту поділяє переважна більшість старост та заручитися їх підтримкою (це можна зробити в телефонному режимі чи безпосередньому спілкуванні);
• підготувати попередній проект рішення та ознайомити з ним тих старост, які підтримують ідею внесення змін та отримати зворотній зв’язок (це можна зробити як за допомогою електронного листування, так і у наведений вище спосіб);
• ініціювати внесення до порядку денного найближчого засідання виконавчого комітету питання щодо удосконалення процедури прийняття рішень виконкомом та заявити себе як доповідача з цього питання;
• підготувати доповідь та виступити на засіданні виконавчого комітету (доповідь має бути лаконічною, змістовною та переконливою);
• за результатами обговорення винести на голосування питання про підготовку проекту рішення та супровідних документів (пояснювальної записки, порівняльної таблиці), а також призначення відповідальних осіб (ініціатор має, якщо не очолити цей процес, то мінімум бути у складі тих самих відповідальних осіб (це може бути і робоча група));
• у разі позитивного голосування, підготувати проект рішення (взяти участь у підготовці) з супровідними документами, які відображають зауваження та побажання усіх зацікавлених осіб, у т.ч. й тих старост, які мали можливість першими ознайомитися із попереднім проектом рішення;
• внести до порядку денного наступного засідання виконавчого комітету питання про попереднє схвалення змін до Регламенту виконавчого комітету та рекомендацію раді ОТГ щодо внесення змін до такого регламенту;
• у разі позитивного голосування членами виконавчого комітету, підготувати пакет необхідних документів (сприяти підготовці) із супровідним листом для надсилання до ради ОТГ.

Звертаємо увагу!

При розгляді радою запропонованих виконавчим комітетом змін до його ж регламенту, старости можуть брати участь не лише у пленарних засіданнях ради, але й у засіданнях її постійних комісій (наприклад, комісії з питань регламенту, депутатської етики, законності та правопорядку), де право гарантованого виступу іноді може принести більше користі, аніж, якби староста мав право брати участь у голосуванні. Від успішності використання таких форм участі у роботі ради та її постійних комісій може залежати не тільки результат конкретної справи, ініційованої старостами, але й рівень авторитету старост у територіальній громаді в цілому.