В Україні триває децентралізація, і багато ресурсів опиняється на місцях. Яке місце займають у цьому процесі прозорість, підзвітність та активізм - у розмові з Тарасом Случиком, експертом Інституту Політичної Освіти, фахівцем з питань запобігання корупції на місцевому рівні.

- На вашу думку, чи успішно проходить децентралізація в Україні?

- Децентралізація є однією з найуспішніших реформ, які розпочались в Україні! Вона реально «тут і зараз» змінює життя громадян, особливо у сільській місцевості. Жителі об’єднаних громад по всій країні за кілька місяців після об’єднання вже відчули та побачити позитивні наслідки. А міста обласного значення чи не вперше мають бюджет на реалізацію проектів для розвитку громади, а не лише кошти для «проїдання».

- Які виклики бачите в цьому процесі?

Зараз, щоб проекти розвитку були результативні, потрібне якісне довгострокове планування та контроль за їхньою реалізацією. І що ми тут бачимо?

Минулі стратегії в більшості громад - це красиві, але беззмістовні документи, підготовлені часто за кошти донорів. Завжди дивує, чому за такий важливий для громади документ як стратегія мають платити донори, а не бюджет міста?

Стратегії часто коригуються по факту бюджетом громади кожного року. Тому бюджет міста, програма соціально-економічного розвитку та цільові програми живуть своїм окремим життям від стратегії міста. Нажаль, не багато мерій в Україні думає довше ніж до наступних місцевих виборів.

Ще один виклик для місцевого самоврядування та для жителів громад - це ефективний контроль за використання коштів громади.

Ніхто не є більш зацікавленим у якісному контролі, ніж ті, хто отримують відповідні муніципальні послуги.

Найкраще проконтролюють ефективність витрачання коштів у школах батьки, які водять туди своїх дітей, у багатоквартирному будинку, де будуть ремонтувати міжбудинковий проїзд, – його жителі, у районі міста, на території якого проводять реконструкцію скверу, - органи самоорганізації населення.

Тому мерії, які хочуть бути ефективними, запроваджують такі інструменти та практики, що дозволяють жителям громад зручно та просто контролювати якість виконання робіт та бюджет громади.

- У Рейтингу прозорості (проект Transparency International Україна в рамках якого оцінюється прозорість 100 найбільших міст України) описано 13 сфер – чи є якась закономірність в показниках?

- Закономірності на мою думку три. Ті міста рухаються в рейтингу швидше та мають вищі бали, де:

Перше: міський голова та його команда мають політичні амбіції на національний рівень та дбають про репутацію міста і свою;

Друге: є активна громада, яка постійно пропонує мерії та депутатам рішення і контролює їх;

Третє: є політична конкуренція

- Яким чином простому містянину можна добитися змін? Куди звертатися та з чого почати?

- Об’єднувати сусідів та піднімати важливі для жителів питання, якими буде користуватись багато жителів – реконструкція парку, оприлюднення переліку будівель, які можна взяти в оренду, чесні процедури розгляду земельних питань та ін.

Кожному містянину, який хоче запровадити нові справедливі та зручні правила в місті, треба створювати команду, ОСББ чи орган самоорганізації населення, а також балотуватись в 2020 році до міської ради.

І тоді він стане відповідальною частиною громадянського суспільства - матиме широкі права та більше обов’язків.

- Які три найкращих практики прозорості, про які вам хочеться розказувати на кожному семінарі та ставити їх у приклад?

- Перше, це новий геопортал у Львові який дозволяє наносити шари з різною інформацією. Ще онлайн карта статусів звернень громадян щодо проблем в будинках від КП «МІУК» в Івано-Франківську. І третє, це портал відкритих даних Дрогобицької міської ради.

Автор: Аліна Кобенко