У Гадяцькому районі, що на Полтавщині, комп’ютеризували всі сільські й міські амбулаторії, ФАПи, районну лікарню. Єдина електронна мережа охоплює первинну, спеціалізовану і частково вузькоспеціалізовану ланки. На створення  і забезпечення повноцінного функціонування цієї системи знадобилося півтора року.

«Створивши єдину мережу Гадяцького району, ми об’єднали денний  стаціонар і амбулаторії. Це забезпечує швидкий обмін даними. Фахівець із Центральної районної лікарні бачить, що відбувається на селі, далі ця інформація потрапляє в стаціонар. Також працює електронна черга, коли лікар із села може записати пацієнта в місто на визначений час. Завдяки цьому у нас немає черг. Крім того, ця система забезпечує контроль за якістю медичної допомоги», – розповідає  голова Гадяцької райдержадміністрації Олексій Матюшенко.

Записатися в електронну чергу і потрапити до лікаря без очікування можна і на первинній ланці. Пацієнт отримує талон, на якому вказано час, ім’я лікаря і номер кабінету, у якому буде відбуватись прийом. Так працює система електронної реєстратури, яка діє в усіх медичних закладах району.

Створена база даних всіх  жителів району (52 тис.), вони отримали  пластикові картки – ідентифікатори пацієнта. Картка  містить код, який зчитується сканером, – він є ключем доступу до медичної інформації про пацієнта.

Коли пацієнт приходить на прийом, лікар бачить всю медичну інформацію про нього. Також система дозволяє швидко створити щоденник амбулаторної картки. Зараз кодування відбувається за МКХ-10, але перейти на ІСРС-2, за словами представників району, буде нескладно.

Працює і система електронного рецепту – поки що лікар його роздруковує, аби пацієнт міг віднести його в аптеку. Зокрема, в програмі можна підібрати препарати за програмою «Доступні ліки». Інформація про всі призначення зберігається в системі й доступна для аналізу. Загалом, така єдина мережа дає великі можливості для збору медичної статистики.

У районі також вирішили відмовитися від плівкового рентгену – закупили цифрові прилади для флюорографії та рентгену, під’єднали їх до серверу. Всі результати тепер зберігаються там. Кожен лікар, навіть із віддаленого села, якщо він підключений до інтернету, може бачити всі знімки свого пацієнта, починаючи з 1 січня 2017 року. За потреби знімки можуть проаналізувати фахівці іх  кардіоцентру чи обласного рентгенкабінету. За цей час у районі зробили 15 тисяч знімків.

“На початок реформування, у 2014 році, було тільки 5 рентген апаратів, – розповідає Олексій Матюшенко. – Зараз амбулаторії забезпечені ними повністю, ФАПи – на 50%. Уже багато зроблено для того, щоб сільська медицина надавала повноцінну допомогу і пацієнти не мусили їхати в місто, щоб зробити аналізи”.

Але технічні рішення не забезпечують самі по собі якісної медичної допомоги. Важливо, щоб лікарі працювали фахово і не було кадрової проблеми. Для цього на рівні району прийняли програму доплати лікарям. Також з районного бюджету фінансуються програми службового житла та авто для лікарів.